Росія не здатна на масштабний наступ,
тому продовжуватиме війну на виснаження

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник у коментарі мережевому виданню «Інформатор» розповів про ймовірність масштабного збройного наступу російських військ на сході України.

Імовірність ескалації бойових дій завжди досить висока. Наскільки ця ескалація буде серйозною, залежить від тих оцінок, які в Кремлі дають тому, що відбувається. Зрозуміло, що Росія має величезну перевагу в живій силі. І в неї досить сил для того, що б завдати удару і посунути лінію фронту ще на якусь кількість кілометрів.

Але при цьому потрібно розуміти, що в таких оцінках існує перебільшення можливостей Росії з утримання захопленої території. Я думаю, що це прекрасно розуміють і сам Путін, і його воєначальники. Тому навряд чи можна говорити про можливість широкомасштабної агресії за допомогою регулярних збройних сил Росії і захоплення великих територій.

Зараз найефективніша, вигідна для Росії тактика — «вдарив і втік». Це війна на виснаження України, на відвернення її ресурсів. На завдання постійної шкоди, як озброєним силам, так і інфраструктурі за допомогою терористичних актів. Це та загроза, яку, на мій погляд, потрібно передусім мати на увазі.

Перш за все, треба зважати на те, що ми маємо справу з так званою «гібридною війною». За допомогою лінії оборони призначеної для протидії відкритій агресії нам з такими викликами не впоратися. Радше мова повинна йти про буферну зону, яка могла би забезпечити решту території України від проникнення диверсійних груп.

Створення суцільної лінії укріплень завдовжки кількасот кілометрів — це надзвичайно витратний проект. Такою лінією оборони була французька лінія Мажино, і французів вона не врятувала від вторгнення нацистської Німеччини. Її можна досить легко обійти чи прорвати спрямованим ударом в одному місці. І вся ця лінія опиниться в тилу противника. Як це ми спостерігали у тому ж Іловайську чи вздовж російського кордону, де було зосереджено величезну кількість військ, і вони опинилися в оточенні без можливості ефективно взаємодіяти з іншими підрозділами.

Краще вдаватися до динамічної оборони з нанесенням превентивних ударів, позбавленням противника ініціативи. У цьому якраз полягає ключ до успіху, а не в пасивній обороні.