на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Марко Сімкін

Неймовірне повернення через 115 років до рідного Львова
Леопольда Вайса (1900-1992) ... меморіальною стелою на стіні
ісламського культурного центру у Львові імені Мухаммада Асада

Повідомлення про навалу біженців із охоплених громадянськими війнами  ісламських країн Азії та Африки в Європу стали головними новинами всіх Світових ЗМІ. За останні роки іслам, в уяві європейців, небезпідставно, на жаль, став символом нетерпимості та радикалізму. Але таке явище, як навала біженців-мусульман в Європу, можливо, є наслідком повернення “бумерангу” Зла, запущеного в мусульманський Світ європейськими колонізаторами ще в XIX столітті  та підтриманого новітніми колонізаторами із країн Європи, США, СРСР-РОСІЇ, вже у XXI столітті, що повертається до країн, звідкіля прийшли в ісламський Світ ідеї шовінізму, нацизму, комунізму - ідеї ненависті та збагачення за рахунок завойованих народів, можливістю повної руйнації всіх засад Християнської Європейської цивілізації...

Навіть ті історики та політологи, які не є прихильниками ісламу, але є прихильниками справедливості в розгляді історичних витоків проблем протистоянні двох Світоглядів у сьогоденні, визнають давню причину цих подій.

В часи, коли Середньовічна Європа, до початку епохи Європейського Відродження, переживала період занепаду, в ній не відбувався розвиток наук та культури. В період епохи релігійної нетерпимості до інших вірувань та народів, особливо до євреїв - ісламський Світ переживав небувалий розквіт культури, літератури та науки. Самарканд та Бухара часів правління династії Саманідів, Багдад а також Кордова та Гренади в Іспанії в часи правління династії Омеядів, середньовічна Персія, ісламська держава імперія Великих Моголів в Індії - стали центрами розквіту всіх наук та непідвладної часу східної мудрості, певної віротерпимості та толерантності до представників двох релігій, які мали близькосхідне походження іудаїзму та християнства.

Ящик “Пандори” був відкритий європейцями майже 200-років тому, коли дві імперії Британська та Французька, переповненні засадами шовіністичної зневаги до традицій ісламського Світу та ідеями пригнічення та пограбування інших народів, почали захоплювати країни Близького Сходу та Африки, а слідом за ними, з такими же ідеями та цілями, пішла Російська імперія, захоплюючи Кримське ханство, Кавказ та країни Середньої Азії.

Письменник Р. Кіплінг вважав, що: “Захід є Захід, а Схід є Схід - і вони НІКОЛИ не Зустрінуться”, тобто кожна із двох Цивілізацій є настільки різними... Та зустріч відбулася з допомогою шабель та гармат. Ненависть та несправедливість до підкорених народів з боку європейців породила в них на довгі часи незгасну образу на них та такий світогляд: “Європа завинила перед нами та нашими пращурами - нехай за це платить нам!”.

Ні в якому разі не роблячи із народів Сходу зовсім безневинних страждальців, треба визнати, що проблеми сьогодення це також наслідок незаконного втручання колонізаторів нового часу в політичне життя країн Сходу вже в наш час. Мир існував в королівстві Афганістан, доки туди не влізли радянські “визволителі”, а пізніше американці. Певний мир існував у багатому на нафту Іраку під керівництвом Саддама Хусейна, доки не почали американці та європейці вчити іракців демократії з допомогою бомб. По-різному можна оцінювати діяльність в міжнародному аспекті М. Каддафі, але те, що він перетворив за роки свого правління колишню пустелю в розвинуту країну з високим рівнем життя своїх громадян, не можна не визнати.

Європейці та американці перетворили заради примарної “демократії” цю, одну із самих розвинутих країн Африки, знов з допомогою бомб, на руїну та поле негаснучої  громадянської війни. А які наслідки роздмуханої європейцями та США “революції” з романтичною назвою “Арабська Весна”? Повна відсутність стабільності та миру в цьому регіоні та виникнення у цьому розбурханому морі людських та політичних пристрастей  неймовірної по своїй жорстокості терористичної організації ”Ісламська Держава”. Коли західні країни почали підтримувати анти урядові сили в Сирії, в рамках своєї стратегії “Арабська весна”, а Росія посилювати в Сирії свою військову присутність, мирна із світським ісламом та певною толерантністю до існування на її теренах християнських храмів та синагог Сирія, перетворилась на руїну.

Особливою точкою зіткнення  колоніальних та стратегічних інтересів, так званих Великих держав, став близькосхідний вузол. Після століть несправедливих страждань від європейських народів, євреї розпочали на початку XX століття дії по відтворенню єврейської держави на землях своєї історичної батьківщини. Палестина, в той час перебувала під владою Османів. Турецькі султани, які, ще з часів Сулеймана та Роксолани, надавали на теренах своєї Імперії притулок та порятунок від переслідувань з боку інквізиції іспанським євреям, не перешкоджали переїзду до Палестини на початку XX століття європейських євреїв.

Більш складним стало політичне життя в Палестині після того, як ця територія попала під Британський управлінський Мандат. Британська адміністрація, без сумніву, зіграла негативну роль у відносинах між євреями та арабами, стояла на перешкоді навіть не еміграції, а порятунку євреїв із охопленої війною Європи. Після завершення Другою Світової війни, британська адміністрація продовжила репресії проти тих, хто мужньо відстоював право єврейського народу на Незалежність.

Під час розгляду питання про можливість створення єврейської держави в ООН, Великобританія настояла на своєму плані розділу Палестинських територій на арабську та єврейську частини та створення двох країн, чим заклала міну уповільненої дії, яка вибухає до сьогодні. Арабо-ізраїльський конфлікт був спочатку у сфері інтересів Британської імперії, а потім ця місія розпалювача війни перейшла до СРСР. Антисемітські погляди, які існували в Російській імперії і нікуди не щезли в СРСР, а також маніакальні ідеї побудови соціалізму в арабських країнах, породили через втручання Кремлівських керманичів на Близькому Сході не довготривалий Мир, а незгаслий, на протязі багатьох років, військовий конфлікт. Світовій громадськості та керівникам Великих країн необхідно проявити спільну твердість в діях проти Сил Зла, а також мудрість, витримку, вміння іти на компроміси заради утвердження довготривалого Миру на Близькому Сході та подальшої можливості повернення біженців до їхнього Дому-іншого варіанту для Людства просто не існує.

...А на початку  XX століття в Австро-угорській імперії, яка не мала заморських колоній, захоплення дивовижним Світом Арабського Сходу було неймовірним. Багато разів видавалися книжки арабських казок “Тисяча та одна ніч”, над втіленням арабської тематики працювали сотні видатних австрійських скульпторів та художників. Одночасно із захопленням культурою ісламського Сходу, в громадській думці та пресі Австро-Угорщини переважали ідеї осуду колоніальної експансії Франції та Великобританії  на Сході та співчуття до підкорених народів. Можливо, співчуття та романтика подорожей до Сходу, привела  юнака із львівської єврейської родини Леопольда Вайса до країн ісламського Сходу.  Про його неймовірну Долю та його дивовижне перетворення у Мухаммада Асада - видатного мусульманського діяча та вченого, одного із творців Незалежної Республіки Пакистан, який знов повернувся до Львова у 2015 році... пам'ятною стелою на стіні ісламського центру у Львові...

     

Хто бажає більше дізнатися про долю Леопольда Вайса має можливість переглянути  додаток 1.

 

Додаток №1:  http://www.vestnik.com/issues/98/0120/koi/moldav.htm





 

Яндекс.Метрика