www.ji-magazine.lviv.ua

Олександр Хара

Венеціанська комісія фактично встала на бік України та не підтримала претензії Угорщини до нашої країни щодо закону "Про освіту". Як тепер розвиватимуться відносини двох держав і чи продовжить Угорщина ставити палиці в колеса того велосипеда, на якому Україна рухається в бік ЄС – до обговорення цих та інших питань на прохання "Апострофу" долучився дипломат, експерт фонду "Майдан закордонних справ" Олександр Хара.

Юридичний аспект

Міжнародний скандал між Україною і Угорщиною на ґрунті нового закону "Про освіту" розгорівся на початку осені, коли парламентарі його ухвалили. Причиною суперечностей стала стаття 7 цього закону, в якій задекларовано, що "мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна (тобто українська)". При цьому збережено право національних меншин на отримання освіти рідною мовою, але тільки в дошкільних навчальних закладах та початкових класах школи. "Це право реалізується шляхом створення окремих класів (груп) із навчанням мовою відповідної національної меншини разом з державною мовою", - йдеться в тексті закону.

Одразу після ухвалення ВР цього закону, Угорщина обрушилася з жорсткою критикою на Україну, мовляв, обмежуються мовні права етнічних угорців, які проживають на Заході України. Побоювання Угорщини підтримали й інші країни: Румунія, Болгарія, Молдова, Польща і Греція. Українські дипломати та чиновники Міносвіти розгорнули широку інформаційну кампанію, в ході якої пояснювали обуреним європейцям, що насправді новий закон не торкнеться мовних прав нацменшин, а, навпаки, дозволить дітям стати більш успішними в системі вищої освіти України. Адже, недостатньо знаючи державну мову, випускники шкіл гірше складають ЗНО і не мають можливості вступити до престижних вузів.

Але ці аргументи чиновники незадоволених країн, зокрема Угорщини, не хотіли слухати, пообіцявши заблокувати українські інтеграційні ініціативи в ЄС і НАТО. Іноземні супротивники закону звернулися в ПАРЄ: як наслідок, парламентська асамблея ухвалила невтішну для України резолюцію. "Нове законодавство, схоже, не відповідає належному балансу між державною мовою і мовами національних меншин. Зокрема, новий закон тягне за собою значне скорочення прав, раніше узаконених за "національними меншинами" щодо їх власної мови навчання", - йшлося у тексті резолюції .

Винести фінальний юридичний вердикт повинна була Венеціанська комісія, що відбулося 8 грудня. Так, згідно з рішенням комісії, злощасна 7 стаття закону є рамковою, а деталізувати її необхідно вже в законі "Про загальну середню освіту". Крім того, Венеціанська комісія відкинула звинувачення Угорщини щодо зменшення прав нацменшин законом "Про освіту".

"Венеціанська комісія наголосила, що питання змісту і обсягу прав відносяться виключно до компетенції Конституційного суду України", - пояснюють в прес-службі Міносвіти.

Але той факт, що Україна здобула юридичну перемогу, зовсім не означає, що Угорщина готова з цим миритися.

Що видасть Угорщина

На думку дипломата Олександра Хари політика Угорщини щодо України щодо нового українського закону "Про освіту" після оголошення висновку Венеціанської комісією кардинальним чином не зміниться.

"Зараз Венеціанська комісія стала на наш бік. Але чи прийняла б вона позицію Угорщини або було б компромісне рішення – це не грає ролі для внутрішніх політичних цілей Будапешта. Політика Угорщини кардинально не зміниться", - підкреслив у розмові з "Апострофом" експерт.

На думку Хари, розпалюючи конфлікт з Україною, угорські політики грають на внутрішнього споживача.

"Є електорат, для якого ці мовні питання важливі, тому деякі політичні сили намагаються використати цю тему, щоб отримати політичні дивіденди", - переконаний дипломат.

Що стосується інших країн, які пішли на конфронтацію з Україною через новий освітній механізм, то тут ситуація виглядає більш спокійною.

"Угорщина, на відміну від тієї ж Польщі, у спорах з Україною живе в іншій реальності," - каже Хара.

"Наприклад, для поляків цілісна, суверенна українська держава, яке прагне стати членом ЄС і НАТО – це ідеальний варіант. Фрагментація України для них є вкрай негативним варіантом. Адже поляки в свідомості не говорять, що існують якісь території, що споконвічно є польськими, вони хочуть їх повернути і тому вони підтримують етнічні меншини. А ось угорці живуть в іншій реальності, не розуміючи, що світ змінився і Україна не несе загрози ні угорським етнічним меншинам, ні самій Угорщині, – підсумував Хара. – Звісно, що не можна приймати мову ультиматумів, навіть будучи в слабкому стані. Українська влада обрана українськими громадянами. Відповідно, перш за все, вона повинна орієнтуватися на задоволення їх вимог. Росія протягом 25 років нам постійно вказувала, як нам потрібно вести себе з етнічними росіянами, російськомовними людьми. Це був постійний привід лізти в наші внутрішні справи, щоб тримати Україну на короткій мотузці".

11 12 2017

https://www.mfaua.org/uk/publications/v-konflikti-ukrainy-ta-uhorshchyny-pryiniate-vazhlyve-rishennia-shcho-dali