Георгій Почепцов, доктор філологічних наук, професор,
експерт з інформаційної політики та комунікаційних технологій

Війни без воєн:
зовнішні інформаційні інтервенції

Найбільш серйозні наслідки для масової свідомості створюють як зовнішні, так внутрішні інформаційні інтервенції. Сьогодні аналіз російського втручання в американські президентські вибори (а також французькі і ряд інших європейських) не сходить зі сторінок медіа.

Російська інформаційна робота в Європі постала в центрі подібних розслідувань [1-2].

Росія активно діэ в регіонах колишнього СРСР, як і колишніх соцкраїнах. І тут виявилося вже два тренди [3]. З одного боку, Росія агресивно націлюється на країни, які намагаються взаємодіяти із західними інститутами типу ЄС і НАТО, прикладами чого стали Грузія, Україна і Чорногорія. З іншого, російські входження в країни типу Сербії носить менш агресивний характер і направлені на створення громадських елементів, які будуть стримувати уряд в його інтеграції з Заходом. І все це відбувається на тлі використання енергетичного ресурсу як інструментарію впливу. І звичайно, як весь пострадянський простір, так і постсоціалістичний по-справжньому переповнений агентами впливу, досить подивитися, наприклад, на вибуховий характер реакції, що виникла в Литві в результаті розкриття списків інформаторів КДБ, де майже всі виявилися досить відомими особами.

У США дискусії заглибилися в те, як саме персональні дані мільйонів користувачів з Facebook перейшли в руки штабу кампанії Трампа [4-7]. При цьому Cambridge Analytica заперечувала будь-який зв’язок з Фейсбук. І тут спливло ім’я Олександра Когана, який народився в Молдові, потім з батьками переїхав до Росії, звідки він і емігрував [8-9]. Зараз виявилося, що він паралельно працював і в Санкт-Петербурзькому університеті, маючи дослідницьку програму «Стрес, здоров’я і психологічний стан в соціальних мережах», забезпечену державним грантом, про що він не розповів в своєму CV.

Саме через нього дані користувачів Фейсбуку потрапили в Cambridge Analytica. Одночасно згадаємо, що «ферма Ольгинська тролів» теж петербурзька. Коган каже, що робота в Петербурзі підвернулася випадково, що він просто написав е-мейл на факультет психології, що, правда, виглядає якось недостовірно.

Для майбутньої кампанії Трампа був придуманий фейковий офіс в Кембриджі, який в 2016 р до виборів відвідав Беннон під час приїзду в Британії, все для того, щоб створити імідж незалежної компанії, що має престижний зв’язок з університетом. Беннон також придумав вписати в назву фірми Кембридж. Саме Коган передав цій «незалежної» фірмі дані з Фейсбуку.

Сам він їх отримував, встановивши додаток thisisyourdigitallife, який дав йому можливість скачати інформацію від 270 тисяч людей в Фейсбуці, проте одночасно він отримав інформацію і про їх друзів. Він повинен був знищити інформацію, але не зробив цього. Віддаючи право на свою інформацію добровільно, люди перевіряли ідею, що по ній можна отримати свій психологічний портрет.

Як показує дослідження 2011 року, користувач в середньому має 190 друзів [10-11]. 270 тисяч людей і їх друзі і дають в результаті ту величезну цифру 51,3 мільйона людей, до особистих даних яких отримав доступ А. Коган.

Отримавши дані, далі для Cambridge Analytica все було лише справою техніки по таргетингу виборців [12]. «Лайки» дозволили пов’язувати те, що, здавалося, не має зв’язку. Наприклад, фраза «Я ненавиджу Ізраїль» пов’язана з любов’ю до KitKats і туфлям Nike. Ніхто не знає, чому так, але знаходять сотні таких відповідностей, що дозволяє, знаючи, одне, автоматично постулювати інше.

К. Уайлі зацікавив Беннон своєю ідеєю, що політика як мода, оскільки Беннон сам вважає, що політика є породженням культури [13]. Для зміни політики треба поміняти культуру. І мода є хорошим прихованим інструментом. Уайлі зараз включився в військові інформаційні операції в рамках боротьби з екстремізмом.

М. Косинські, з яким пов’язано взагалі цей напрям (див. Його сайті — www.michalkosinski.com), розмістив у Фейсбуці бібліографію статей про Cambridge Analytica [14]. Його власні статті, написані в співавторстві, з Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America (PNAS) є у відкритому доступі ([15-16], див. також про його методі [17]). До речі, Косинські доводить, що комп’ютерний аналіз дає більш точні прогнози, ніж людина.

Як велике досягнення чомусь розглядається те, що Фейсбук заморозив сторінку Cambridge Analytica [18]. І все ще залишається відкритим питання, хто передав фейсбучні дані Ольгинським троллям, якщо це взагалі мало місце. Сьогодні вже виявлено, що Лукойл знайомився з презентацією Cambridge Analytica ще в 2014 р, обговорюючи, в числі іншого мікротаргетінг під час виборів [19]. Керівна особа Cambridge Analytica А. Нікс писав колегам в електронному листуванні після цієї зустрічі: «Вони розуміють бихевиористский мікротаргетінг в контексті виборів, але вони не можуть вловити зв’язок між виборцями і їх споживачами».

У той же час Нікс заперечував будь-який зв’язок, виступаючи перед парламентаріями. Його слова такі: «Ми ніколи не працювали з російською організацією в Росії або іншою компанією. У нас немає ніяких відносин з Росією або російськими громадянами». Що стосується Когана, то один з його виступів в Росії звучав як «Нові методи комунікації як ефективний політичний інструмент».

Дж. Ченселлор, який працював разом з А. Коганом, зараз працює в Фейсбуці [20]. У них була спільна фірма Global Science Research, і проблема полягає в тому, що 30 мільйонів користувачів навіть не підозрювали, що їх лайки і демографічна інформація з профілю в Фейсбуці використовувалися для впливу на американських виборців [21]. Правда, Cambridge Analytica відповідала на запити, що ніякої роботи з «лайками» вона не веде.

Коган створив свою фірму Global Science Research в 2014 через те, що факультет психології в Кембриджі не дав йому використовувати його власні дані для комерційних цілей. І тут з’являється одна по-справжньому відома фірма Strategic Communication Laboratories (SCL), що працює на військових. Її зацікавила можливість створювати меседжі, відштовхуючись від демографічних та інших даних.

2 грудня 2014 р Коган виступав в Сінгапурі на тему «Соціальна наука великих даних: як великі дані революціонізують нашу науку» [22]. Він розповів, що працює з двома базами даних. В одній п’ятдесят мільйонів індивідів, за якими вони можуть передбачати будь-яку характеристику. У другій зафіксована будь-яка дружба в Фейсбуці, що з’явилася в 2006-2012 рр. Тут можна визначити просоциальний, психологічний стан і здоров’я.

Не треба тільки думати, що перед нами якась підпільна і заборонена технологія. Обаму двічі обирали таким способом (див. Нашу статтю на цю тему [23]). Просто загальну увагу до виборів в 2016 р привернуло те, що було російське втручання, яке також базувалося на особистісної інформації з Фейсбуку.

Російські журналісти самі побоюються певного розвитку подій, підкреслюючи, що «не виключений сценарій, в якому Cambridge Analytica зв’яжуть не тільки з кембріджським професором, але і з Кремлем» [24]. І цілком можливо, що вони виявляться праві, оскільки пішли вже перші статті, які більш детально розповідають про час його перебування в Росії [25].

Інформаційні інтервенції є принципово новим інструментарієм, роль якого буде тільки зростати надалі, оскільки вони не тільки є відносно дешевими, а й дозволяють добре ховати основних замовників.

Література

1. Wilkinson T. Democrats’ report details Russian meddling in European elections and threats to U.S. campaigns