незалежний
культурологічний часопис <Ї> |
 www.ji-magazine.lviv.ua Зіяд МарарСоціальна ідентичністьПитання року від Edge: Який науковий
термін чи поняття має бути відоме ширше? Ми знаємо, що є
ультрасоціальними тваринами,
і все ж постійно не бачимо, наскільки ми дійсно соціальні.
Наш наївний реалізм схиляє нас бачити себе яко індивідуальних, атомістичних раціональних аґентів, що відчувають життя,
ніби визираючи у світ через вікно. І як риба, що плаває
і не усвідомлює води, в яку
занурена, ми боремося, щоб побачити соціальну реальність, середовище наших осмислених дій. Всупереч такому погляду психологія неодноразово показувала, наскільки глибоко кожен з нас просяк
соціальною ідентичністю. Це важливе корегування нашого ілюзорного образу себе дає нам краще уявлення
про нашу соціальну природу.
Але навіть там, де наша соціальна ідентичність
включена в загальну картину, її
часто неправильно розуміють. Соціальну ідентичність всерйоз досліджували ще з часів Другої
світової війни при спробі зрозуміти, як звичайні люди могли чинити чи навіть допускати
жахіття геноциду. Значна частина цих робіт
суґерує — як, наприклад, експеримент Мілґрема про покірність начальнику — що коли ви набираєте на клавіатурі "соціальний",
то ви набираєте "мислячий індивід". Мінігрупові експерименти Анрі Тешфела (коли хлопців розділяли на дві довільні групи
і кожну групу
пов'язували з художником,
про якого вони ніколи не чули) показали, як швидко вони почали дискримінувати
хлопців з іншої групи. Вистачило
утворити безглузду межу, щоби створити внутрішню
та зовнішню групи й умови для
фаворитизму та конфлікту. Та це
важливе прозріння, протягом десятиліть досліджене в багатьох
інших контекстах, призвело
до часткового розуміння соціальної ідентичності і до невдалих неправильних
інтерпретацій. Такі фрази, як ефект спостерігача, зменшення відповідальності, групове мислення, менталітет стада чи натовпу і
т. д., заохочують думати, що коли ми стаємо частиною груп, то втрачаємо наш розум і виявляємося дуже
податливим до ірраціональних
або прикрих дій. Але це уявлення в якійсь
мірі заперечує
таку думку. Введення соціального не означає
додати спотворення до
ясного мислення. Чи на
добре, чи на зле, наші соціальні ідентичності
мислять не безглуздо. Два соціальні психологи Стів Райхер і
Марк Левін спостерігали за готовністю британських футбольних фанів допомогти травмованому вболівальникові команди суперника. Вони виявили, що коли суб'єкти мислять себе фанами
"Манчестер Юнайтед", то вони не схильні помагати фану "Ліверпуля", але коли їх розмістити
в категорії футбольних фанів загалом, то вони зупиняться і поможуть.
Всупереч типовій думці, що фани
схильні діяти як безголові відморозки, їхнє мислення сильно залежить від того, до якої групи вони
вважають себе належними. Важливим моментом
тут є те, що соціальна ідентичність
може змінитися, і коли це стається,
то логіка того, хто сприймається як "один з
нас", теж змінюється. Моє відчуття себе як батька, видавця, лондонця, менеджера або спадкоємця арабських атутів і сім'ї формує
простір прийняття
рішень навколо того, що для мене було би раціонально думати, і формує
це досить глибоко. Моя відданість, самоповага, забобони, прагнення лідерства чи впливовості, почуття справедливості, почуття солідарності, упередження щодо "таких
людей, як я", — все це формується
колективним я, котре характерне для мене в даний момент. Це не є запереченням моєї індивідуальності — це є визнанням
того, як вона незвідно виражається
через соціальний об'єктив і як моя соціальна ідентичність змінює те, що має
сенс для мене у взаємодіях зі світом. Це важливо, бо коли ми розглядаємо себе виключно як раціональних індивідуальних суб'єктів, то переочуємо той
факт, що соціальне
не просто творить контекст, в якому ми діємо. Воно глибоко
визначає,
хто ми такі. Але якщо ми приєднуємося до колективного погляду і через його призму просто бачимо ірраціональні дії, будь то "зварйовані"
бунтарі, "хворі на
голову" екстремісти чи
"погані" люди, які
мають інші, ніж ми, ідеологічні прихильності, то ми приречені засуджувати цих інших, не маючи жодних шансів зрозуміти
їх. Глибше розуміння нашої правдиво соціальної ідентичності
дасть нам не тільки інструменти для кращого розуміння тих, кого ми зазвичай вважаємо ірраціональними, а й допоможе нам краще зрозуміти нашу ультрасоціальну сутність. Ziyad Marar 26.06.2018 |