на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій

У Путіна вже розв'язані руки:
що чекає на Україну восени

Найбільш важкий період у сучасній історії України буде починатися з вересня цього року. У президента РФ Володимира Путіна розв'язані руки після завершення чемпіонату світу, і Росія активно діятиме у своїх інтересах, використовуючи наші внутрішні протиріччя і слабкість для того, щоб дестабілізувати ситуацію в країні. Таку думку в ефірі "Апостроф ТВ" висловив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука, коментуючи напади на активістів, які трапилися у перший тиждень серпня.

 

Я збирався зустрітися з керівництвом СБУ з цього приводу, просто хотів особисто поговорити. З точки зору політичної доцільності — це виглядає як система. В листопаді минулого року ми робили звіт (я не знаю, чи був він відкритий), який надавали для службового користування, про певні внутрішні і зовнішні чинники. І ми зробили висновки, що найбільш важкий період у сучасній історії України буде починатися з вересня цього року.

З одного боку накладається агресія Росії, адже у Путіна абсолютно розв'язані руки після закінчення чемпіонату світу з футболу. З іншого боку буде зростання популістичних настроїв в Європейському Союзі, а ні для кого не секрет, що популістичні партії, зазвичай, ультраліві чи ультраправі, співпрацюють з Російською Федерацією. Тобто можна стверджувати, що проростають проросійські настрої у Європі, плюс ми зараз входимо у небезпечний для нас, але дуже звичний турбулентний період — виборчі перегони.

На фоні всіх цих чинників ми зробили висновок, що приблизно з вересня для України настане найнебезпечніший період в нашій історії. У нас немає жодних сумнівів, що Росія активно діятиме у своїх інтересах, використовуючи наші внутрішні протиріччя і слабкість для того, щоб дестабілізувати ситуацію в країні. І одним із напрямків може бути такий комплекс дій, як напади на активістів.

Наприклад, напередодні була низка погромів ромських таборів. Я вже спілкувався з керівництвом таборів з цього приводу. Є матеріали, де ці, начебто, випадкові дії насправді були керовані. Те, що вони були керовані організацією С14, не відповідає дійсності. Для цього я особисто зустрівся з Євгеном Карасем, якого я знаю ще з 2014 року, і він мені розповів дуже багато деталей. По-перше, в Києві найбільш відомий погром на Лисій горі був дуже добре зрежисований. Я буду наполягати, щоб вони провели ретельні розслідування, щоб виявити ким саме. Поверхневих дієвих осіб ми знаємо — це співробітники благоустрою, голосіївського райвідділу і частина самих ромів, які мешкали там. Я переконаний, що низка начебто випадкових подій була зрежисована, і єдина мета - показати назовні "звіряче обличчя українського фашизму". Що і було зроблено. На цьому тижні вже навіть була заява ООН з цього приводу.

Щодо випадків, які сталися на цьому тижні, то я проти узагальнень, що, наприклад, це була "рука Кремля". Цим мають займатися компетентні органи — досліджувати, шукати причинно-наслідкові зв'язки: не тільки виконавців і причини, а й замовників.

На жаль, ми неодноразово мали приклади, як використовуються наші внутрішні проблеми та протиріччя нашими “братами”. Один із найяскравіших прикладів, яким чином розвивалися по спіралі протистояння між Україною та Польшею. Спочатку в одному місці зруйнували пам’ятник, у нас в відповідь зруйнували, там знову зруйнували, а у Луцьку обстріляли з гранатомета консульство Польщі, а потім перекрили міжнародну трасу. І в той самий момент дуже вдало спрацювали наші спецслужби з польськими, зафіксувавши навіть, яким чином керівник блокади спілкувався зі своїм куратором (той давав вказівки), і по роумінгу вони з’ясували, що він знаходиться у Ростові.

Одна із причин, чому так відбувається — це безкарність, і це стосується не тільки тих людей, які нападають на активістів. Це взагалі у нас проблема номер один. Починаючи від дрібного хуліганства, бардаку на дорогах, Бурштинової народної республіки, євробляхового народного руху, закінчуючи безкарністю високопосадовців за корупційні дії.

Що з цим робити? Це, в першу чергу, питання до національної поліції. Особисто я впевнений, що цей тренд буде розкручуватися по спіралі. Випадки можуть бути абсолютно різними, не пов'язаними між собою. Адже, здавалося б, що спільного між нападом на дівчину в Херсоні і вбивством ("Сармата") у Бердянську. Але, бачите, ми як громадяни це свідомо поєднуємо. Проте є слідство, і я б зараз не радив бігти попереду поїзда, надто велика загроза піти в помилковому руслі.

Абсолютно логічно, що у кого є голова на плечах, той має розуміти, що наприкінці серпня почнеться ланцюжок прикрих подій, наприклад, щодо рейдерства фермерського врожаю. Для цього потрібно заздалегідь підготуватися місцевим правоохороним органам, створити оперативні групи, жорстко і швидко реагувати. А вони, зазвичай, реагують досить мляво.

4 08 2018

https://apostrophe.ua/ua/article/politics/2018-08-04/u-putina-uje-razvyazanyi-ruki-chto-jdet-ukrainu-osenyu/19693