|
Віталій ПортниковЗакон МайдануСтудентська революція у Бангладеш, на перший погляд,
є безконечно далекою від України і наших політичних процесів. На тлі безконечної війни, ймовірно, важко усвідомити аналогії і зрозуміти, чому зміна влади у Бангладеш стала однією з головних новин у світових медіа. Можливо, багато хто у Бангладеш так само десять років
тому не розумів, чому на
перших шпальтах світових медіа був український
Майдан. Хоча якщо уважно придивитися, бангладеська революція – це Майдан і є. У чистому вигляді,
навіть не потрібно нічого вигадувати. Бенгальці, які є основним населенням Бангладеш, – один із найдавніших і найславетніших народів Індостану, який дав світу великого поета і нобелівського лауреата Рабіндраната Тагора. Однак самі громадяни Бангладеш – молода
політична нація, яка народилася після розлучення Індії й Пакистану
та відокремлення від
Пакистану самої Республіки
Бангладеш – звісно, за підтримки
Індії, зацікавленої у зменшенні можливостей свого вічного конкурента у регіоні. Багаторічна премʼєрка Шейх Хасіна, дочка
вбитого засновника держави Муджибура Рахмана, встановила з Індією дійсно особливі
стосунки, і Нью-Делі був зацікавлений у стабільності її урядування. А премʼєрка намагалася зробити своєю опорою ветеранів війни за незалежність, колишніх соратників її батька – та їхніх родичів. І не просто зробити
опорою, а й надати їм привілеїв при отриманні роботи, що у бідній
країни з великим студентським
прошарком відіграє велику роль. Саме ця несправедливість вивела студентів на вулиці Дакки і після кількох тижнів протестів примусила тепер вже колишню
премʼєрку втекти до Індії. Тепер вже з Індії – як колись з Росії Янукович – Шейх Хасіна звинувачує у заколоті проти себе Сполучені Штати, а індійські політики і медіа впевнені у її правоті.
В Індії просто повірити не можуть – і не хочуть – що уряд Бангладеш став жертвою власної
недалекоглядності й нерозуміння
соціальних проблем. І ця
точка зору також неймовірно нагадує те, як у Росії коментували наш Майдан.
В Індії сприймають
Бангладеш як молодшого партнера та як територію власного впливу і не розуміють, що у громадян цієї
країни може бути власне бачення її майбутнього. А нові лідери Бангладеш дорікають сусідам за цю демонстративну зверхність. І справді: країна змінилася буквально за кілька днів. Тимчасовий
премʼєр Бангладеш, ще
один бенгалець, нобелівський
лауреат Мохаммад Юнус, відомий
своєю ідеєю мікрокредитів для найбідніших верств населення, нагадує колишню премʼєрку приблизно так, як
у 2014 році Арсеній Яценюк нагадував присипаного нафталіном Миколу
Азарова (при тому, що Шейх Хасіна
дійсно змінила економічне обличчя Бангладеш, а
Азаров – хіба що обличчя непереможної української корупції). До нового
уряду ввійшли і студентські
представники – так, як до першого
уряду після Майдану прийшли
активісти революції. Але із представниками традиційних політичних сил, як і
в Бангладеш. І в цьому є відома
небезпека – але є і шанс побудувати демократичну країну. Тому що у Бангладеш, як і
в Україні більше десяти років тому, протест почали саме молоді люди, які виступають проти несправедливості і не сприймають життєвої філософії своїх батьків, що намагалися просто дочекатися змін – і помирали
у цьому очікуванні. Молодь
просто не бажає чекати десятиріччями і прагне захищати своє майбутнє.
І ніяка опозиція літніх диктаторів цього закону вже не змінить. Хоча, звичайно, вони будуть старатися. Ви ще не забули Януковича на пресконференції
у Ростові? Шейх Хасіна теж пообіцяла повернутися
додому, хоча після кривавих днів боротьби із
протестувальниками навряд чи
має шанс отримати владу. Ще й тому, що Індія – не Росія
і не буде за допомогою сили
навʼязувати громадянам
Бангладеш зручний для себе уряд. Тут, треба сказати, громадянам Бангладеш пощастило з сусідами – вони мають справу з країнами з антиколоніальним досвідом, а не зі здуріло-закомплексованою імперією. І хоча ми не можемо знати, як буде змінюватися
Бангладеш після революції, вже той факт, що у країні, де влада десятиріччями переходила від автократів до генералів, тепер питання майбутнього
вирішують звичайні люди, є чітким доказом: закон Майдану працює. 17.08.2024 |