на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Степан Гавриш

Злам Америки

Після заяви глави МЗС Китаю Ван І голові ЄК Каї Каллас, що Китай не може допустити поразки в цій війні (бо тоді США перенесуть свою увагу на Пекін), він перетворився з нейтраліста і миротворця не лише в бенефіціара вторгнення Росії, але й в його ініціатора.

Невипадково подібне було витоком не з апарату єврокомісара, а зʼявилося у South China Morning Postгонконгському неофіційному рупорі китайських комуністів.

Це відбулося після того, як стало очевидно, що Трамп програв спробу реалізувати жорсткий і силовий тиск на Пекін. До того ж, він скористався найтяжчою помилкою Трампа, який підірвав єдність антиросійської коаліції і розколов її. Вона була основою протидії Китаю як безсумнівного лідера коаліції зла та втратила силу.

Дональд Трамп заплутався в примітивному ізоляціонізмі і непередбачуваних конфліктах. Він не здатен відновити рішучу силу Заходу і його союзників для придушення авторитарних диктатур.

Путін має максимально виснажити, знесилити Америку війною в Україні, з якої Трампу не вдасться вийти.

Крім того, США без союзників, із розгубленим НАТО, тарифною війною з Канадою, Японією, Південною Кореєю й Австралією — не зможуть справитися з Китаєм та зупинити або хоча б обмежити його експансіонізм.

Рішучість Путіна може бути повʼязана лише з одним: Пекін, Сі Цзіньпінь дали гарантію Росії у підтримці нарощування нею воєнної ескалації. Не лише в Україні, але й в Європі.

Лише Китай єдиний і впливовий може забезпечити мирне завершення війни в Україні — з гарантіями для Росії і Путіна в її наслідках.

У Компартії Китаю також оцінили готовність США здати Україну Москві. Цю позицію озвучив віцепрезидент Джей Ді Венс: США хочуть залишити Україну суверенною і віддати Путіну лише ті території, які вона вже захопила, переконуючи його не претендувати на землі, «які вона ще навіть не завоювала».

Трамп і його адміністрація — в гіпнотичному стані. Їхній інтелект відірваний від реальності, а воля паралізована. Вірусом. Страхом. Перед вибухом соціопатії Путіна. Самолюбуванням і колективним нарцисизмом, що є відомою проблемою неофітів.

Згода Венса на право Путіна захопити терористичною агресією частину Українице готовність до капітуляції перед Москвою. Під виглядом химерного миру. Закриваючи очі на геноцид українців.

Злам Америки. Безсилля її нових лідерів перед слабкою і відсталою регіональною диктатурою — однозначно призведе до повстання її батьків-засновників. Саме для цього була прийнята у 1791 році друга поправка до Конституції США як частина Білля про права.

Трамп поволі починає це усвідомлювати. Якщо раніше США разом із Росією голосували в ООН проти резолюції із засудженням її агресії проти України, то тепер Держдеп виправдовує зустріч Рубіо з Лавровим «бажанням розмовляти зі всіма сторонами».

Його речниця Брюс водночас засудила «ескалацію атак Росії на Україну з найглибшими співчуттями жертвам і родинам загиблих».

За 50 хвилин розмови Рубіо, підтверджуючи прагнення миру і відновлення співробітництва з Росією, запропонував «колезі деякі ідеї для дорожньої карти». Але — чомусь після завершення війни в Україні, не її припинення і не після відповідальності за воєнні злочини.

Рубіо вже знав про наслідки масштабної атаки Кремля на Київ. Лавров, у відповідь на розчарування президента США недостатньою гнучкістю Росії у питаннях припинення війни, заманював Вашингтон «новим підходом» по Україні.

Марко Рубіо схопив «приманку»: «Я думаю, що це новий і відмінний підхід. Я б не назвав це чимось, що гарантує мир, але це концепція, яку я, знаєте, поверну президенту». Його зовсім не зацікавила непоступливість кремлівського вбивці, від імені якого Лавров заявив, що цілі війни з Україною незмінні — вона буде продовжена до повної перемоги.

Також неясна реакція американського держсекретаря на хворий кліп новоявленого Геббельса, у якому стверджується, що Україні «потрібна територіальна цілісність для того, щоб гнобити всі права російського і російськомовного населення, а незгодних винищувати фізично».