Роберт Зубрін, американський фахівець в аерокосмічній галузі

Привид Мюнхена

Путін хоче захопити не лише Чехословаччину. Йому потрібні лінія Мажино, Нижні Землі (Бельгія, Нідерланди та Люксембурґ) і Вішистська Франція, і захопити їх він сподівається за допомогою свого американського Чемберлена.

Поступки, яких Путін вимагає від України, — тільки заради припинення вогню, а не заради миру, означатимуть не лише віддачу Кремлеві території, якої він не може взяти на полі бою, а й позбавлять Україну можливости захищатися, коли Москва вирішить показати, що вона все ще хоче захопити Київ. Президент Дональд Трамп, разом із фріками з його адміністрації, готовий встати на бік кровожерливого тирана.

Після зустрічі Трампа з російським диктатором Владіміром Путіном на Алясці, коментатори були в шоці від несправедливости запропонованого «мирного» плану, очевидно, узгодженого двома могутніми державами, - плану, який передбачає, що Україна здасть кілька своїх міст із сотнями тисяч мешканців під вбивчу російську окупацію в обмін на ніщо.

Заперечення цих коментаторів обґрунтовані, але вони не розуміють суті. На території, яку вимагає Путін, розташовані українські фортеці. Якщо їх буде здано, вся Україна стане відкритою для вторгнення кремлівських сил.

Таким чином, угода Путіна-Трампа точно імітує самогубний Мюнхенський пакт жовтня 1938 року, нав'язаний Чехословаччині нацистським фюрером Адольфом Гітлером у змові з прем'єр-міністром Великої Британії Невіллом Чемберленом, прем'єр-міністром Франції Едуаром Даладьє та італійським фашистським диктатором Беніто Муссоліні. Згідно з цією угодою, Чехословаччині було обіцяно мир і безпеку за умови, що вона передасть свої сильно укріплені прикордонні провінції нацистам.

Однак, щойно це сталося, Чехословаччина стала безпомічною, і протягом шести місяців вся країна була захоплена й окупована і перестала існувати як незалежна держава.

Така ж «угода» зараз пропонується Україні. Як зазначають авторитетні військові аналітики Інституту вивчення війни (ISW), пролом в обороні України, спричинений залишенням лінією міст-фортець, буде непоправним, оскільки місцевість за цією лінією несприятлива для оборони.

Цитую:

На думку ISW, потенційне виведення українських військ з Донецької області послабить обороноздатність України та її оборонно-промислову базу (ОПРБ), при цьому ще сотні тисяч українських цивільних потраплять під російську окупацію.

ISW вважає, що здача Росії наразі неокупованих районів Донецької області забезпечить російським військам надзвичайно вигідні умови для відновлення аґресії проти України; Росія уникне тривалої та кровопролитної боротьби за цю територію й матиме змогу наростити запаси живої сили та зброї.

ISW раніше зазначав, що дозвіл Росії окупувати решту Донецької області означатиме передачу російським військам українського фортечного поясу, котрий має значну інфраструктуру ОПРБ. Примітно, що російські війська не можуть просунутися до фортечного поясу чи обійти його з фланґів з осені 2022 року. Якщо українські війська залишать свої позиції в Донецькій області, російське військове командування майже напевне працюватиме над швидким встановленням міцних позицій по всьому фортечному поясу й використовуватиме його оборонно-промислову зону для військового виробництва.

ISW також раніше зазначав, що прикордонний район Донецької області погано підходить для виконання функцій надійної оборонної лінії через невелику кількість населених пунктів, відкриті поля та природні перешкоди, такі як річки Оскіл та Сіверський Донець.

Ось чому Росія готова була протягом останніх трьох років покласти на полі бою сотні тисяч своїх військових у спробах прорвати цей фортечний пояс; і, зазнавши невдачі в цім, тепер докладає всіх зусиль, аби зробити Україну відкритою для завоювання обманним шляхом.

Подібність між угодами Гітлера-Чемберлена «Мюнхен 1.0» та «Мюнхен 2.0» Путіна-Трампа виходить далеко за ці рамки. «Мюнхен 1.0» був самогубним не лише для Чехословаччини. Він був самогубним і для західних союзників.

Зрадивши Чехословаччину, Чемберлен і Даладьє виключили 35 добре оснащених чеських дивізій з бойового складу військ Заходу, додали чудову чеську збройову промисловість до оборонно-промислової бази нацистів і розширили кордон, вздовж якого Німеччина могла атакувати Польщу, тим самим зробивши цю країну незахищеною.

Відповідно, коли нацистська Німеччина, значно зміцнившись завдяки цим поступкам, через кілька місяців вторглася в Польщу, західні союзники ніяк цьому не протидіяли й дозволили ліквідувати Польщу. Це скоротило війська Заходу ще на 50 дивізій, довівши загальні втрати союзників до 85 дивізій ще до того, як почалася катастрофічна битва за Францію (яку захищали, загалом беручи, 94 французькі та британські дивізії).

Стратегічне безумство зради України є зараз іще гіршим. Якщо ми дозволимо принесення України в жертву, що станеться?

По-перше, мільйонна українська армія буде викреслена з бойового складу військ Заходу, промислові й технічні ресурси України буде додано до російських, а російські сили географічно просунуться на позиції, з яких вони зможуть легко вторгнутися в решту Европи. Так і буде.

Помилково стверджувати, що Росія не може становити загрози для решти Заходу, тому що вона ледве може впоратися з Україною. Україна зупинила російський наступ, кинувши в бій проти ворога сотні тисяч своїх військових і зазнавши величезних - десятки тисяч – втрат, заплативши кров’ю ціну, багато вищу, ніж Сполучені Штати чи будь-який з наших західноевропейських союзників, імовірно, готові заплатити. Тільки завдяки існуванню, мужності та витривалості українських військових лінії фронту стали статичними, а війну зведено до змагання в технологічній віртуозності, що його Захід легко міг би виграти.

При збереженні українських збройних сил і втриманні їхніх позицій, західні держави можуть багато зробити для перемоги України практично без жодних втрат для себе, просто надавши Україні широкий доступ до свого супутникового зв’язку, в тому числі Starlink, до інших систем або й те й інше. Україна має безпілотники, здатні залітати далеко вглиб Росії. Їй бракує комунікаційних можливостей для керування ними там. Якби вона була забезпечена супутниковим зв'язком, а бажано також західними далекобійними ударними боєприпасами, вона змогла б використовувати свої безпілотники, аби перешкоджати російським внутрішнім транспортним перевезеннням, що зробило би неможливим постачання російських військ на передовій і паралізувало би всю її економіку.

Це не 1916 рік. Збройним силам України не треба штурмувати російські окопи, аби відбити вторгнення. Все, що їм потрібно, це отримати можливість чітко дати зрозуміти Росії, що вона може мати кілька шматків української території, або вона може мати економіку, але вона не може мати і те, й інше. За таких обставин Росія не матиме іншого вибору, окрім як відступити.

Проте, якщо виключити українських військових з рівняння, все зміниться. Зі зникненням українських військових, НАТО не матиме жодних контрходів, якщо Росія вирішить вторгнутися до країн Балтії.

Але ситуація набагато серйозніша. Погляньте на карту. Є лише дві країни, які перегороджують шлях Росії до Европи: Польща й Україна. Польща має невелику, але потужну армію і, без сумніву, захистить себе, якщо Росія нападе на неї. Проте, якщо забрати Україну, то не буде серйозних збройних сил, які блокуватимуть просування російських військових на південь Польщі, до Будапешта, Відня та Белграда, а також захоплення Молдови, Румунії та Болгарії. Чи ми готові відрядити півмільйона американських солдатів до Европи, аби зупинити такий наступ? Звісно, ні.

Отже, все зводиться до наступного. НАТО потрібна армія. Україна її має. З нею Европу можна захистити з мінімальними витратами. Без неї Европа зіткнеться з катастрофою.

Тому українці та европейці повинні бути абсолютними реалістами й не дозволяти дурним надіям на те, що Путін якимось чином дотримається своїх обіцянок, затьмарювати стратегічну реальність. Якщо Україна чи Европа погодяться на будь-які умови, за яких Путін зможе вимагати більшого, він вимагатиме більшого, й кожна виконана вимога робитиме його ще потужнішим. Якщо вони втратять здатність себе захищати, він їх знищить.

Мюнхен 1.0 не був мирною угодою. То була угода про зґвалтування. Так само й Мюнхен 2.0.

Єдиний спосіб змусити Путіна піти - це змусити його піти.

20 08 2025

Джерело:

The Cosmopolitan Globalist

claireberlinski@substack.com

_______________

* Роберт Зубрін @robert_zubrin — американець, фахівець в аерокосмічній галузі та автор 12 книжок, зокрема нещодавно опублікованої «Новий світ на Марсі: що ми можемо створити на Червоній планеті».