Вікторія Чередниченко

«Орєшнік» два пуски і один старий фокус

Є зброя, яка воює. А є зброя, яка працює на нерви. «Орєшнік» саме з другої категорії. Це не меч і не щит, це жест. Такий собі кремлівський феєрверк з підтекстом «а раптом наступного разу буде гірше».

За більш ніж рік Росія дістала «Орєшнік» із шафи аж двічі. І що характерно, в обох випадках сценарій один і той самий. Гучно. Дорого. Мінімум реальної шкоди. Максимум заголовків, істерик і дипломатичних калькуляторів.

Перший раз був у 2024 році по Дніпру. Тоді світ кілька годин грався в «це вже ядерна чи ще ні», а Кремль сидів і дивився, як добре заходить страх. Вибухи красиві, профіль польоту загадковий, а результат майже ніякий. Бо завдання було не зруйнувати, а натякнути. Типу «дивіться, ми можемо доставити, а що всередині, подумайте самі».

Другий раз у січні 2026 року по Львівщині. І тут уже адресат був ширший. Не тільки Україна, а й Польща, ЄС, НАТО, вся публіка з чутливою психікою. Мовляв, ось воно, близько, поруч, буквально через паркан. І знову все за підручником. Паралельно масований удар, мороз, темрява, холод. А «Орєшнік» як вишенька на торті. Символ. Сигнал. Декорація до терору.

Найсмішніше що в обох випадках бойові частини були інертні. Тобто дорогуща ракета летить, красиво розкладається на кілька блоків, створює відчуття апокаліпсису, а всередині порожньо. Але сенс не в начинці. Сенс у шоу. У словах «гіперзвук», «стратегічний», «невразливий». У тому, щоб хтось у Брюсселі або Берліні сказав «а може не будемо злити Москву».

Кремль взагалі обожнює такі трюки. Зробити вигляд, що він стоїть на порозі чогось страшного, але не переходити межу. Це ядерний натяк без ядерного вибуху. Погроза з порожнім патроном. Головне щоб було голосно.

І тут важливо не купуватися. «Орєшнік» не змінює хід війни. Він не сиплеться щодня, його не запускають пачками. Його дістають рідко, саме тому що це не зброя фронту, а зброя шантажу. Інформаційна ракета з дуже дорогою оболонкою.

Тож «Орєшнік» це не про всемогутність Росії. Це про її страх. Страх, що без демонстративних залякувань світ почне діяти, а не думати. І кожен такий пуск це не «кінець світу», а чергове нагадування, що Кремль досі вірить у магію страху.

А страх, як показує практика, працює тільки до моменту, коли його перестають купувати.

https://www.facebook.com/viktoria.chrerdnychenko

12 01 2026