www.ji-magazine.lviv.ua

Катерина Гладкевич

Незадовго до смерті Георгій Щедровицький прогнозував, що для росії немає гідного місця в глобальному світі. Що буде вона дискримінованим сировинним придатком розвинених країн. Причому, - казав він, - до цугундеру її доведуть не зовнішні вороги, а власна тупа номенклатура. Хронічно нездатна керувати складними системами, де водяться мислення і рефлексія.

Номенклатура саме так і вчинила, а коли зрозуміла, що відставання від світу критичне - взагалі вознамєрілася відтворити СРСР. Бо саме ним вона здатна оптимально керувати, бувши при цьому геополітичним лякалом і другим центром двополярного світу. Це дія не раціональна, а каргокультно - обрядова.

За роки війни всі ці мрії розбилися об реальність. Шкода, що нашим коштом, але жабу від початку вторгнення повільно варили всі впливові гравці, примушуючи її спалювати нацарьовану в жирні роки кубишку і формуючи контури майбутньої складної залежності. Як би нам не хотілося все це розвалити - підозрюю, гра ведеться довкола “підштовхування в обійми”. Питання не в тому, чи втратить раха суверенітет. Питання в тому, чиєю колонією буде ця напхана ресурсами бочка на кількасот трильйонів доларів. Причому важливо, щоб ця коза сама прийшла до возу і встала в прохальну “позу зю”.

Судіть самі. Україна цілком здатна організувати расі масив ремонтно-відновлювальних робіт на довгі роки наперед. В ситуації, коли в рахи не буде на ці роботи ані грошей, ані - що важливіше - технологій. А якщо добре постаратися - то і фахівців.

Путька правильно ставить питання про “що ми будемо робити після СВО”. Тому що навіть для відновлення “нефтянки”, яка може принести бажані доходи, треба буде падати комусь в ноги і благати про зовнішню допомогу. Кому?

а) Китай. З радістю прийме васала приблизно на африканських умовах. Дешеві кредити, які неможливо віддати заганяють керівництво рахи до кредитної кабали. Далі китайські інвестиції, обладнання, на підприємствах усі вищі посади обіймають китайські менеджери і фахівці, місцеві виконують примітивні роботи. Щоб унеможливити ризики перехоплення власності внаслідок любих подій - створюються ПВК, якими керують афілійовані з НОАК офіцери. На рядові посади хантяться місцеві виконавці (очевидно, що ветерани війни). Зате керівництву РФ гарантується незмінність і довічна влада. Тому що керувати повністю залежним сучим сином легко і приємно.

б) ЄС. Навряд чи схоче ще раз наступити на ті самі граблі. Так, раху вбудували в глобальну економіку на правах сировинного придатку, але в кращих традиціях торговельних імперій. Мовляв, “ми не ліземо в ваші внутрішні справи, ви слухняно постачаєте потрібні нам ресурси”. І так воно б і працювало, якби ресурсна федерація не схотіла стати “володаркою морською і щоб сама золота рибка була в неї на посилках”. Зараз енергетична інфраструктура перебудована, а на війну витрачені шалені кошти. Навіть якщо раха прийде і стане в прохальну “позу зю” - спочатку розкаятися, відшкодувати витрати і привести внутрішню повістку до загальноєвропейського дизайну (що для рахи дорівнює розпаду в середньостроковій перспективі). А далі - скоріше за все китайська модель з тими чи іншими варіаціями. Ніяких других шансів, які в разі надання призведуть до рівно такого ж результату, як в 2022.

в) США. Скоріше за все - найбільш прийнятний для рахи варіант. Але тут будуть обгрунтовані протести з боку ЄС і Китаю. Можливо - дуже навіть дієві. Ну і доведеться пояснювати пролам (і війську), як це так, що лютий ворог тепер - найкращий друг, який вклинюється в економіку стрімким домкратом.

г) Самоізоляція, автаркія, залізна завіса, Північна Корея. Утопічний варіант, який не вирішує базової проблеми, а лише поглиблює її.

Ви бачите хороші виходи з ситуації? Ну скоріше за все будуть спроби залякати і підім’яти ЄС. Це - найслабша ланка усього розкладу.

5 08 2026