Олексій Кущ

Відхід ЄС від "чотирьох залежностей"

Урсула фон дер Ляйєн позначила відхід ЄС від "чотирьох залежностей", які раніше формували пазл глобальної конкурентоспроможності європейського мегакластера:
1. Відмова від дешевих енергоресурсів РФ – відмова від залежності від Росії.
2. Відмова від фактора "дешевої робочої сили Китаю" - умовна відмова від дешевих споживчих та промислових товарів з КНР.
3. Відмова від тотальної залежності від США у питаннях глобальної безпеки – відмова від американського "парасольки безпеки".
4. Четверта залежність пролунала несподівано – відмова від залежності ЄС від Туреччини.
Але це було "несподівано" лише для тих, хто не читав мої статті на цю тему.
Нещодавно я писав про те, чи стане Європа мусульманською?
Турецький богослов Саїд Нурсі написав із цього приводу:.
"Європа вагітна мусульманською державою і одного разу народить її. Османська імперія вагітна Європою і одного разу народить її".
У ЄС говорять про геополітичну експансію Туреччини.
Ключове питання тут, куди направить свою експансію Анкара: на Близький Схід і до Центральної Азії чи до Європи (як це було до Ердогана).
Хоча цілком можливо, Туреччина спробує зібрати свій великий геополітичний пазл на Близькому Сході, на Південному Кавказі та в Центральній Азії, а вже потім - "увійти до Європи".
Тоді ісламізація ЄС є цілком ймовірною, як і народження Нової Мусульманської Європи.
Одна річ, коли в ЄС інтегрується одна лише Туреччина, хоча й тут уже йдеться про 90 млн. турків у самій Туреччині та 5 млн. – у Європі, при тому, що населення ЄС становить 450 млн.
Тобто при злитті з ЄС питома вага турецького населення становитиме понад 21%, але чисельність турків зростає, а корінних європейців – знижується.
А якщо Туреччина "приведе" до ЄС Сирію, Азербайджан, частину Центральної Азії? Звичайно, не у вигляді учасників Євросоюзу, а побічно, як частина пантюркістського глобального кластера.
Наприклад, таким спрощеним каналом міграції з країн Латинської Америки до ЄС є Іспанія - відгомін старої імперської світ-системи.
Так, вихідців із Латинської Америки в Іспанії не дуже шанобливо називають "судаками" та "панчітосом", але загалом імміграція до Іспанії з країн Латинської Америки суттєво спрощена: громадяни іберо-американських країн мають право подати документи на громадянство в Іспанії після 2 років легального проживання замість традиційних 10 років.
Додамо сюди візи для фінансово незалежних осіб, дозволи на проживання з осілості та навчальні візи.
Якщо Туреччина стане учасником ЄС – вона може стати таким самим каналом міграції до Європи вихідців із тюркських країн і не лише, наприклад, із Сирії.
У контексті війни з Іраном, можливий досить масова втеча багатих мусульман із Близького Сходу до "ковчегів" на території Європи.
Таким "ковчегом" для міграції капіталів може стати та ж Іспанія, що позначиться і на ринку нерухомості.
Загалом якийсь "гранадський емірат" у вигляді кількох тисяч багатих вихідців із монархій Близького Сходу на Піренеях може з'явитися найближчим часом.
Раніше вони приходили з мечем і на верблюдах, зараз із мегатоннами кешу та на бентлі.
До речі, термін "ісламізація" не зовсім вірний.
Ісламізація могла мати місце на тлі "християнської Європи". А такої давно вже немає.
Тож це буде поверненням релігійного чинника у життя суспільства. Повернення релігії у простір метафізичного європейського вакууму та заповнення останнього. Що значно полегшує завдання.
Це буде не ісламізація Європи, а прийняття ісламу. Тим більше, що один із ватиканських соборів нещодавно визнав іслам авраамічною релігією.
Чому Ватикан саме зараз ухвалив таке рішення?
Тому що на тлі тотального краху релігії в Європі (що відбувається паралельно з крахом традиційної європейської культури та ідентичності), опір гедоністичному атеїзму в ЄС можливий лише на факторі "активної релігії".
А такою в Європі зараз є лише іслам, але аж ніяк не католицизм і навіть не тотально секуляризований протестантизм.
Тобто це так би мовити відчайдушна спроба зберегти в Європі віру в Бога, в тому числі, за допомогою «хрісламу», тобто синкретичного релігійного руху, який намагається синтезувати елементи християнства та ісламу.
Сама ця течія зародилася в 1970-1980-х роках в Нігерії (народ йоруба), але це не має значення.
А важливим є те, що ідеї сумісності двох релігій зараз активно обговорюються в Європі в контексті міжрелігійного діалогу.
У Берліні навіть хочуть створити перший храм хрисламу – «Дім Одного» або House of One, для спільної молитви християн, мусульман та юдеїв.
Нічого нового тут нема.
У І-IV століттях у Римській імперії, християнство активно вбирало у себе елліністичну філософію, неоплатонізм, гностицизм, маздаїзм, Культи Мітри і Осириса (Містеріальні релігії) тощо.
Це був процес "примирення" старої язичницької релігії з новою шляхом взаємного впливу.
Зараз у Європі настає епоха "темних десятиліть" (як колись в епоху "темних століть" у V-X століттях на тлі розпаду Римської імперії), яка завершиться виявленням Суб'єкта подальшої трансформації – і драйвера розвитку, та захисту.
Традиційна Європа робить у цьому процесі ставку на Берлін.
Але це дуже наївно - даремно чекати на численне потомство від геополітичного євнуха, звалашеного за підсумками двох світових війни.
Не зможе цим новим суб'єктом стати і Париж.
Вибір, по суті, лише між африканізацією, арабізацією чи тюркізацією Європи.
Виходячи з культурологічних передумов, тюркізація максимально схожа на ЄС у ряді перерахованих вище альтернатив.
Тому що ні Париж, ні Берлін не зможуть відродити Європу "лицарського замку, монастиря та схоластики".
Так, ми ще маємо медієвістів-фентезійників, які вважають, що консервативний шлях Європи розпочнеться з України.
Але це не більше, ніж міф: реальна Європа вже дуже далека від часів Хрестових походів (а саме її ще продовжують сприймати наші консерватори).
Тому застереження фон дер Ляйєн - за Фрейдом.
Нинішня офіційна Європа справді боїться трансформації в Іншого - у протурецькі "хрисли".
Тому Туреччина і опинилася на одній чаші геополітичних ваг із РФ, США та Китаєм.
Але твердження Урсули фон дер Ляйєн про те, що Європа уникне впливу Туреччини - це приблизно як роздуми римського сенатора часів пізньої імперії в 5 столітті про те, що нашестя готове - це тимчасове явище і скоро все зрозуміє...

27 04 2026