www.ji-magazine.lviv.ua

Iгор Савчук

Для тих, хто продовжує розносити пропагандистську парашу про те, що США та Ізраїль нібито «програли» або «вичерпали запаси», маю порцію сухої та максимально жорсткої реальності. Поки корисні ідіоти на зарплаті або просто через дефіцит сірої речовини волають про колапс західної військової машини, ситуація на Близькому Сході розвивається за сценарієм технічного та економічного випилювання іранського режиму в кам’яний вік.

Почнемо з головного вкиду - маніпуляції Financial Times та інших «авторитетних» джерел щодо дефіциту ракет Tomahawk. Нам намагаються впарити, що 322 замовлені ракети за п'ять років проти 168 використаних за перші 100 годин війни - це катастрофа. А тепер вмикаємо логіку та цифри. З моменту запуску у виробництво було випущено близько 7500 одиниць Tomahawk. До 2013 року в усіх конфліктах було витрачено приблизно 2000. Додаємо сюди Сирію 2017–2018 років, удари по хуситах та поточну операцію - отримуємо ще близько 500–600 штук. Математика для початкової школи: на складах США залишається понад 5000 ракет. Це не враховуючи 10 000 ракет класу JASSM, які мають схожі характеристики, але запускаються з повітря. Один B-52 тягне 12 таких «подарунків» за виліт. Розповіді про «порожні склади» - це чиста політична гра всередині Штатів, а не військова реальність. США - багата країна, яка може собі дозволити витрачати мільярди на безпеку, отримуючи потім профіт на контролі нафтових цін.

Проте головне зараз інше: за умов абсолютної переваги в повітрі в дію вступила «чавунна логіка». Стратегічні бомбардувальники B-52 та B-1B тепер просто засипають іранські об'єкти звичайними важкими некерованими бомбами або дешевими комплектами JDAM, які перетворюють старий «чавун» на високоточну зброю за лічені копійки порівняно з ракетами. Навіщо використовувати ювелірний скальпель там, де ефективніше працює кувалда? Важкі бомби Mark 82 та Mark 84 вартістю в пару тисяч доларів розносять укріплення іранського режиму з такою щільністю, яку не забезпечить жодна ракетна атака. США не «виснажуються», вони просто перейшли до фази максимально дешевого, масового та остаточного знищення ворога, поки іранські генерали намагаються заритися глибше в тунелі, які за таких темпів навантаження дуже скоро стануть їхніми колективними могилами.

Ще одна улюблена пропагандистська дурня - «американці витратили величезні гроші». Так, на операцію вже пішло приблизно 11 млрд доларів. Але військовий бюджет США перевищує 1 трильйон доларів на рік. Тобто ця операція - менше одного відсотка річного бюджету Пентагону.

Це навіть не витрати, а статистична похибка.

Тепер щодо острова Харк. Це ключова точка, через яку проходить 90% іранського експорту нафти та формується 70-80% бюджету Тегерана. Американська авіація вже завдала ударів по острову, але - і це важливо для розуміння стратегії - нафтову інфраструктуру поки не чіпали. Трамп назвав це «почуттям пристойності», але насправді це акт стратегічного залякування. Знищені військові об’єкти, ППО та аеропорт. Це сигнал: або ви припиняєте блокаду Ормузької протоки, або ваша економіка перестає існувати за одну ніч. Більше того, перекидання 31-го експедиційного загону морської піхоти США натякає на «венесуельський сценарій». Американцям не обов’язково підривати термінали - вони можуть просто взяти Харк під контроль. Тоді іранська нафта піде не за сірими схемами в Китай, а туди, куди вкаже Вашингтон, а гроші осядуть на підконтрольних рахунках.

На фронті проти КВІР (Корпусу вартових ісламської революції) ситуація для аятолл виглядає катастрофічно. З 500 пускових установок, які вони мали на початку, залишилося близько 150. Ті, що сховали в туннелях, завалені після точкових бомбардувань виходів. Іранці обіцяли «ніч могутності» та удари надважкими боєголовками, але за 15 днів війни вони запустили вдвічі менше ракет, ніж за 12 днів червневої кампанії. Ефективність перехоплення ізраїльськими та американськими системами залишається критично високою. Прямі збитки Ізраїлю від прильотів зараз становлять 0,5 мільярда шекелів проти 5,5 мільярда в минулій операції. Це прямий доказ того, що іранський ракетний потенціал вибивається швидше, ніж вони встигають відкривати рота для погроз.

На півночі розгортається не менш цікава драма. Ізраїль зосередив біля кордону з Ліваном сили чотирьох дивізій, включаючи елітну 98-му дивізію з бригадою «Коммандо». Удар по мосту через річку Літані - це не просто руйнування логістики Хезболли, а прямий сигнал уряду Лівану. Весь пафос Макрона щодо «логістичної підтримки» ліванської армії - це пустий звук. Хезболла, попри всі свої понти, втрачає керівництво в Бейруті та Багдаді швидше, ніж встигає призначати наступників. Американські A-10 Thunderbolt та стратегічні бомбардувальники B-1B, B-52 і B-2 Spirit працюють як конвеєр. B-2 літають прямими рейсами з бази Вайтмен - 18 годин в один бік, скидання вантажу, повернення. Це і є «шок і трепет» у дії.

Іранський режим перебуває в стадії суїцидальної агонії. Вони б'ють по Оману, намагаються влучити по американській базі Інджирлік у Туреччині, але лише налаштовують проти себе останніх «нейтральних» сусідів. Турецькі С-400 російського виробництва виявилися нездатними перехоплювати балістику, що вкотре доводить нікчемність російських технологій порівняно з Patriot та THAAD.

США і Ізраїль не «програють війну». Вони ведуть її за підручником: спочатку домінування в повітрі, потім методичне знищення військової інфраструктури, після цього - економічний тиск.

Іран зараз стоїть перед простим вибором: або погодитися на умови і зберегти економіку, або втратити головне джерело доходів разом з нафтотерміналом Харк.

Тому всі ці крики про «поразку США» виглядають просто смішно. Це той самий пропагандистський жанр, який уже був: «санкції не працюють», «ракет у НАТО на чотири дні», «Україна впаде за тиждень».

Режим у Тегерані перебуває у суїцидальній фазі. Війна закінчиться повним демонтажем ракетного та ядерного потенціалу Ірану та переходом контролю над енергоресурсами до міжнародної коаліції. США не «програють», вони лише закінчили розминку. Коли тоталітарні режими бачать у небі «зірки та смуги» поряд із «зірками Давида» - це їхній найгірший кошмар, який став реальністю. Іранська економіка вже в комі, наступний крок - клінічна смерть режиму.

15 03 2026

https://www.facebook.com/savchuk.ihor.y/photos/для-тих-хто-продовжує-розносити-пропагандистську-парашу-про-те-що-сша-та-ізраїль/2697101643998751/