Товариство Рафаеля Лемкіна

Розграбування Росією культурної спадщини України

Розграбування Росією культурної спадщини України — не випадковість, а цілеспрямований і системний процес.

Згідно з аналізом Дарини Підгорної, юристки й аналітикині

Товариства Рафаеля Лемкіна, він має чотири основні етапи: фальшива «евакуація», переміщення до підконтрольних Росії музейних мереж, юридичне включення та публічне використання в пропаганді.

Йдеться не лише про викрадення музейних предметів. Це також стирання їхнього походження, переписування права власності, викривлення історії та атака на українську ідентичність.

1. Фальшива «евакуація»

Культурні цінності вивозять під приводом їхнього «порятунку» від обстрілів, хоча руйнування спричиняє сама Росія.

Приклад: У Херсоні російська влада використала привід «евакуації» під час свого відступу в жовтні–листопаді 2022 року, щоб без згоди вивезти українські музейні колекції та архіви.

2. Переміщення до підконтрольних Росії музейних мереж

Предмети переміщують до окупованого Донецька, Криму або на територію самої Росії. Такі переміщення ініціює або федеральна влада, зокрема Міністерство культури чи президент, або місцеві окупаційні адміністрації. Зазвичай їх здійснюють російські військові або так звані «добрі люди».

Приклад: Під час облоги й окупації Маріуполя російські війська знищили, пошкодили або викрали понад 53 000 предметів із Маріупольського краєзнавчого музею та Художнього музею імені Куїнджі.

Пограбовані твори мистецтва потім каталогізують і виставляють у російській музейній системі так, ніби це російська спадщина. Це не лише крадіжка. Це система привласнення.

3. Юридичне включення

У грудні 2023 року Путін підписав закон, який вимагає до 2027 року включити предмети з окупованих територій до Державного каталогу Музейного фонду Російської Федерації.

Це створює формальний механізм для поглинання викрадених культурних цінностей російською державною системою.

4. Публічне використання в пропаганді

Пограбовані предмети потім представляють як частину «спільної» або прямо «російської» спадщини. Їх часто показують на ідеологічних виставках про «визволення» та «історичну єдність».

Приклад: Російська окупаційна влада, діючи через підконтрольний Росії музей «Таврійський Херсонес» та Новгородський музей-заповідник, показувала експонати у Великому Новгороді, зокрема артефакти з Таврійського Херсонесу в Севастополі, Крим, Україна.

Коли росіяни викрадають культурні цінності, вони намагаються відібрати в нації не лише її спадщину, а й право на власну ідентичність, свободу та майбутнє.

1 04 2026

https://www.facebook.com/lemkin.society/