Межа року, Львів
15 грудня 2010 р.

LAUDATIO      

п. ЯРОСЛАВ ГРИЦАК       

Людина - істота історична.

Про що б не йшлося - без історії не обійтися.

Тож необхідно, щоб часом ішлося саме про історію.

Без історії неможливі жодні інтелектуальні спроби.

Про деякі можливості освоєння історії розповідають серйозні і відповідальні історики.

З-поміж таких особистостей ЯРОСЛАВ ГРИЦАК -

доктор історичних наук,

професор Гарвардського, Колумбійського університетів, Львівського національного університету ім. Франка, професор-гість Центрально-Європейського університету та сенатор Українського Католицького Університету, почесний професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія",

директор Інституту історичних досліджень Львівського національного Львівського національного університету ім. Франка, декан факультету державних і економічних наук Українського Вільного Університету у Мюнхені,

засновник часопису "Україна модерна", член редакційних рад часописів "Критика", "Ab Imperio", "Slavic Review", наглядової ради журналу "Harvard Ukrainian Studies",

автор книжок "Нарис історії України. Формування української модерної нації ХІХ - ХХ ст.", "Страсті за націоналізмом", "Пророк у своїй Вітчизні. Франко та його спільнота", "Життя, смерть та інші неприємності",

і просто звичайна людина.

Найвідоміші вислови професора Грицака:

1."Моя історія - це історія без брому. : Вона є нормальною історією - не гіршою і не ліпшою. Вона має свої особливості, але вона не є унікальною"

2."Історія : - це не совєтський магазин, де продають лише морську капусту по 2.20. Історія має бути супермаркетом, в якому є різні види доброї, якісно, фахово написаної історії. А споживач історії має ходити і вибирати собі. Виходячи з власних потреб і з того, що він готовий за цю історію заплатити"

3."Завдання історика - показати, що можливі різні історії. І до цього треба ставитися нормально"

4."З точки зору історика не може бути нічого, що би не підлягало сумніву"

5."Історик схожий на грішника, бо завжди мусить погоджуватися на компроміс. І добрий історик ходить до сповіді, а поганий продовжує грішити"

6."Проблема України у відсутності компромісу щодо питань мови, історичної пам'яті та зовнішньої орієнтації"

7."Автономія Галичини - дуже добре. Так само, як і автономія інших країв. Я не боюся федерації України. Федеративна Україна - досить цікава і перспективна держава"

8."Нема двох Україн. : Є 22 України, 222 України. Україну не вдасться намалювати технікою Пікассо, це швидше імпресіонізм"

9."Українців об'єднає пам'ять про спільних жертв, а не героїв"

10."Там де п'ють каву, там не може початися революція. Революція неможлива там, де є певний спосіб життя, де є простір кав'ярні".

11."Найближчою метою для українців, дуже конкретною, дуже важливою, є зміна політичного режиму. Це однозначно"

12."Мої погляди : - це будування нового патріотизму, нових форм України, яка може бути дуже привабливою для більшості людей, яка дасть шанс зрозуміти себе цілком повновартісним. І на основі цієї повно вартості робити певні компроміси - спокійно, без ридання, нервовості і врешті перемогти".

І останнє.

Про окремі нагоди професора Грицака:

27 жовтня 2007 р. у Львові отримав наукову нагороду Міжнародної фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів за виняткові досягнення в українознавчих дослідженнях.

17 грудня 2009 р. у Києві отримав польську національну почесну нагороду медаль "Бене Меріто" за особливий внесок у розвиток українсько-польських відносин.

28 жовтня 2010 р. у Відні отримав премію Антона Ґінделі з культури та історії Центральної, Східної та Південної Європи.

Отже, Вельмишановні Пані і Панове, дозвольте представити Вам інтелектуально відважного історика Ярослава Грицака!

Іван Монолатій