www.ji-magazine.lviv.ua

Оленa Жосан

Україні варто повчитися у своїх сусідів як будувати підвалини власної успішної регіональної геополітики. У цьому аспекті вельми показовим є приклад Польщі, яка через свої неурядові, громадські, наукові та культурні організації формує серед населення західних областей України потрібні собі уявлення. Ефективним аргументом, використовуваним при цьому є популяризація серед українського населення ідеї необхідності розвитку партнерських українсько-польських відносин через призму зовнішньополітичних та економічних устремлінь нашої держави. З цим важко не погодитися.

Вже традиційним стало формування серед української молоді західних регіонів думки про доцільність отримання вищої освіти в Польщі. Цьому сприяє і низький рівень підготовки випускників українських вишів і не тому, що вчать погано, а тому, що студенти, переважно, і самі не вельми прагнуть вчитися. А отже різноманітні польські громадські організації та місцеві активісти польських громад мають успіх у залученні української молоді до здобуття освіти за межами Батьківщини. Польські ВНЗ за сприяння активістів та прихильників польської культури в Україні відкривають інформаційно-консультативні центри з довузівської підготовки абітурієнтів. Процес навчання у польських ВНЗ обов'язково включає вивчення польської мови та культури, новітньої історії Польщі, політології, внаслідок чого у студентів (в т.ч. і з України) формуються певні стереотипи щодо правильності польського бачення стратегії розвитку взаємовідносин із сусідніми державами.

Іншим засобом взаємодії з українським населенням західних областей з боку так званих “полонійних” структур є сприяння вивченню польської мови в Україні. Майже по всьому Західному регіону України функціонують спеціальні мовні центри з вивчення польської мови та культури, за фінансування таких структур як “Вспульнота польська”, “Фундація польських общин”, фундація “Допомога польським школам на Сході ім. Т.Ганєвича”, “Товариства приятелів землі Кременецької, Волині та Поділля” тощо.

У тому числі завдяки цим організаціям в Україні спостерігається тенденція до щорічного збільшення кількості бажаючих вивчати польську мову та культуру з метою подальшого навчання у Польщі.

Важливо підкреслити, що абітурієнтами громадських організацій, які діють в інтересах Польщі є, як правило, здібні учні українських шкіл, представники, так званого “середнього класу”, які прагнуть отримати якісну вищу освіту за кордоном, після чого знайти там роботу. Також необхідно зазначити, що додатковим стимулюючим фактором для абітурієнтів нашої держави, які мають намір навчатися за кордоном, є вартість навчання, що часто є нижчою, ніж в Україні. Особливо це стосується популярних спеціальностей, таких як європейське право, готельний та ресторанний бізнес, політологія, журналістика.

Іншими проявами певної “полонізації” українського суспільства є допомога релігійних громад римо-католицької церкви в Україні, які тривалий час функціонують при парафіях РКЦ і активно поширюють свій вплив серед віруючих. Представники римо-католицького духовенства також проводять роботу з залучення студентської молоді до участі у роботі шкіл з вивчення польської мови та культури, а також стажування місцевих католиків у релігійних навчальних закладах РП й інших європейських країн. Характерною рисою для громад РКЦ є активізація їх релігійної та гуманітарно-просвітницької діяльності навіть у середовищі титульної нації – українців.

З метою зміцнення своїх позицій в Україні керівництво РКЦ підвищує інтенсивність діалогу з духовенством Української греко-католицької церкви, релігійна громада якої є більшою за представників римо-католицької церкви. У всьому вищенаведеному, здавалося б немає нічого поганого. Однак, метою такої взаємодії, серед іншого, може бути збільшення чисельності прибічників РКЦ у духовному просторі західних областей України, а також формування пропольського лобі в органах державної влади України.

Впродовж останніх років побільшало звернень польських громадян до краєзнавців західних областей України та державних архівів з метою встановлення своїх родичів, які проживають в Україні. Духовенство РКЦ та осередки польської культури сприяють пошуку документів, які б підтверджували право власності на ті чи інші об'єкти, споруди, землі, що перебували у власності польських громадян до 1939 року. Основною метою такого пошуку є отримання грошових виплат з боку польської влади для власників земель та будівель колишніх східних територій Польщі у випадку, якщо вони підтвердять інформацію про конфіскацію майна внаслідок територіального поділу Польщі.

Наукова сфера також не залишається поза увагою різнопланових польських організацій, які активно просувають в Україні грантові програми і дослідження, проводять українсько-польські тематичні заходи із залученням українського студентства та науковців тощо. На базі низки вищих навчальних закладів створюються осередки польської культури, які активно пропагують взаємодію викладачів і студентської молоді з освітніми установами сусідньої Польщі.

Все б нічого, якби не певні нюанси. До прикладу Інститут Польщі, що функціонує на базі Східноєвропейського національного університету, вельми цікавлять матеріали Волинського державного архіву та напрацювання місцевих науковців та краєзнавців, що вказують на більшу провину перед польським народом учасників українського руху опору (ОУН і УПА) у сумнозвісних подіях 1943 року. Водночас зазначений освітній центр цікавиться неофіційними думками українських науковців стосовно висвітлення окремих історичних подій, особливо у бажаному для Польщі контексті, а також пошуком даних на учасників так званої Волинської різні.

Цей і подібні до нього заклади формують пропольські ідеї серед молодої еліти Західного регіону України в напрямку усвідомлення населенням думки про те, що колишні Східні Креси Польщі є невід'ємною частиною польської історії, культури, релігії та нації. Для цього українським студентам часто подається однобічне трактування історичних, культурних та релігійних подій у вигідному для Польщі ключі. Чи не таким чином формуються й механізми подальшого впливу на розвиток внутрішньодержавних подій в Україні?

Подібним чином на свою користь обстановку на наших теренах “зондують” й інші наші сусіди, такі як Румунія та Угорщина і лише Україна продовжує демонструвати показову толерантність по відношенню до всіх.