www.ji-magazine.lviv.ua

Ґернот Ерлєр

Чи сподіваєтесь Ви на швидке вирішення конфлікту?

Ерлєр: На швидке – ні, але на політичне. Моє сподівання ґрунтується на тому, що ідуть переговори між ЄС і Росією.  Надзвичайно важливо створити можливість постійного діалогу, насамперед між найважливішими партнерами – Росією і Україною, звісно, у супроводі інших країн.

Звідки Ваш оптимізм, що Путін співпрацюватиме, адже в нього зараз дуже жорстка інтонація?

Ерлєр: Цілком поділяю Ваше занепокоєння. Що повинна робити в такій ситуації дипломатія? Нам залишається лише сподіватись, що при всій твердості позиції російського керівництва щодо військової присутності в Україні і в Криму, далі існуватимуть шанси на політичний діалог і політичне рішення конфлікту. Нічого іншого дипломатія в цій ситуації зробити не може.

Ви дотепер виступали за дружній до Росії курс. Чи не боїтесь Ви, що помилялися в своїх оцінках Москви?

Ерлєр: Це завжди був курс діалогу, ставка на співпрацю. Такий курс не виключає можливість критики і розчарування.

Чи могли Ви подумати, що Москва вдасться до таких жорстких дій?

Ерлєр: Мені було ясно, що події довкола Майдану у Москві розглядаються як дуже загрозливі. Це пов’язано з російськими планами на Євразійський Союз. Це пов’язано також зі страхом так званої «кольорової революції», який з’явився в Росії ще 2003 року, тому було зрозуміло, що те, що там відбувається, не залишиться без російської реакції. Але мушу визнати, я шокований тим, як ця реакція була втілена на місці військовими засобами.

Якщо бути чесним, слід визнати, що Крим для України втрачений?

Ерлєр: Ні, в жодному разі. Тут ще можливо прийти до іншого політичного рішення. Слід нагадати Росії про Будапештський меморандум і двосторонню угоду 1997 року. Тому було би цілком неправильно вже зараз робити такі негативні прогнози. Вважаю за потрібне продовжити діалог. Потрібно створити контактну групу. Це має стати головною метою міжнародної дипломатії. Позитивну роль тут відіграє і місія ОБСЄ.

Чи мають бути задіяні санкції проти Москви?

Ерлєр: Не знаю, чи це доцільно в той момент, коли з’являється надія на те, що інша сторона сприйме певних співрозмовників з України і буде готова сісти за стіл переговорів, паралельно запроваджувати санкції. Цілком зрозуміло і це має бути також зрозуміло Росії, що вона продовжуватиме свої дії, це матиме наслідки на міжнародному рівні. Але для мене це суперечність, якщо санкції призведуть до того, що перекриється можливість діалогу, що, наприклад, ми відмовимся від такого органу, як G8, адже це є можливість вести дискусію з Росією. Якщо це є наслідок санкцій, то я вважаю такі санкції в даний момент недоречними.

Але що тоді може примусити Москву змінити свою думку?

Ерлєр: Ми маємо просто прийняти до відома, що, ймовірно, санкції не приведуть до успіху. Я можу навести Вам приклади з минулого, що Росія реагувала власними санкціями у відповідь – а цю можливість вона має. А це призведе до швидкої ескалації, а нам потрібно зовсім не це, а надійна основа для політичного діалогу і роботою над політичним рішенням.

Чи дилема Заходу, насамперед Німеччини, полягає в тому, що санкції зашкодять їхнім власним інтересам?

Ерлєр: Так. Якщо Ви так прямо ставите питання, то я не можу не визнати, що ми залежні від Росії, наприклад в енергетичному секторі. Росія експортує понад 70% своїх енергоресурсів, а 40% газу і 30% нафти, які споживаються в  ЄС є російськими. Тимчасово їх можна замінити, але довготерміново – ні. І дотепер – на цьому слід наголосити – обидві сторони виявляли велику партнерську надійність. Тому ясно, якщо говорити про санкції і думати про те, як на них відреагує інша сторона, то слід враховувати цю взаємозалежність і вимушену необхідність шукати політичного рішення, а не намагатися тиснути на іншого санкціями, бо в результаті цього вимушено станеться те, що для нас небажане.

http://www.deutschlandfunk.de/gernot-erler-ich-bin-geschockt.694.de.html?dram%3Aarticle_id=279152

Radio deutschlandfunk.de

5.03.14