Ї-дискусія
Президентові України Леонідові Кучмі
Президентові Республіки Польща Александру Квасьнєвському
Шановні Панове Президенти!
З повідомлень інформаційних агентств ми довідалися, що під час Вашої наступної зустрічі у Жешуві 20-21 червня ц.р. одним із пунктів переговорів буде обговорення становища, яке склалося навколо церемонії урочистого відкриття комплексу Польських військових поховань та Меморіалу Української галицької армії у Львові на Личаківському кладовищі.
Ми, львівські громадські активісти та представники демократичної інтелігенції, звертаємося до Вас із цим відкритим листом, аби поінформувати про позицію низки середовищ міста Львова. Ми стурбовані появою загрозливої тріщини в україно-польських та польсько-українських стосунках, яка може мати далекосяжні наслідки та стати на заваді добросусідським стосункам двох цивілізаційно близьких країн, а відтак блокувати для України європейський напрямок її зовнішньої політики.
Ми переконані, що неприязна постава частини львів'ян, яка іноді виливається у ксенофобські настрої, аж ніяк не репрезентує переконань більшості львівської громади, зацікавленої у всебічному розширенні контактів із зовнішнім світом, насамперед із Польщею та поляками, утвердженні доброго імені та кращих традицій свого міста, асоціює себе з гуманістичним спадком багатокультурної та віротерпимої Європи, до якої ми завжди належали і будемо належати.
Ми, що нижче підписалися, вважаємо найкращим вирішенням проблеми таке рішення, яке було би випрацюване шляхом конструктивних переговорів, до яких були б залучені представники уряду України та Польщі, представники органів місцевого самоврядування Львова, фахові експерти – архітектори, мистецтвознавці, історики, представники різних громадських організацій.
Дуже важливо, аби питання впорядкування військових поховань на Личаківському цвинтарі було виведене із площини історичних порахунків і було розв'язане у дусі християнського поєднання, як належиться проблемі могил у краї, де більшість населення сповідує Вселенське християнство, хоча й за різними обрядами. Тому проблема не буде розв'язана доти, доки до цього не будуть залучені ієрархи Греко-католицької та Римо-католицької Церков (Львів – єдине місто світу, окрім Риму, де мешкають кілька кардиналів), спільноти віруючих, доки символом пам'яті загиблих не стануть християнські символи.
Ми переконані, що офіційне відкриття Цвинтаря варто провести лише тоді, коли буде досягнуто цілковитого консенсусу між львівською громадою та польською стороною. Це складне і делікатне завдання, але від його розв'язання залежить тривкість і динаміка польсько-українських стосунків у нашому регіоні, в цій частині Європи загалом.
Ми закликаємо Вас, Панове Президенти, і далі працювати на користь польсько-українського стратегічного союзу, бо вважаємо таку співпрацю ключовою умовою процвітання наших держав у XXI столітті.
Базар Олег, редактор газети "Ратуша"
Балинський Ігор, журналіст, політолог, викладач факультету журналістики Львівського національного університету
Борковський Антон, філософ, публіцист
Возняк Тарас, філософ, політолог, головний редактор Незалежного культурологічного журналу "Ї"
Горелик Оксана, журналістка, прес-секретар ТО "Дзиґа"
Грицак Ярослав, доктор історичних наук, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету
Дульнєва Наталя, кандидат філософських наук, менеджер консультативного центру "Права людини не мають кордонів"
Єшкілев Володимир, письменник, критик, доцент Економіко-правничого інституту
Загайний Віталій, координатор обласного ГК "За правду!", депутат Львівської міської ради
Космолінська Наталя, радіожурналістка
Лащук Ярослав, художник
Маринович Мирослав, професор, проректор Львівської Богословської Академії, директор Інституту релігії і суспільства
Марінцова Світлана, філософ, президент консультативного центру "Права людини не мають кордонів"
Онуфрів Софія, перекладачка, виконавчий директор Незалежного культурологічного журналу "Ї"
Отко Андрій, фізик, викладач громадського Університету третього віку
Павлишин Андрій, історик, перекладач, заступник редактора Незалежного культурологічного журналу "Ї"
Павлишина Тетяна, художниця
Пограничний Олесь, журналіст, секретар українсько-польського медіатовариства
Прихода Мирослава Ярослава Калина, філолог
Прохазько Юрко, перекладач, співробітник Інституту літератури Національної АН України
Равський Євген, художник
Редько Дмитро, політолог, журналіст
Семотюк Орест, кандидат політологічних наук, викладач Львівського національного університету
Сікора Мирон, скульптор
Старовойт Олесь, журналіст
Стефанишин Юрій, адвокат
Ступко Наталя, перекладачка, редактор
Цибулько Володимир, поет, президент асоціації "Нова література"
Чорновіл Тарас, народний депутат України
Шкраб'юк Андрій, письменник, перекладач
Шуст Роман, декан історичного факультету Львівського національного університету