Томаш Мацьковяк

Статус угорця

Джерело: Gazeta Wyborcza

Підготовка Будапешта до визнання особливих прав угорців – громадян сусідніх країн – занепокоїла Словаччину та Румунію. – Цей закон може призвести до зростання напруженості, – застеріг прем’єра Угорщини Віктора Орбана словацький глава уряду Мікулаш Дзурінда.

Дзурінда сказав про це Орбанові під час зустрічі віч-на-віч у понеділок, в ході візиту до Будапешта. Пресі він не обмовився, що ж саме турбує його в законі, над яким працює угорський парламент. Мовчить і сам Орбан, якщо не зважати на традиційні запевнення, буцім цей закон не загрожує добрим стосункам із сусідами. Однак обидва прем’єри погодилися провести взаємні консультації. Дзурінда попередив, що його кабінет проаналізує угорський проект. Орбан повідомив про готовність вислухати зауваження.

У державах, які межують із Угорською Республікою, мешкають понад три мільйони угорців (Румунія – 1,7 млн., Словаччина – 600 тис., Сербія – 350 тис., Україна – 200 тис.). Якщо закон набуде чинності, вони матимуть право клопотати про надання їм особливого “статусу угорця, мешканця сусідніх країн”. Це даватиме їм чимало привілеїв в Угорщині, у т.ч. автоматичне право працювати три місяці на рік, знижки на проїзд залізницею та безкоштовний вхід до платних бібліотек. Родини, які у країнах поселення пошлють своїх дітей навчатися до угорських шкіл, зможуть клопотати про щомісячну допомогу від угорського уряду у сумі бл. 80 доларів на дитину.

Власне цей останній пункт викликає найбільше застережень у сусідніх країнах. Політики, переважно в Румунії та Словаччині, побоюються, що приваблені видмом привілеїв громадяни почнуть масово декларувати угорське походження. – Одного дня ми прокинемося, і замість 1,5 млн. матимемо у країні 7 млн. угорців, – сказав нещодавно румунський прем’єр-міністр Адріан Насташе. Досі угорські меншини у згаданих країнах уже багато років перебували у епіцентрі політичних конфліктів, а місцеві націоналісти вбачали у них загрозу суверенітетові та підозрювали їх у бажанні приєднати прикордонні терени до Угорщини.

Автори закону – правлячі в Будапешті праві – твердять, що їхня мета полягає у підтримці угорської мови та культури серед представників меншини та заохоченні тутешніх угорців, аби вони зоставалися у рідних місцях. Вони вказують на те, що “статус угорця, мешканця сусідніх країн” неминуче втратять усі ті, хто попросить про угорське громадянство.

– Закон посилює напруженість на етнічно мішаному півдні Словаччини, – застерігає Дзурінда. Словацькі націоналісти (сьогодні вони перебувають в опозиції) уже почали істеричну кампанію, а їхня преса твердить, що з матеріальних мотивів про “статус угорця, мешканця сусідніх країн” клопотатимуть і етнічні словаки, що призведе до їхнього винародовлення.

В Румунії проект закону викликав обурення. “Будапештові потрібен угрошукач” – так називається одна із статей у місцевій пресі. Посткомуністичний прем’єр Насташе погрожує, що Румунія впровадить аналогічні права для румунів, які мешкають у сусідніх країнах, якщо ЕС не стримає угорців. Лідер ультранаціоналістів сенатор Корнелю Вадім Тудор закликав уряд ухвалити закон про заборону виконувати публічні функції особам, котрі набудуть “статусу угорця, мешканця сусідніх країн”.