ДАНІЯ ПЕРЕДАЄ ГРЕЦІЇ ПОВНОВАЖЕННЯ ГОЛОВИ ЄВРОСОЮЗУ

http://radiosvoboda.org Славко Волинський

Брюссель, 23 грудня 2002 - В той час як Данія готується передавати Греції естафету головування в Європейському Союзі, більшість жителів країн Євросоюзу готуються зустрічати Різдво та Новий рік. Європейські клерки не виключення і також налаштовуються на двотижневі канікули. Тому Греція, яка розпочне головування в ЄС лише з 1-го січня, вже заздалегідь оприлюднила програму свого головування в Євросоюзі.

Протягом свого лідерства в Європейському Союзі Греція визначила п'ять основних пріоритетів. Перше - це підготовка до найбільшого в історії Євросоюзу його розширення. Греція розуміє які складнощі стоять на шляху цього процесу, зазначено в програмі, тому вона намагатиметься, щоб інтеграція нових держав у ЄС відбувалась поступово. Офіційні Афіни сподіваються, що під час головування в Європейському Союзі вдасться імплементувати передвступну стратегію для Болгарії й Румунії з метою забезпечення у 2007 році їх вступу в ЄС.

В цьому контексті важливо провести низку внутрішніх організаційних реформ ЄС. Збільшити бюджет, кількість співробітників тощо... Постало також питання реформ ротації президентства в Євросоюзі. Поки що, як просвітили журналістів офіційні представники Ради ЄС, на найближчих кілька років ротація відбуватиметься як і до тепер. Тобто після Греції через півроку в ЄС головуватиме Італія, потім Ірландія а за нею Нідерланди. Наступне -- це спільна європейська валюта "євро". Афіни вважають, що розширення спільного монетарного союзу є запорукою майбутнього зросту економіки в західній Європі і тому Греція робитиме все можливе, аби переконати Великобританію, Данію та Фінляндію, щоб вони також запровадили в себе гроші "євро".

Тяжкою болячкою на тлі Європейського Союзу залишається нелегальна іміграція. Греція планує домогтися значних змін в імграційній політиці ЄС. Зокрема випрацювати нові, більш вимогливі і жорсткі правила для одержання політичного притулку в Євросоюзі для жителів з третіх країн. У зв'язку з цим Греція концентруватиме свою увагу на посиленні зовнішніх кордонів Європейського Союзу.

І не менш важливим в житті ЄС є політика європейської безпеки й оборони. Тут Греція висловлює переконання, що без участі НАТО Європейському Союзові самотужки не впоратись із створенням ефективної системи оборони Євросоюзу.

http://www.zn.kiev.ua/nn/show/424/37135
Дзеркало тижня № 49 (424) Субота, 21 - 27 Грудня 2002 року

Бюджет розширеного ЄС великим планом

Результати тієї відчайдушної торгівлі, на яку перетворився останній саміт ЄС у Копенгагені, економісти аналізуватимуть ще дуже довго. А поки що за справу взялися фахівці зі статистики: вони вже видають на-гора різні економічні показники як “старого” ЄС, так і його нових членів.

Отже, сукупний бюджет ЄС 2003 року становитиме 100 млрд. євро (99,38 млрд. дол.). Цифра здається чималенькою, але доти, доки не з’ясовується: це лише одна восьма частина бюджету лише Німеччини... Та й порівняно з сукупним ВВП ЄС сума бюджету дорівнює аж 2 відсоткам.

Виділення з такої “виснаженої” загальноєвропейської скарбниці 41 млрд. євро протягом наступних трьох років як “підйомних” для нових членів ЄС викликає небагато радості по обидва боки нинішнього кордону Євросоюзу. Тим, хто віддає, здається, що це дуже багато. Тим, кому дають, грошей дуже не вистачає. І це не дивно, якщо врахувати, що в нових країнах ЄС частка ВВП на душу населення становить від 33 (Латвія) до 69 (Словенія) відсотків від середньої по державах—членах Союзу. Правда, темпи економічного зростання майбутніх членів ЄС значно перевищують убогі 0,9 відсотка, зареєстровані в Союзі 2001 року. За винятком Польщі, яка за цим показником уже вийшла на західноєвропейський стандарт (1%), приріст ВВП, як правило, тримається в межах від 2,5 до 4 відсотків, а в Естонії та Литві — взагалі 7 відсотків.

Найобнадійливіший економічний чинник майбутнього розширення — створення величезного спільного ринку чисельністю 450 млн. чоловік, що за сумарним ВВП практично наздожене США (9,3 трлн. євро проти американських 10 трлн.). Правда, неймовірно зростуть і економічні проблеми. Так, дефіциту бюджету серед новоприбулих країн немає лише в Естонії, понад 3 відсотки дефіциту мають Польща, Угорщина, Словаччина та Чехія, а на Мальті — всі 7 відсотків. Рівень безробіття нижчий від середньоєвропейських 7,6 відсотка тільки на Кіпрі, у Словенії та Чехії, а в Польщі та Словаччині він сягнув 20 відсотків.

Західні журналісти вже охрестили майбутнє розширення ЄС “великим вибухом”. Узагалі-то аналогія видається досить мирною й натякає на народження нашого Всесвіту. А ось що насправді з цього вийде, побачимо.

16.12.2002 http://www.euobserver.com

Перегортаючи чорну сторінку

Франко Біанчері (Franck Biancheri): Майбутнє Європи залежатиме від того, чи вдасться поєднати єдність та демократію.

З впевненістю можна сказати, що рішення досягнуті на самміті в Копенгагені перегортають сумну сторінку в європейській історії. Сторінку, яка була відкрита першою світовою війною і продовжена її наслідками (виникнення радянського режиму, прихід до влади Гітлера та поділ Європи на дві чужі одна для одної частини). Закриваючи цей розділ ми відкриваємо новий, який є цілком незвичним для європейського історичного досвіду. Вперше європейці отримали можливість здійснити дві свої найбільші мрії: об’єднати континент та забезпечити демократію для його людей.

Наполеон та Гітлер колись змогли об’єднати Європу, але ніхто не згадує ці часи, як гарні. Саме у цьому полягає загроза для об’єднаної Європи у наступних десятиліттях: необхідно поєднати єдність та демократію.

Такі країни як Румунія та Болгарія мають долучитися до європейської сім’ї. Дати вже визначені, але є підстави передбачати, що у 2007 році ці країни не стануть частиною ЄС, навіть, якщо їхній економічний розвиток не погіршиться. Десь у 2010 – 2020 роках ми пройдемо складний етап інтеграції Балкан до Євросоюзу. Отже, на нас чекають складні і цікаві часи, але сьогодні ми можемо сказати, що величезна кількість європейських культур та людей зібрані ще раз під одним дахом. Дві основні мети, дві мрії, які надихали процес європейської інтеграції на початку 50-тих років досягнуті: у відносинах між європейськими націями панує мир, а штучного поділу континенту більше немає.

Отже, історія возз’єднання Європи, яка розпочалася після II світової війни, сьогодні завершилася успіхом, Відбулося це завдяки старанням поколінь народжених між 20 та 50 роками минулого століття і, не меншою мірою, завдяки людям, які жили у країнах комуністичного блоку, людям, які розірвали „залізну завісу”. Величезну роль відіграли і сотні та тисячі західно та східноєвропейців, які створили численні мережі співпраці протягом 90-тих у сферах освіти, культури, бізнесу, політики, захисту довкілля. Підсумовуючи можемо сказати, що мирне об’єднання Європи стало можливим через індивідуальні взаємодії громадян європейських країн. Вперше мирні громадяни створили ці зв’язки, мережі, пов’язали культури та представили нові ідеї.

Саме цей, дуже специфічний, спосіб інтеграції спричинив і найбільший виклик для Європи майбутнього. Цей виклик – побудова демократії, кожен рівень якої, кожне місто, регіон, країна і кожен громадянин почуватиметься наділеним владою. Демократична підтримка це свого роду клей, який дозволяє об’єднаній Європі залишатися єдиною. Ось чому демократизація Європи має бути пріоритетом наших старань у майбутньому.

Конкретні питання для вирішення наступні: ефективність європейської політичної та адміністративної системи, відносини з сусідами засновані на двосторонньому інтересі та активна позиція у зовнішній політиці. Демократизація це не абстрактна концепція. Вона втілюється у постійному процесі покращення механізму впливу громадян на прийняття важливих рішень та у покращенні контролю за їх виконанням. Так само важливими є вибори відповідальних лідерів та впливових представників, а також участь у прямому волевиявленні через референдуми. Вдаючись до цих форм політичної поведінки громадяни мають розуміти і обговорювати у своїх спільнотах основні проблеми в міру виникнення останніх. Тільки так громадяни зможуть стати частиною процесу прийняття політичних рішень. Завданням політичних лідерів у цьому контексті є сприяння такому громадському обговоренню.

Наступного року основними проблемами ЄС будуть наступні три:

1. Як побудувати дієву європейську адміністративну та політичну систему?

2. Як будувати відносини з нашими сусідами (від Росії до Марокко, включно з Туреччиною)? Як поліпшити наші відносини таким чином, щоб вони принесли процвітання, стабільність та демократію для всіх нас?

3. Як має діяти Європейський Союз на зовнішньополітичній арені для того, щоб відігравати активну роль у формуванні “обличчя світу”, поширюючи при цьому європейські цінності?

Для возз’єднаної Європи це історичні питання. Наші батьки і діди досягнули успіху у мирному об’єднанні континенту, ми ж маємо довести, що ним можна управляти демократично. Якщо ми зазнаємо невдачі „возз’єднана Європа” дуже скоро може стати демократичним кошмаром.

Франко Біанчері. Голова центру „Стратегія та освіта в Європі 2020 року”. Започаткував „Новоєвропейський демократичний марафон”, який пройде 100 міст у 25 країнах Європи. Мета проекту – широкі громадські дебати про майбутнє Європейського Союзу.

15.12.2002 www.guardian.co.uk/eu/story

East is East and West is rich

Віл Хаттон (Will Hutton): Про подвійні стандарти та ідеологічний вакуум в новій Європі

Цього тижня відбуваються святкування визначного ювілею. Європу знову об’єднали. Давні міста, які колись становили єдину Ганзейську лігу знову в єдиній Європі. “Серце Габсбургської імперії повертається в Європу”. Повертається і трагічна історія. Так є з Польщею. Європейський пазл майже завершений.

Та ось, чисте бажання 74 мільйонів європейців, які намагаються зайняти належне їм місце у Європі затьмарене. Першою хмаринкою на небосхилі європейських ілюзій стала Туреччина. Переговори з Туреччиною зайшли в глухий кут. Сторони не змогли призначити дату вступних переговорів. Натомість Туреччині було запропоновано переглянути своє ставлення до дотримання прав людини, що і стало основним підсумком перемовин.

Це все відбувалося під постійним “політично коректним” тиском з боку Америки. Чому ж так трапилося з Туреччиною? Річ у тому, що між будівничими нової Європи немає консенсусу щодо того, де її межі, і які цінності її єднають. Для когось Європа це не більше ніж вільне співтовариство держав, які, кажучи загальними фразами, віддані демократії, правам людини та вільному ринку. А отже, Туреччина має стати членом цієї організації. Для інших, таких як я, Європа є більш скомплікованою конструкцією, яка коріниться у чомусь геть іншому ніж формальні політичні інститути. З цієї точки зору, членство Туреччини не лише передчасне, а й взагалі глибоко проблематичне.

Це є темою сучасних дебатів у Європі і відсутність відповіді на ці питання кидає тінь на будь-які кроки Унії від валютної реформи до вироблення спільної аграрної політики. Невизначеність того, чого ж хоче Європа проявилася і у відносинах ЄС зі східноєвропейськими країнами. Після падіння Берлінської стіни група цих країн сподівалася, що вони стануть членами ЄС протягом найближчих 5 років. Знадобилося 15. З одного боку такий довгий термін чекання виправданий. Західна Європа хотіла переконатися у повній відданості претендентів всім механізмам та цінностям західних демократій. Враховуючи епідемію корупції на яку тяжко захворіли системи державних служб цих країн, а також на абсолютно неадекватні криміналізовані системами судочинства, тільки найбільші прихильники східної Європи не мали сумнівів. З цього погляду складна система бар’єрів та багатоступеневих перемовин є необхідною для заспокоєння європейської громадськості у тому, що розширення не принесе з собою так званого ковбойського капіталізму. Країни-претенденти радо погодилися на умови запропоновані ЄС не тільки тому, що вони хочуть до ЄС, але ще й тому, що вони не хочуть бути гіршими від західної Європи. Після втрачених під владою комуністів десятиліть ці країни справді заслуговують на це. Проте Захід не дотримав своєї частини обіцянки. Політичні лідери ЄС не презентують своїм виборцям розширення як частину візії майбутньої єдиної Європи, і абсолютно не виявляють бажання чимось пожертвувати для здійснення цієї мети.

Так, Франція відмовилася реформувати сільське господарство. В результаті цього абсурдно багаті фермери на заході Європи отримуватимуть вчетверо вищі субсидії ніж фермери на сході Європи. Британія відмовилася збільшити витрати на утримання структур Євросоюзу і у 2004 році Польща змушена буде заплатити 150 мільйонів фунтів щоби знизити наші видатки, Іспанія виступила проти будь-якого розподілу в межах європейських програм економічної підтримки регіонів, а Німеччина, традиційний донор ЄС більше нічого нездатна додати до тих астрономічних сум, які вона витрачає вже. Таким чином, багата Західна Європа трактує східноєвропейців як людей нижчого класу, що гірко вражає останніх. До того часу як країни кандидати повністю отримають кошти на здійснення всіх структурних реформ мине 10 років, оскільки східноєвропейські країни отримають лише частину тих коштів, які отримали країни, що приєдналися до ЄС під час минулої хвилі розширення – Ірландія, Греція, Іспанія та Португалія. Східноєвропейці сподіваються на краще, оскільки отримають доступи на багаті західноєвропейські ринки. Звичайно, це один із можливих варіантів. В цьому відношені одним з найбільш вражаючих прикладів нашого часу є економічні трансформації у Прибалтійських країнах. Можливо, західноєвропейські вагання не матимуть негативних наслідків і жвава торгівля та інвестиції зроблять свою справу – інтеграція пройде безболісно і стандарти життя східноєвропейців зростуть. Але, навіть, якщо вони досягнуть рівня економічного зросту вдвічі вищого ніж рівень економічно зросту західноєвропейських країн, мине 30 років до того часу, коли східноєвропейці досягнуть рівня розвитку Західної Європи. Можливо... Якщо ж щось піде не так і міжнародна торгівля та інвестиції не “зроблять погоду” у східноєвропейських економіках – всі оптимістичні передбачення не справдяться.

Тим часом східноєвропейські політичні еліти повинні призвичаюватися до подвійних стандартів і разом з тим популяризувати ідею об’єднаної Європи серед населення своїх країн, що є непростим завданням.

Що потрібно зробити зараз? Ми повинні визначити спосіб управління політичною системою з різними рівнями економічної та соціальної інтеграції. Як на мене, єдине вирішення – європейська конституційна угода. Це річ, яка може надати спільної мети всій цій надмірній різноманітності. Це декларація спільних цінностей і стратегія розвитку Євросоюзу. Така декларація окреслить наріжні цінності співтовариства – віру у соціальний плюралізм, соціально відповідальні підприємства, обов’язки заможних громадян стосовно суспільств частиною яких вони є, впевненість у важливості громадянських обов’язків, глибоку відданість демократії, правам людини та вільному ринку. Це риси цивілізації, яку ми хочемо створити, навіть, якщо хтось з нас ближчий до мети ніж інші. Тільки таким чином нова Європа може набути культурної та ідеологічної основи. Без цього ми лише звичайне співтовариство держав.

Поганою річчю у розширенні ЄС є те, що розширення збільшує вакуум; хороша річ – те, що розширення може (лише – може) підштовхнути нас заповнити цей культурний та ідеологічний вакуум. Отже, прогнози та передбачення не найкращі, але ми сподіваємось.

Цього понеділка засідання Європейської Комісії виключно присвячувалось результатам Саміту глав- держав Європейського Союзу в Копенгагені

http://radiosvoboda.org Славко Волинський

Брюссель, 16 грудня 2002 - З цього приводу речник Європейської Комісії у закордонних справах Гунар Вігант привітав усіх присутніх журналістів з визначною подією в історії Європейського союзу, тобто завершенням переговорів про долучення до ЄС 10 країн з центральної і східної Європи.

Детальніше з Брюсселя інформує наш кореспондент Славко Волинський.

Під час-прес брифінгу Гунар Вігант зазначив, що він протягом останніх трьох років був свідком і учасником того масиву роботи, який зробили Європейська Комісія, Рада Міністрів ЄС, Європарламент, аби прийти до цього втішного результату. А скільки несподіваних перепон і підводних рифів з’являлось на шляху втілення в життя проекту розширення ЄС. Гунар Вігант зазначив що, мабуть, кожен пам’ятає , що в цьому році процес підготовки до розширення Євросоюзу завис на волосинці, коли Ірландія вдруге готувалася до всенародного референдуму стосовно того, чи розширятись Європейському Союзові, чи ні. Міцну опозицію щодо розширення ЄС створювали також так звані “євроскептики”, зокрема представники Великобританії в Європейському парламенті. Однак все це позаду, продовжив Гунар Вігант і він сподівається що в травні 2004-го року Європейський Союз складатиметься вже з двадцяти п’яти країн, а в 2007 –му із вступом в ЄС Румунії та Болгарії єдина європейська сім’я вже становитиме 27 членів.

В цьому контексті варто, мабуть, згадати що підготовка до розширення Європейського Союзу інтенсивно розпочалася не три роки тому, коли Єврокомісію очолив Романо Проді. Початок цьому процесові проклав у 1994- му році екс-голова Європейської Комісії Жак Делор. Саме він активно лобіював Раду Міністрів ЄС та Європейський Парламент щоб підписати у 1994-му році договори про асоційовані угоди з Словаччиною, Польщею, Чехією та деякими іншими країнами з центральної і східної Європи.

Зараз головне завдання лежить перед офіційним Брюсселем – це ухвалити так звану “Європейську конвенцію”. Тобто завершити до 2004-го року інституційні реформи самого ЄС.

Німецька Хвиля 15.12.2002

http://kleist.dwelle.de/ukrainian/hintergrund/326520.html

Копенгаген-2002: історичний саміт з меркантильними проблемами

1992 року в Копенгагені вперше було заявлено про можливість для посткомуністичних країн Східної Європи стати членами Європейського союзу. Через десять років, знову ж у датській столиці на саміті ЄС поставлено останню крапку у формальному процесі прийняття до європейської спільноти десяти нових членів.

“І нашим новим членам я кажу: ласкаво просимо до нашої сім'ї! Народження нашої нової Європи відбулося!” - заявив господар саміту прем'єр-міністр Данії Андерс Фоґ Расмусен, коли у п”ятницю ввечері було підписано всі документи, які відкривали дорогу до ЄС Литві, Латвії, Естонії, Польщі, Угорщині, Чехії, Словаччині, Словенії, Кіпру та Мальті. Якщо все йтиме за планом, 1-го травня 2004 року вони мають стати повноправними членами Євопейського союзу.

Десять років країни-кандидати готували себе до вступу в європейську спільноту, "гармонізуючи", як тепер кажуть, з нормами ЄС своє законодавство, промислові стандарти, адміністративну структуру тощо. Водночас у брюссельських кабінетах тривали бурхливі дебати, які стосувалися головним чином фінасових питань. Хто повинен понести які витрати, пов”язані з розширенням, у яких розмірах повинні надходити субсидії для аграрного сектору, чи слід фінансувати реструктуризацію збиткових галузей нових країн-членів? І ще маса інших невирішених питань. Ці дебати не вщухли й у Копенгагені, навіть у останній день роботи саміту. Чи було проблему врешті вирішено? Більшість експертів вважають, що питання так і залишилося відкритим. Утім, на думку керівника європейського сектору Німецького товариства закордонної політики Ульріки Ґеро, фінансові питання були все ж вторинними. В інтерв”ю “Німецькій хвилі” експерт зазначила:

“Звичайно, у Європейському союзі гроші відіграють велику роль. Але в першу чергу ми будуємо політичний союз. Ми хочемо створити велику Європу, яка матиме потужний вплив у світі. І це нам нарешті вдалося. Оскільки з 25-ма членами союз стане значно впливовішим. І тому я вважаю, що це - правильне рішення. Звичайно, ми отримаємо й проблеми, оскільки тепер пиріг, який раніше передбачався лише для 15 членів ЄС, доведеться ділити між 25-ма. Але така вже природа цих речей”.

Через півтора роки територія Європейського союзу збільшиться на 23 відсотки, на 20 відсотків зросте кількість населення і сягне 450 мільйонів мешканців. Але приріст внутрішнього валового продукту становитиме лише п'ять відсотків. Враховуючи такі соціально-економічні диспропорції, з 2004 до 2006 року Європейський союз повинен витратити на розширення понад 40 мільярдів євро. Фахівці ж уважають, що навіть цих, здавалося б шаленних грошей, вистачить заледве на половину передбачених витрат.

Окрім питання з десятьма країнами-кандидатами, Європейський союз на саміті вирішував ще одну складну проблему - про відносини з Туреччиною. Анкара, як і обіцялося, таки отримала “чіткий сигнал”, що для неї двері до ЄС відчинені. Як заявив з цього приводу міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер:

“Я думаю, що в наших інтересах мати європейську Туреччину. Це сприятиме великим реформам у турецькому суспільстві. Переконаний, що це суттєвий крок уперед для Туреччини”.

Турецькі політики не виглядали щасливими після саміту в Копенгагені. Через два роки Європейська комісія повинна провести моніторинг ситуації в Туреччині, який і визначить її подальші перспективи. Нині ж ні економічний стан, ні політична ситуація в країні ще не дотягують до стандартів ЄС, переконані в Брюсселі. Та й багато європейських політиків не в захопленні від можливого вступу Туреччини до Євросоюзу. Наприклад, голова комісії у європейських справах німецького бундестагу, член консервативного Христянсько- демократичного союзу Матіас Вісман “чіткий сигнал” для Анкари оцінив так:

“Я побоююсь, що ми розбудимо ті сподівання, які Європейський союз не в стані виконати для Анкари, хоча б тому, що економічна і соціальна прірва між ЄС і Туреччиною є величезною. Тож Туреччину буде дуже складно інтегрувати в Євросоюз як повноправного члена. Тому я вважаю, що ми повинні запропонувати Анкарі, як і решті країн, які не є повпоправними членами ЄС, іншу форму партнерства, яка була б такою ж вигідною і дружньою, але не обтяжувала б обидві сторони”, - вважає німецький політик Вісман.

Любомир Петренко

ЄС остаточно поставив хрест на Україні

ForUm 13 грудня 2002

У той час як 10 кандидатів на членство у Євросоюзі провадять останні переговори про фінансові умови вступу до організації, представники ЄС кажуть, що Україна ще не досягла поступу на своєму шляху до членства. Речниця комісара Євросоюзу з міжнародних віносин Емма Едвін сказала, що зараз не може йти мова навіть про асоційоване членство України в організації. За словами речниці у Брюсселі вважають, що українська влада досі не виконала усі вимоги договору про партнерство і співпрацю підписаного кілька років тому.

Емма Едвін, зокрема, сказала: «Будь-які кроки, спрямовані на піднесення наших взаємин з Україною, залежатимуть від того, наскільки сама Україна виправдовує наші сподівання. Ось чому ми і надалі вважаємо, що Договір про партнерство та Співробітництво, який ЄС має з Україною, - і досі накраща модель для нашого співпробітництва. В тому договорі є важливі елементи, в яких і досі не досягнуто значного поступу».

Речниця закликала Україну не відволікатися дискусіями про форму взаємин з Євросоюзом, а натомість працювати над втіленням проголошених планів євроінтеграції.

Вступ Литви допоможе Європейському Союзу краще зрозуміти проблеми України, сказав Бі-Бі-Сі напередодні відліту до Копенгагена міністр закордонних справ Литви Антанас Вальоніс. «Я впевнений в тому, що вступ Литви до Євросоюзу зробить проблеми України більш зрозумілими на заході Європи. Близькість менталітету, геополітичні, культурні, історічні, економічні зв’язки між Україною і країнами Балтії – ось наши козирі», - сказав Вальоніс.

«Ані Вільнюс, ані Таллінн, ані Рига не збираються полишати Київ у сірій зоні. Між нашими країнами є підписаний договір про стратегічну співпрацю. Тобто Україна є, була і залишиться дуже важливим партнером. Про це добре відомо в Брюселі.

Зараз ми починаємо створювати спільні інституції – міжпарламентський форум, міжурядову раду, консультативну президентську раду. Ми готуємось до якісно нового стрибка у відносинах з Україною. Наша спільна мета – України і Балтії – працювати в одній європейській організації», - сказав литовський міністр закордонних справ.

Останнім часом у Німеччині в зв’язку з дискусією про розширення Європейського союзу на Схід згадують також Україну

http://radiosvoboda.org Надія Кандиба

Берлін, 11 грудня 2002 - Окремі політики наголошують на тому, що для неї місця в ЄС поки що немає. Принаймні такої думки дотримуються представники консервативної опозиції у ФРН.

Дискусія, під час якої в Німеччині згадали також про Україну, розгорнулася навколо прагнення Туреччини приєднатися до Європейського союзу. Це питання буде порушено на черговому саміті ЄС, який відбудеться наприкінці цього тижня в Копенгагені. Голова земельної групи баварського Християнсько-соціального союзу в бундестазі Петер Глос вважає, що проти приєднання Туреччини до ЄС говорить не лише стан її економіки. „Туреччина не належить до європейського культурного кола“, - сказав політик. Надання Туреччині членства в ЄС, на його думку, стане прецедентом для таких країн як Марокко та Україна. Отже, на Україну в Євросоюзі поки що ніхто не чекає. На думку німецького політолога Герхарда Сімона, нічого нового в такій позиції немає.

„Офіційною позицією Європейського союзу та уряду Німеччини завжди було те, що Україна не має перспективи стати членом ЄС“, - нагадав Герхард Сімон. Незважаючи на заяви про підтримку прозахідного курсу України, їй ніхто ніколи не обіцяв членства в ЄС. Тому внаслідок нинішньої дискусії про майбутні межі Європейського союзу ситуація України не погіршилася, але й не покращала, зауважив політолог. Небажання бачити Україну та Росію серед членів ЄС Герхард Сімон пояснив тим, що серед багатьох країн Європейського Союзу нині панує принципова думка, що східні кордони ЄС впродовж довгого часу повинні проходити по східному кордону Польщі. Крім того, оскільки процес розширення ЄС є мало популярним серед самих жителів країн Євросоюзу, політики уникають говорити про можливість прийняття подальших членів. Врешті сама Україна проводить таку політику, яка не заохочує західноєвропейські країни пропонувати їй членство в ЄС, продовжив Герхард Сімон:

„Якщо проаналізувати внутрішню політику останніх років, то можна побачити, що Україна попри проєвропейську риторику швидше віддаляється від Європи, а не наближається до неї“, - наголосив німецький політолог Герхард Сімон. Тим часом голова комісії з питань зовнішньої політики Європейського парламенту, представник Християнсько-демократичного союзу Ельмар Брок запропонував розробити для таких країн, як Туреччина та Україна, особливу форму співпраці з Євросоюзом.

Питання розподілу фінансової допомоги для багатьох країн-кандидатів залишається відкритим до саміту глав держав Європейського Союзу та лідерів цих країн

http://radiosvoboda.org Славко Волинський

Брюсель, 10 грудня 2002 - Саміт розпочнеться вже цього четверга в Копенгагені. А тим часом у вівторок міністри закордонних справ обговорили становище на близькому Сході, в Афганістані, схвалили пропозиції Європейської Комісії щодо посилення боротьби з нелегальною іміграцією.

Щодо збільшення фінансової допомоги країнам- кандидатам з боку ЄС, то найбільш упертою виявилась Польща, котра наполягає на збільшенні субсидій. Це й стало прецедентом, що тепер чимало країн позирають на Польшу і відповідно також бажають збільшення субсидій від ЄС. Однак, приміром, словацькі та естонські дипломати вважають, що вони були б готові вже нині закрити ці дискусії і тим самим завершити переговори про вступ до ЄС, але за умови, якщо ЄС не надаватиме преференцій іншим країнам.

[...]

Наприкінці засідання Ради Міністрів ЄС – обговорювалися пропозиції Європейської комісії стосовно покращення боротьби з нелегальною іміграцією.

Філософія ЄС полягає в тому, що відповідальність за ріст іміграції до західної Європи повинні нести і влада тих країн звідкіля надходять імігрантські потоки. Іншими словами, якщо треті країни не створять відповідних механізмів для стримання імігрантів, то це досить негативно впливатиме на взаємини між ЄС і країнами, звідкіля надходять нелегали.

Німецька Хвиля 12.12.2002

Розпочинається саміт ЄС

КОПЕНГАГЕН. У столиці Данії сьогодні починається саміт Європейського союзу, на якому, як очікується, 10 країн Центральної та Східної Європи буде офіційно запрошено приєднатися до Євросоюзу. Напередодні датський пре"мєр- міністр Андерс Фоґ Расмуссен припустив, що розширення Євросоюзу може бути перенесено, якщо країни-кандидати не будуть готові до компромісу. Докладніше - Роман Гончаренко: У запрошеннях до глав держав та урядів 15 країн-членів Євросоюзу, датький прем"єр Расмуссен попередив, що очікує складних переговорів. Організатори не виключають, що саміт може тривати й у вихідні, якщо учасники не зможуть за два дні домовитися з ключових моментів. На порядок денний у четвер винесено питання фінансових витрат ЄС після прийняття десяти нових членів, а також дотацій селянам у цих країнах. Найбільш складно ідуть переговори з Польщею і Мальтою, які вимагають від Брюсселя більшої фінансової допомоги. Не менш актульною залишається проблема Туреччини, яка хоч і має статус країни-кандидата, але з нею досі не розпочато переговори. Німеччина і Франція пропонують відкласти цей процес до 2005 року, вимагаючи від Анкари виконання вимог Євросоюзу. Досі турецькі лідери говорили, що домагатимуться конкретного терміну початку переговорів до 2004 року. Саме тоді 10 "новачків" - країни Балтії, Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Мальта й Кіпр - мають стати повноціннми членами ЄС.

Польщу припугнули невступом до ЄС

http://ukr.for-ua.com/news/2002/12/10/125155.html
ForUm

Вимоги польського уряду про збільшення розмірів фінансової допомоги аграріям можуть привести до того, що Польща не буде прийнята в ЄС. Про це заявив в ефірі німецького телебачення міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер. “Для торгу більше не залишилося місця, - підкреслив він. - Все, що ми могли дати польським селянам, ми вже зібрали, на більше розраховувати не можна”.

Як передає “Росбалт”, допомога Євросоюзу аграрному сектору Польщі повинна становити 300 млн. євро, в той час як польський уряд вимагає збільшити цю суму принаймні вдвічі. Якщо ЄС відмовиться прийняти Польщу до свого складу разом з дев’ятьма іншими країнами-кандидатами, то в наступний раз про її вступ в Євросоюз можна буде говорити лише в 2014 році — за умови, що Польща залишиться демократичною, країною, що стабільно розвивається.

Питання про прийняття нових країн в ЄС буде вирішуватися 13-14 грудня на зустрічі глав урядів Європейського Союзу в Копенгагені.

9 та 10 грудня в Брюсселі триває засідання ради міністрів Європейського Союзу на рівні глав дипломатичних відомств 15-ти країн учасниць ЄС

http://radiosvoboda.org
Славко Волинський

Брюссель, 9 грудня 2002 - Одним із головних питань, яке обговорюють цими днями міністри Євросоюзу зі своїми колегами з центрально- та східноєвропейських країн кандидатів у ЄС - це стан готовності країн кандидатів до вступу в Європейський Союз. Сьогодні цей стан викликає тривогу в керівництва ЄС.

Першою несподіванкою, яка чекала цього понеділка брюссельських журналістів - це повна зміна порядку денного сесії Ради Міністрів ЄС. Такі питання як близькосхідний конфлікт, становище на Західних Балканах, Афганістан, що їх міністри планувати обговорити в найпершу чергу, несподівано були перенесені на наступний день. Натомість відбулись переговори з делегаціями від кожної країни кандидата в Європейський Союз.

Така несподівана зміна в програмі засідання Ради міністрів ЄС, переконані тутешні спостерігачі, викликана проблемами в підготовці країн-кандидатів до вступу в Європейський Союз. Сенсацією став лише той факт, що нині з усіх 12 ти країн– аплікантів лише єдиному Кіпрові вдалось виконати усі 33 вимоги, поставлені Євросоюзом перед країнами-кандидатами для того, щоб стати повноправним членом Європейського Союзу. Таким чином Кіпр цього понеділка офіційно завершив з Європейським Союзом переговори про долучення до ЄС, навіть попри те, що Кіпрові досягти таких показників серйозно заважали його відносини з Туреччиною. Мабуть всім відомо, що північна частина Кіпру перебуває під контролем Туреччини. Тепер кіпріоти вважають, що вступ до ЄС допоможе швидшому розв’язанню цієї проблеми.

Щодо решти країн, які є кандидатами в Євросоюз, то кожна з них має двосторонні непорозуміння з Європейським Союзом. В першу чергу це стосується сільськогосподарської сфери. Країни-кандидати вимагають від ЄС збільшення квот для поставок сільгоспвиробів в західну Європу. Вони просять збільшити квоти на понад 30 відсотків, а Євросоюз допускає збільшення імпорту з цих країн не більше ніж на 25 відсотків. Інше питання стосується збільшення фінансової допомоги країнам-кандидатам з боку ЄС. Тому дипломатам доведеться працювати в досить напруженому режимі, аби знайти консенсус до завершення нинішнього року.

Радіо Німецька хвиля 05.12.2002

http://kleist.dwelle.de/ukrainian/newsint/322466.html

Берлін і Париж узгодили позиції щодо розширення ЄС

СТОРКОВ. Німецький канцлер Ґерхард Шредер і французький президент Жак Ширак мають погодилися виступати на саміті Європейського союзу в Копенгагені зі спільних позицій щодо розширення організації на Схід. Згоди було досягнуто під час зустрічі двох політиків у містечку Сторков, поблизу Берліна. Спільність позицій, як зазначив Шредер у розмові з журналістами, стосується у першу чергу питання субсидій аграрного сектору для майбутніх країн-членів Євросоюзу, а також можливого вступу Туреччини до ЄС. Німецький канцлер підкреслив, що на саміті в Копенгагені Анкара отриає "чіткий сигнал". Детальніше про домовленість між Берліном і Паррижем стане відомо лише напередодні саміту.

У червні Чехія спробує вступити в Евросоюз

ForUm 2 грудня 2002 http://ukr.for-ua.com/news/2002/12/02/101422.html

Референдум про вступ Чехії в Європейський Союз відбудеться в червні 2003 року. Уперше подальшу долю своєї держави будуть визначати самі чехи. Президент країни Вацлав Гавел підписав указ про референдум напередодні вступу республіки в Європейський Союз.

Точна дата проведення голосування буде визначена наступником Вацлава Гавела, повідомляє “Радіо Прага”. У випадку, якщо громадяни проголосують проти вступу Чехії в ЄС, повторний референдум буде проведений не раніше, ніж через 24 місяця після першої спроби.

ЄС робить кандидатам щедру пропозицію

http://radiosvoboda.org

Ольга Буряк

Прага, 27 листопада 2002 – Європейський Союз запропонував 10-ти країнам-кандидатам фінансову допомогу на суму майже півтора мільярда євро. ЄС також пообіцяв збільшити квоти на продаж сільськогосподарської продукції цих країн. 8 держав Східної Європи, також Кіпр і Мальта мають вирішити до кінця наступного тижня, чи погоджуватися їм на умови вступу до ЄС.

12 грудня на своєму самміті у Копенгагені Європейський Союз офіційно запросить 10 країн-кандидатів стати членами ЄС. А рівно за 2 тижні до цього ЄС несподівано зробило їм фінансовий подарунок. Данія, що зараз головує в Євросоюзі, запропонувала країнам-кандидатам додаткові 1 мільярд 300 мільйонів євро. Крім того пообіцяла, що упродовж першого року нові члени сплачуватимуть до загального європейського бюджету на 2 з половиною мільйони євро менше, ніж решта країн ЄС. Оглядачі уточнюють, що пропозиція надійшла швидше від самої Данії, ніж Європейського Союзу в цілому. Прем`єр- міністр Данії Андерс Рассмусен назвав її компромісом, польський прем’єр Лєшек Міллер сказав, що це "явне поліпшення умов", але не вирішує проблеми, а представник Чехії в ЄС Павел Телічка оцінив добрі наміри Данії, але сказав, що хотів би бачити від ЄС більше поступок.

Лондонський аналітик з Центру Європейських Реформ Хетер Ґраббе (Heather Grabbe) назвала добрим стимулом бажання ЄС віднайти у своєму бюджеті додаткові гроші на розширення. "Це не такі великі гроші, але вони міняють ситуацію для країн-кандидатів."

Окрім поступок фермерам, Євросоюз також пообіцяв кандидатам майже 1 мільярд євро на зміцнення кордонів і прискорення процесу входження до Шенгенської зони та більше, ніж пів мільярда на посилення ядерної безпеки. Датський представник, який волів себе не називати, повідомив Радіо Свобода, що широкий жест його країни скритикувала Німеччина, котра робить найбільші внески до спільного європейського бюджету. Німецьке джерело підтвердило, що Німеччина не поспішатиме з ухваленням датських пропозиції щонайменше до початку Копенгагенського самміту.

Хетер Ґраббе пов’язує критику датської щедрості із намаганнями країн ЄС заспокоїти своє населення, що розширення не дуже вдарить по їхніх кишенях, але вона твердить, що ці політики гублять суть справи: "Насправді кошторис розширення дуже малий. Я гадаю, нинішні суперечки довкола ціни демонструють нездатність політиків пояснити своїм виборцям переваги розширення і те, скільки за це власне заплатять члени ЄС, а вони натомість сперечаються за ці невеликі додаткові кошти."

ЄС розшириться на першого травня

Ірина КИРИЧЕНКО

Поступ 21 листопада 2002 р. http://postup.brama.com

У середу в Європейський парламент приїхали всі 13 країн кандидатів, аби продовжити дебати навколо майбутнього вступу до Євросоюзу. У вчорашніх дебатах від ЄС взяв участь голова Євокомісії Романо Проді, а також Андрес Фог Расмуссен -- прем'єр Данії, яка зараз головує в ЄС.

У майбутньому в парламенті Польща буде представлена досить чисельно -- матиме 50 євроделегатів. Звичайно в праці парламенту бере участь 626 депутатів з 15 країн. Після розширення Європейський парламент складатиметься з 722 депутатів. Тож загальна кількість депутатів зросте менше ніж на сотню, і голова парламенту ірландець Пат Кокс сподівається, що цей приплив депутатів не призведе до погіршення роботи парламенту, чи паралізування його. Дискусії, перш за все, відбуваються навколо питань готовності країн кандидатів стати офіційними європейцями.

До речі, недавно Євросоюз змінив терміни вступу до великої сім'ї. Точніше не так змінив, як трохи посунув. Вісім країн Центрально-Східної Європи, а також Мальта та Кіпр зможуть вступити до ЄС лише 1 травня 2004 року -- стало відомо після понеділкової зустрічі лідерів п'ятнадцятки з міністрами кандидатів у Брюсселі. Причиною є час, необхідний на ратифікацію рішення Європарламенту 1 січня 2004 року.

Найважливішою темою Брюссельської зустрічі були умови членства в новоствореному "великому союзі". ЄС не планує поступатися своїм вимогам щодо менших субсидій для рільництва нових країн-членів упродовж найближчих 10 років. А власне з того приводу найбільше і хвилюються новачки і пропонують найрізноманітніші квоти, аби захиститись від можливості сплачувати в перший рік членства більше, ніж отримувати звідти. Проте Євросоюз запевнив, що 25 відсотків упродовж першого року спільного життя і подальше зростання субсидій до 2013 року -- показник символічний, а цифра ця в процесі регулюється. Тож кандидати можуть не переживати за свої бюджети, а фермери можуть сподіватися на вищі продовольчі квоти.

Тим часом ізолюється Європа від білоруського уряду та президента Лукашенка. На засіданні міністрів закордонних справ Євросоюзу в Брюсселі прийняли рішення заборонити в'їзд в країни ЄС Лукашенка та семи членів уряду Білорусії. За введення заборони проголосувало 14 з 15 представників ЄС. Єдина, хто не проти бачити на своїх теренах батька білорусів, -- Португалія. Проте якщо Лукашенко вирішить відвідати Португалію, то може розраховувати лише на національну португальську, а не шенгенську візу.

Євросоюз напрошується у “нові сусіди” до України

http://ukr.for-ua.com/news/2002/11/19/093627.html

ForUm 19 листопада 2002

Міністри закордонних справ Євросоюзу, котрі засідали в понеділок у Брюсселі в форматі Ради ЄС у спільних справах, прийняли рекомендації щодо “ініціативи нового сусідства”. Мова йде про активізацію відносин з Україною, Білоруссю і Молдовою, які внаслідок розширення ЄС стануть безпосередніми сусідами ЄС.

Нові відносини, підкреслюється в постанові Ради, можуть будуватися на політичних і економічних цінностях. Євросоюз планує сформулювати “довгостроковий і комплексний підхід до кожної з цих країн”, говориться в документі.

При цьому зазначається, що така політика повинна проводитися в суворій ув’язці з зобов’язаннями ЄС відносно співпраці з Росією - “ключовим партнером” Євросоюзу.

Розвиток нової ініціативи, зазначається в документі, буде залежати від здійснення цими країнами реформ і від їх готовності дотримувати свої міжнародні зобов’язання і поважати загальні демократичні цінності, законність і права людини.

Важливим елементом цієї ініціативи повинна стати співпраця з міжнародними організаціями, такими як ОБСЄ і Рада Європи.

Як передає РІА “Новини”, Рада ЄС доручила на цій основі Європейській комісії і верховному представнику Євросоюзу з зовнішньої політики та безпеки Хав’єру Солані розробити в найкоротші терміни деталізовані пропозиції щодо здійснення даної ініціативи. У ході цієї роботи ЄС буде консультуватися з країнами-кандидатами на вступ в Європейський союз, говориться в постанові Ради ЄС.

Євросоюз може розширитися вже до літа 2004 року

http://ukr.for-ua.com/news/2002/11/13/162212.html

ForUm

Десятка країн-кандидатів буде прийнята в ЄС не до 1 січня 2004 р., як передбачалося, а вже протягом весняних місяців згаданого року. Даний висновок випливає з висловлювання комісара Єврокомісії з питань розширення ЄС Гюнтера Ферхойгена, який коментував обговорення можливих термінів вступу в брюссельському Центрі європейської політики, повідомляє радіо “Прага”.

“Головне – щоб процес ратифікації був успішним. Він має завершитися до виборів в Європейський парламент. Термін 1 липня, таким чином, виключається”, - заявив з даного приводу Г. Ферхойген.

Про можливості прийняти десятку країн-кандидатів 1 липня, тобто в середині року, говорилося на даній зустрічі через фінансові міркування; таким чином була б спрощена бухгалтерія в Європейській комісії.

Як Ферхойген, так і головуюча в ЄС Данія наполягають на тому, що необхідно виконати обіцянку, яка зводиться до того, що нові держави проведуть вибори в Європарламент, будучи членами ЄС.

Саміт Росія-ЄС завершився успішно – вважають його учасники

http://radiosvoboda.org

Славко Волинський

Брюсель, 12 листопада 2002 - Обговорення проблеми Калінінградської області під час брюсельського саміту Росія–ЄС було досить тривалим і ледве не зірвало наступний важливий захід: зустріч Володимира Путіна з Генсеком НАТО Джорджем Робертсоном. Але врешті – решт стосовно калінінградського питання сторони досягли домовленостей, що вважають важливим прогресом у стосунках між Росією і ЄС.

Саміт Росія–ЄС у Брюселі завершився досягненням сторонами конкретних домовленостей щодо транзиту через Литву російських громадян між Калінінградською областю і основною частиною Росії. З цього приводу відкриваючи прес-конференцію прем’єр-міністр Данії пан Расмуссен заявив:

“Ми дуже задоволені тим, що досягли згоди у питанні транзиту між Калінінградом і рештою території Російської Федерації. Це збалансована угода в якій взято до уваги потреби росіян пересуватись між Калінінградом та основною частиною Росії, а також враховано інтереси суверенітету Литви.”

Президент Російської Федерації Володимир Путін також заявив, що десятий за рахунком саміт Росія – ЄС є найбільш продуктивним. Він був досить гострим динамічним, але результативним.

Отже Росія погодилась на розроблений Європейською Комісією варіант про надання жителям Калінінградської області та громадянам Росії з інших регіонів спеціальних транзитних документів. Це стосується не лише родичів та друзів калінінградців, але й тих, хто займається в Калінінграді бізнесом. Литва зі свого боку погодилась розширити консульську мережу, де будуть видаватись транзитні документи, як на території Калінінградської області, так і на території основної частини російської Федерації. [...]

Росія погодилася на транзитні візи для жителів Калінінграда

http://ukr.for-ua.com/news/2002/11/08/174935.html

ForUm

Росія погодилася з вимогою Євросоюзу ввести в обіг спеціальні транзитні візи для жителів Калінінграда, заявив представник ЄС Сем Меджід. За його словами, угода між Росією і Євросоюзом може бути офіційно оформлена на самміті ЄС-Росія, який відбудеться 11 листопада в Брюсселі, передає АР.

Агентство AFP також повідомляє про деяку домовленість між Москвою і Брюсселем. З посиланням на інформовані дипломатичні джерела в Євросоюзі агентство передає, що угода буде підписана вже в понеділок. Ніякі деталі не уточнюються, відомо лише, що угода відносно Калінінграда заснована на тих ініціативах, з якими останнім часом виступав ЄС. Скоріше за все, ідеться саме про транзитні візи.

Кореспондент радіостанції “Ехо Москви” зв’язався зі спеціальним представником президента РФ з калінінградської проблеми Дмитром Рогозіним. Він підтвердив наявність домовленості, але не став говорити про деталі.

Розбіжності Росії з ЄС щодо питання про Калінінград ускладнили двосторонні відносини, нагадує Newsru.com. Проблема викликана майбутнім включенням до складу ЄС Польщі і Литви, що відріже російський анклав на Балтиці від основної території Росії.

Архітектор Євросоюзу прирівняв Туреччину до України

http://ukr.for-ua.com/news/2002/11/08/165307.html

ForUm

Голова конвенції ЄС щодо майбутнього Європи, екс-президент Франції Валері Жискар д’Естен заявив у п’ятницю, що членство Туреччини в Євросоюзі означатиме “кінець” ЄС.

В інтерв’ю газеті “Ле Монд”, д’Естен сказав що Туреччина не є європейською країною, і додав, що союз, який складається із п’ятнадцяти націй, має натомість запропонувати Анкарі акт про партнерство та співпрацю, подібний до того, який отримала Україна.

Говорячи про Туреччину, пан Жискар д’Естен сказав: “Її столиця - не в Європі, 95% її населення - за межами Європи. Туреччина - країна, близька до Європи, і це важлива країна... Проте це не європейська країна”.

Він додав, що прийняття Туреччини зробило б її членом із найбільшим представництвом у Європарламенті, а отже, означало б “кінець Євросоюзу”, повідомляє Бі-бі-сі.

Оглядачі звертають увагу на те, що Валері Жискар д’Естен, який зараз розробляє концепцію об’єднаної Європи, говорячи про Туреччину та її майбутнє, не закрив Україні двері до членства в Євросоюзі.

Євросоюз розширюється, євровалюта падає

Ірина КИРИЧЕНКО

Поступ 26 жовтня 2002 р. http://postup.brama.com

Лідери п'ятнадцятки Євросоюзу таки доcягли компромісу і дійшли згоди в питанні фінансування десяти "абітурієнтів". Так, неприємна для джентльменів тема грошей, які треба виділяти на сільське господарство, постійно затягувалася та відкладалася. Проте останній саміт лідерів ЄС перед закінченням переговорів про вступ та винесення вердикту в грудні в Копенгагені, таки змусив ЄС прислухатись до тверезого розуму та прийняти рішення. Хоча, можливо, ЄС доведеться дорого заплатити за прийом нових членів та утримання високого економічного рівня країн спільноти протягом найближчих років.

Почесну місію оприлюднення компромісу виконав данійський прем'єр Андерс Фог Расмуссен: "Сьогодні ввечері стався правдивий перелом. Тепер я переконаний, що завтра голова Союзу Данія отримає чітке уповноваження до остаточних переговорів з країнами кандидатами. Погодилися ми на пропозицію Єврокомісії про поступове охоплення нових членів програмами безпосередньої підтримки сільського господарства".

Поступитися, щоправда, довелось обом сторонам: спочатку кандидатам, а згодом і старожилам. То ж Єврокомісія пропонує з січня 2004 року, коли у ЄС увійдуть нові члени, призначити їм всього 25 відсотків аграрної допомоги, проте впродовж наступних десяти років поступово збільшувати цей відсоток, так, щоб до 2013 всі члени були на рівних правах, і в розмірі допомоги для сільського господарства, зокрема.

У регіональній допомозі нові члени отримають також менше, ніж сподівалися. Хоч і початкова сума, яку пропонувала ЄС, була 35,5 мільярда євро, отримають "східняки" з 2004 до 2006 року лише 23 мільярди.

Не встиг до кінця вирішити ЄС одну проблему, як на європейців накотилась інша -- падіння євро. За останніми прогнозами рейтингових агенцій Conference Board та DIW, євро ослабне відносно долара, і його курс може досягти найнижчої позначки в історії. Агентство Conference Board, яке вважається одним із найоб'єктивніших у світі, вважає, що якраз зараз найкращий час, аби Центральний європейський банк знизив свої процентні ставки. Прогнозують, що Європа не зможе швидко зреагувати та покращити ситуацію з безробіттям, та особливо з так званою старою господаркою, яка дотепер давала собі раду, а зараз переживає неабияку скруту.

Гайл Фостер із Conference Board уважає, що облікова процентна ставка, яка зараз піднялася до 3,25 %, повинна знизитися до одного проценту впродовж наступних дванадцяти місяців. В результаті курс євро може опуститись до 0,86 за долар, та не відомо, чи падіння на тому зупиниться. Нагадаємо, що найнижчої ціни євро досягло в 2000 році, коли коштувало 82 центи.

У столиці Данії ділитимуть гроші між майбутніми членами ЄС

http://www.bbc.co.uk/ukrainian 28.10.2002

Керівники країн, які планують приєднатися до Європейського Союзу, збираються на зустріч у Копенгагені, де вони дізнаються про запропоновані їм фінансові умови.

Минулого тижня лідери ЄС усунули одну з ключових перешкод на шляху до розширення Союзу, досягши згоди щодо майбутніх сільськогосподарських субсидій.

Очікується, що десяти країнам, які планують приєднатися до ЄС 2004 року, буде запропоновано 23 мільярди євро на розвиток бідніших регіонів та інфраструктури у перші три роки після вступу.

Але сільськогосподарські субсидії становитимуть лише чверть тих обсягів, що їх отримують теперішні країни-члени, і більшість кандидатів вважають такий підхід несправедливим.

ЄС зітхнув з полегшенням
Ірландці погодилися з “розширенням на Схід”

Високий Замок 21.10.2002 №241(2371)

Віктор ЗІНЧУК

В Ірландії пройшов повторний референдум з питання ратифікації Ніццського договору Євросоюзу – розширення ЄС на Схід. Вже перші підсумки голосування показали, що позицію уряду країни, який був на боці Брюсселя, підтримали дві третини громадян.

Політична еліта Ірландії, а також інших країн Європейського союзу, зітхнула з полегшенням. В руках ірландців була доля десяти країн-кандидатів у члени ЄС. Від підсумків “острівного волевиявлення” залежало, чи відбудеться заплановане на весну 2003 року підписання договору про вступ до Євросоюзу Кіпру, Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Мальти, Польщі, Словаччини та Словенії. Ірландія – єдина країна ЄС, у якій ратифікація угоди урядом можлива лише після волевиявлення громадян. Президенти країн-кандидатів напередодні референдуму звернулися до ірландців з проханням підтримати їх бажання приєднатися до Євросоюзу.

За попередніми даними, 67 відсотків ірландців, які взяли участь у голосуванні, висловилися за реформу ЄС, пов’язану з розширенням на Схід.

На першому референдумі в червні 2001 року ірландці не погодилися з позицією уряду. Вони підтримали партію “зелених”, Шинн фейн, “Альянс за мир і нейтралітет” та низку інших громадських організацій, які запевняли, що новий договір змусить Ірландію відійти від традиційної політики військового нейтралітету, а також призведе до зменшення ваги малих країн Євросоюзу у процесі прийняття рішень. 53,87 відсотка ірландців тоді проголосували проти Ніццського договору.

Євросоюз відмовив у політичному притулку громадянам країн-кандидатів на вступ до ЄС

ForUm 16 жовтня 2002 http://ukr.for-ua.com/news/2002/10/16/165601.html

Громадяни країн-кандидатів на вступ до ЄС не зможуть отримати політичний притулок в країнах- членах ЄС. Про це домовилися міністри внутрішніх справ країн ЄС на зустрічі в Люксембурзі, повідомляє радіо “Прага”.

Міністри внутрішніх справ країн ЄС також хочуть скласти список країн, в яких права людини дотримуються, а отже відпадає необхідність надання їхнім громадянам притулку.

Вступ Росії та України в ЄС означав би кінець організації, вважає глава Єврокомісії

ForUm 15 жовтня 2002

Сьогодні в своєму інтерв’ю газеті La Stampa голова Європейської комісії Романо Проді заявив, що Росія ніколи не зможе стати членом ЄС.

Відповідаючи на запитання, чи увійде Росія в Європейський Союз коли-будь, Проді сказав: “Питання в тому, чи зупиниться ЄС, чи ні”.

“Що стосується Росії, України, Молдови, а також країн південного Середземномор’я, таких, як Ізраїль, то тут можна говорити про співпрацю у багатьох напрямках, однак не про спільні інституції”, - продовжив він, повідомляє “КоммерсантЪ”.

Поляки просять ірландців не закривати їм шлях до Європи

http://radiosvoboda.org

Володимир Павлів

Варшава, 14 жовтня 2002 - Прем'єр міністр Польщі Лешек Міллєр, польські позаурядові організації, наукові та політичні діячі країни, зокрема Фонд Шумана та багато інших інституцій звернулися до Ірландського посольства у Варшаві з проханням підтримати Польщу та інших країн- кандидатів на вступ до ЄС і не закривати їм шлях до Європи.

Польська преса сьогодні оприлюднила звернення до ірландців польських інтелектуалів, між якими такі знані імена як перший прем'єр некомуністичного уряду Польщі Тадеуш Мазовєцкі, колишні міністри закордонних справ Владислав Бартошевскі та Броніслав Геремек, кінорежисери Кшиштоф Зануссі та Анджей Вайда. Звернення, які були розіслані до ірландських ЗМІ заадресовані до всіх ірландців із проханням не закривати Польщі шляху до Європи. У цьому зверненні, за словами голови Фонду Шумана, Ружі Тун, висловлене прохання “проголосувати на народному референдумі, котрий відбудеться в Ірландії 19 жовтня, “за” ратифікацію “угоди в Ніцці”. Ніццейська угода, крім усього іншого, відкриває шлях для розширення Європейського Союзу на схід. Негативний результат референдуму міг би перекреслити зусилля Польщі та інших країн-кандидатів стати членами Євросоюзу. Пані Тун назвала акцію “доброзичливим жестом”. “Ми йдемо до ірландського посольства з квітами та посмішками. Маємо надію, що ірландці відповідять нам теж доброзичливим жестом та проголосують на референдумі “за” – сказала голова Фонду Шумана. На її думку, більшість мешканців Ірландії не знає, що питання референдуму торкаються також розширення Євросоюзу.

Прем'єр-міністр Польщі Лешек Міллєр, коментуючи акцію, сказав журналістам, що його “тішать подібні громадські ініціативи”. Зі свого боку прем'єр Польщі також вислав листа до своїх ірландських колег соціал-демократів із проханням: голосувати на референдумі 19 жовтня “за” ратифікацію “угоди в Ніцці” та переконати в цьому якомога більшу кількість ірландців.

З кількох веб-сайтів польських Засобів Масової Інформації, зокрема “Газети Виборчої”, кожен громадянин може особисто відіслати прохання до ірландців з проханням не закривати полякам шляху до Європи.

«Десятці обраних» радять не святкувати, а працювати

Наталя ВІКУЛІНА, Брюссель

«Поляки, звичайно, мають сьогодні добру нагоду випити чарку шампанського чи горілки, але після цього вони мусять іти працювати — тому що їхній країні треба ще добре попрацювати, аби досягти стандартів Європейського Союзу», — заявив комісар ЄС iз питань розширення Гюнтер Ферхойген, коментуючи рекомендації Єврокомісії прийняти до Євросоюзу в 2004 році 10 східноєвропейських кандидатів: Польщу, Словаччину, Словенію, Угорщину, Чехію, три балтійські країни — Естонію, Литву, Латвію та дві середземноморські — Кіпр і Мальту.

Пораду наполегливо працювати можна застосувати до всіх країн-кандидатів: жодна з них не відповідає повністю стандартам Євросоюзу. Святкувати з приводу отримання квитка на поїзд до ЄС зарано ще й тому, що хоча рекомендації Єврокомісії є більш ніж вагомими, остаточне рішення про розширення має бути спочатку ухвалено на Європейській раді глав держав і урядів ЄС наприкінці жовтня в Брюсселі, а в грудні затверджено на саміті Євросоюзу в Копенгагені. Окрім того, розширення взагалі може бути поставлено під питання, якщо 19 жовтня ірландські громадяни на референдумі скажуть «ні» договору в Ніцці, що передбачає розширення. У це Єврокомісії і європарламентаріям не хочеться вірити, але вірогідність такого «ні» не варто відкидати, оскільки прецедент уже був.

Отже, цими днями Єврокомісія оголосила заповітне число кандидатів, які мають цього року завершити переговори про вступ до Євросоюзу і стати його повноправними членами в 2004 році. Дві країни-кандидати — Румунія й Болгарія — залишаються поки що за бортом ЄС: їм рекомендовано підготуватися до вступу до 2007 року. Складніше з тринадцятим кандидатом на вступ — Туреччиною. За словами Ферхойгена, хоча країна й зробила за останні півтора року величезний прогрес у галузі дотримання прав людини, Анкарі ще не вдається виконати політичні критерії вступу й неясно, коли Єврокомісія навіть розпочне з Туреччиною про прийняття до ЄС. Сполучені Штати, як заявив речник Держдепу США Річард Баучер, прохають ЄС розпочати переговори з Туреччиною.

Єврокомісія детально дослідила, де, як і в чому країни-кандидати не дотягують до стандартів ЄС. Жодна з країн не виконала вимоги Євросоюзу по сільському господарству, а також у галузі фінансів і бюджету. Майже всім кандидатам слід боротися з корупцією, яка присутня в східноєвропейських країнах більшою чи меншою мірою. Багатьом кандидатам вказують на проблеми з нацменшинами. Так, Єврокомісія каже, що Латвія і Естонія хоча й багато зробила для інтеграції негромадян у життя суспільство (зрозуміло, що мова в першу чергу йде про російськомовне населення), однак цим країнам слід ще попрацювати в цьому напрямку. Поліпшити становище циган Єврокомісія закликає чотири країни-кандидати: Болгарію, Чехію, Угорщину й Румунію. Бухаресту, окрім того, вказують на недостатню свободу слова в країні. Двом кандидатам — Румунії й Туреччині рекомендують покращити утримання ув’язнених, а поліції Болгарії — гуманніше поводитися iз затриманими. Доповідь зауважує, що деяким східноєвропейським кандидатам слід вдосконалити правову систему — наприклад, Польща й Литва мають підвищити кваліфікацію суддів. Чотири країни-кандидати — Чехія, Польща, Словаччина й Мальта — ще не повністю дотримуються стандартів ЄС в охороні кордонів.

«Не буде несподіванкою сказати, що в країнах ЄС існує ще багато скептицизму щодо прийняття нових членів, — зазначив комісар Ферхойген. — Нам слід краще інформувати громадян Євросоюзу про розширення». Такої ж думки дотримується глава фракції ліберальних демократів у Європарламенті Грем Вотсон, який зауважив, що слід переконати людей: «Євросоюз — кращий ніж інші союзи — приміром, куди ліпше за колишній Радянський союз».

№185 11.10.2002 «День»

http://www.radiosvoboda.org

Лешек Міллєр про запрошення Польщі до ЄС

Володимир Павлів

Варшава, 10 жовтня 2002 - Оголошення вчора результатів аналізу Європейської Комісії на тему підготовленості країн-кандидатів до членства в ЄС, більшістю у Польщі було сприйнято з ентузіазмом. Оскільки у висновках звіту Комісії Польщу вказано серед 10 країн, які готові до вступу в Європейський Союз, представники польських еліт та засоби масової інформації розцінили цей факт, як запрошення до ЄС.

Практично всі вищі посадові особи Польщі позитивно прокоментували звіт Європейської Комісії, котрий містив у собі рекомендацію прийняти в ЄС десять нових членів, втім і Польщу. А польський прем'єр-міністр Лешек Міллєр навіть присвятив цьому свій виступ у прямому ефірі першого каналу публічного телебачення. Лешек Міллєр оцінив факт запрошення Польщі до ЄС, як великий успіх “всієї країни, громадян Речіпосполитої, успіх усіх польських урядів, президентів та парламентів”.

Більш стриманою була реакція міністра з питань євроінтеграції Данути Хюбнер, котра підкреслила, що Польща добре виглядає у звіті, однак закликала не легковажити негативних зауважень.

У звіті Європейської Комісії серед головних польських негативів названо занедбання у сільському господарстві, повільну реструктуризацію промисловості та корупцію. За словами Данути Хюбнер ці негативи становлять тільки незначний відсоток зі всієї оцінки, виставленої Польщі і їх, значною мірою можна буде усунути ще до закінчення переговорного процесу.

Однак, не всі політичні сили у Польщі розцінюють стан переговорів між Польщею та ЄС, як успіх. На підтвердження цього партія “Самооборона”, котра в парламенті залежно від ситуації виконує роль то союзника правлячого лівого блоку, то опозиції до нього, вчора подала до прокуратури заяву про скоєння злочину представниками польського уряду, які ведуть переговори з Європейською Комісією. На думку “Самооборони” група урядовців, серед яких називалися імена міністрів сільського господарства та закордонних справ, діють на шкоду польської держави тим, що не можуть домогтися від Євросоюзу згоди на 100% безпосередні субсидії для польських фермерів.

Однак, в Польщі добре розуміють, що доля членства Польщі в ЄС вирішуватиметься не у столичній прокуратурі, а на всенародному референдумі з цього питання, проведення якого заплановано на травень наступного року.

Чехи і словаки не приховують задоволення: з Брюсселю надійшло запрошення до Європейського Союзу

Оксана Пеленська

Прага, 10 жовтня 2002 - У Празі оцінку Брюсселю щодо досягнень Чеської Республіки на шляху до ЄС політики назвали іспитом. Тепер вони з гордістю заявляють, що чехи цей іспит подолали. Мрія про Європу набирає реальних обрисів. Європейські аналітики відзначили, що реформи, проведені в Чехії у галузі економіки, державного управління і чинного законодавства приблизили цю країну до рівня вимог ЄС. Ще недовго, мова про початок 2004 року, і Чеська Республіка може стати повноправним членом Європейського Союзу. За умови, однак, що вступ країни до ЄС підтримає понад половина громадян у всенародному референдумі. Так говорить Закон про референдум, що його нині в останньому читанні обговорює чеський парламент. Власне тут може настати проблема. Справа в тім, що вступ Чехії до ЄС за останніми даними підтримує всього 41 відсоток громадян, 36 відсотків – проти, 23 досі не визначили свого ставлення до вступу Чехії до ЄС. За останні півроку кількість чехів проти вступу країни до ЄС зросла.

І в Словаччині буде проводитись референдум щодо вступу країни до Євросоюзу. Правда там картина інша. Понад 50 відсотків словаків прагне вступити до ЄС і цей відсоток зростає. У Братиславі навіть планують провести референдум на місяць швидше від чехів, щоб показати сусідам добрий приклад. Чільні словацькі політики, насамперед з демократичного блоку, оцінкою зробленого, що надійшла з Брюсселю, задоволені. Сьогодні очевидно, що зусилля кабінету прем’єра Міклаша Дзурінди не пропали марно. Тільки 2 країни з 10 країн- кандидатів – Словаччина й Латвія, удостоїлись особливої відзнаки Брюсселю. Цю подію голова Уряду Словаччини прокоментував так:

М.Дзурінда: Загальний характер оцінки є позитивним і вказує на те, що, по суті, тільки Словаччина разом із Латвією виконують вимоги Європейського Союзу вчасно. В отриманій оцінці ми також уперше почули термін вступу, що для себе приймаємо як зобов’язання.

В аналізі, що надійшов з Брюсселю, мовиться і про недоліки. Стосовно Чеської та Словацької Республік, то вони однакові – корупція, повільні реформи в соціальній сфері, факти дискримінації циганської меншини. На їхнє подолання цим країнам залишилось понад рік часу.

http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=5017

Поступ 28 вересня 2002 р.

Росія не хоче компромісу

Тетяна Данилюк

Прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов відхилив запропоновані нещодавно Єврокомісією компромісні вирішення калінінградської проблеми, сказавши, що вони “фактично нічого не вирішують”. “Це — пропозиції про багаторазові візи, тільки по-іншому запаковані”, — сказав Касьянов після закінчення церемонії відкриття міжнародного автомобільного пункту пропуску “Салла” на російсько- фінському кордоні.

Нагадаємо, що минулого тижня голова Єврокомісії Романо Проді представив план полегшення транзиту з Кaлінінградської області до великої Росії і навпаки у випадку вступу Польщі та Литви до Євросоюзу. Ішлося про введення так званого “калінінградського паспорта”, який мали б видавати особам, які часто подорожують у справах з Калінінграда до Росії, за списком, що мала б надати російська сторона. Цей документ видавали б за низькою ціною або взагалі безкоштовно і гарантував би багаторазовий транзит через територію розширеного ЄС. Єврокомісія обіцяла також розглянути питання про введення надшвидкісного залізничного сполучення через територію Литви: російські потяги мали б проїжджати через цю прибалтійську країну без зупинок.

Утім російська влада, як бачимо, не хоче ніяких компромісів, хоча й учора під час телефонної розмови з Романо Проді російський президент Володимир Путін й закликав Євросоюз до спільного пошуку шляхів вирішення калінінградської проблеми. Вирішувати, звичайно, доведеться спільно, однак росіяни не хочуть нічого іншого, окрім скасування візового режиму. Як крайній компроміс вони готові погодитися на транзитні коридори. Однак ідея швидкісних потягів їм також не подобається.

Швидкісне залізничне сполучення, за задумом європейців, мало б відлякувати потенційних мігрантів, які розраховували вискочити з потяга на ходу. Утім, спеціальний представник Росії на переговорах стосовно Калінінграду Дмитро Рогозін вважає, що достатньою для цього і швидкість нормального поїзда, яка становить 60-70. Рогозін заявляє, що він знає лише трьох людей, які могли б вискочити з нормального поїзда, — це Джеймс Бонд, Бетмен і Термінатор.

Щоправда, до візового режиму росіянам доведеться звикати вже з січня наступного року. Минулого четверга Литва оголосила про плани скасування візових пільг для росіян, які проїжджають через її територію потягами, а також візових пільг для пенсіонерів, перевізників і мешканців прикордонних районів Білорусі. Остаточно ж Литва введе візовий стосовно росіян із 1 липня 2003 року.

Натомість, у рапорті, приготовленому для Ради ЄС, Єврокомісія визнала, що Польща вже 2006 року зможе увійти до Шенгенської зони. Тоді поляки подорожуватимуть на Захід не лише без віз, але й без закордонних паспортів.

Однак для цього Польща повинна ущільнити свій східний кордон. Чисельність прикордонної сторожі має зрости до 18 тисяч осіб, серед яких — виключно професіонали. І до 2006 року Польща має збудувати на кордоні з Росією, Білоруссю та Україною додатково 21 нову прикордонну заставу та оснастити свої східні рубежі найсучаснішим охоронним обладнанням — сейсмічними датчиками, інфрачервоними радарами та 14-ма патрульними вертольотами.

Чехи всією країною визначать відносини з ЄС

Уряд Чехії підтримав проект конституційного закону про проведення референдуму із вступу країни до Європейського Союзу. Про це РІА «Новости» повідомила прес-секретар уряду Ганна Старкова. За її словами, проект закону було запропоновано Сенатом Чехії. Тепер депутатам Палати депутатів належить затвердити даний законопроект. Чехія — єдина країна із держав- кандидатів на вступ до ЄС, де немає закону «Про референдум». У випадку, якщо закон не буде прийнято, рішення про вступ до Євросоюзу буде приймати чеський парламент. На референдумі громадянам Чехії треба буде відповісти на запитання: «Чи згодні ви, щоб Чеська Республіка, відповідно до Угоди про приєднання Чехії до ЄС, стала членом Європейського Союзу?» У плебісциті повинні взяти участь як мінімум половина виборців країни. Якщо більшість чехів відповість негативно на це запитання, через два роки референдум може бути повторено. Президенти країн «Вишеградської четвірки» (Чехія, Польща, Угорщина і Словаччина) на останній зустрічі в Частоловіцах у липні 2002 року домовилися про проведення каскаду референдумів про вступ до ЄС. Перший плебісцит пройде навесні 2003 року в Угорщині, де вступ до Євросоюзу підтримує максимальне число громадян з усіх країн-кандидатів.

№174 26.09.2002 «День»

ForUm 28 серпня

Єврокомісія витратила “перший мільйон” на зміцнення українського кордону

Єврокомісія разом з Програмою розвитку ООН вперше здійснила проект по зміцненню кордонів України й Білорусі. На навчання українських та білоруських прикордонників та технічне оснащення кордону між Україною та Білоруссю було витрачено майже 1 мільйон євро.

Про це повідомив “Німецькій хвилі” один із менеджерів проекту із зміцнення українсько- білоруського кордону Юрій Першуков.

Для охорони кордону з Білоруссю Україна має отримати прилади нічного бачення та автомашини "джип". Як зазначив Юрій Першуков, влітку в Німеччині, Австрії, Іспанії, Україні й Білорусі було організовано семінари для майже 170 українських і білоруських прикордонників. Їх навчали, як розпізнавати фальшиві документи, як складати проекти з охорони кордонів і як організовувати на належному рівні контроль кордонів.

За словами Першукова, в Єврокомісії вважають, що зміцнення українсько-білоруського кордону створить додатковий бар"єр для нелегальної міграції. Окрім того, сказав Першуков, Єврокомісія має намір впровадити проекти із зміцнення також східного кордону України.

http://ukr.for-ua.com/news/2002/07/31/183136.html

Польща перекидає прикордонні війська на український кордон

Польща реалізовує широкомасштабну програму по зміцненню східного кордону з Україною, Росією та Білоруссю. Найбільший неспокій у Польщі викликає становище на кордоні з Україною та Білоруссю. До 2004 року на кордоні з Україною буде побудовано додатково 6 нових застав. Усього вздовж польсько- українського кордону планується розмістити 24 застави.

Міністр внутрішніх справ і адміністрації (МВСіА) Польщі Кшиштоф Яник повідомив у середу на прес- конференції, що до 2006 року більша частина польських прикордонників буде охороняти східні рубежі країни. До цього часу планується збільшити загальну кількість прикордонних підрозділів з 13 тис. до 18 тис. осіб. За словами Яника, комплектація прикордонних військ повністю перейде на професійну основу, оснащення їх технікою буде відповідати стандартам Європейського Союзу.

До Євросоюзу Польща розраховує вступити 2004 року, в шенгенську зону 2006 року. Плани зміцнення Варшавою майбутнього східного кордону Європейського Союзу були схвалені Брюсселем 30 липня, що дозволило Польщі завершити 26-й з 31 розділів переговорів про вступ до ЄС.

Голова МВСіА повідомив, що фінансування цієї програми здійснюється в основному за рахунок коштів Євросоюзу, передає РІА “Новини”. За його словами, витрати польської сторони становлять 25% коштів, які йдуть на модернізацію і зміцнення прикордонної служби.

Характеризуючи ситуацію на окремих ділянках східних рубежів Польщі, Кшиштоф Яник зазначив, що найбільш благополучне становище на польсько- російському кордоні. Він повідомив, що 2001 року між Польщею і Калінінградською областю було зафіксовано лише 40 порушень кордону. Це були в основному місцеві жителі і грибники, які заблукали в прикордонних лісах. Вздовж кордону з Росією розташовується 12 польських застав, і їх кількість Польща не збирається збільшувати, сказав голова МВСіА.

Найбільший неспокій у міністра викликає становище на кордоні з Україною і Білоруссю, через яку в Польщу проникають організовані групи нелегальних іммігрантів з азіатських країн і колишніх республік СРСР, які прагнуть через польську територію попасти на Захід. До 2004 року на кордоні з Україною буде побудовано додатково 6 нових застав, з Білоруссю - 4 застави. Всього вздовж польсько- українського кордону планується розмістити 24 застави, польсько-білоруського - 19 застав.

http://www.elvisti.com/2002/07/30/foreign.shtml

ЕВРОСОЮЗ ОБУСТРАИВАЕТ ГРАНИЦЫ С БУДУЩИМИ ЧЛЕНАМИ СОЮЗА

Европейская комиссия выделила 30 млн. евро на развитие регионов ЕС, граничащих с будущими членами Союза.

Речь идет о 14 программах, призванных помочь приграничным регионам ЕС наладить сотрудничество с сопредельными регионами стран-кандидатов в области транспорта, подготовки кадров, поддержки малого и среднего бизнеса, межкультурного общения. Это будет способствовать стиранию рубежей между странами ЕС и их соседями, вступающими в Союз.

В список таких "региональных пар" включены Финляндия- Эстония, восточные земли ФРГ и западные воеводства Польши, Саксония-Чехия, Бавария-Чехия, четыре австрийских программы кооперации с соседними областями Чехии, Словакии, Венгрии и Словении, а также Италия-Словения, Греция-Болгария и Греция- Кипр. Об этом сообщает РИА "Новости".

http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=3613

Фіни проти президента ЄС

Наталя САРДИГА, Гельсінкі

У Брюсселі відбулося засідання Конвенту ЄС із питань майбутнього Євросоюзу, де представники Фінляндії виступили з гострою критикою пропозиції, поданої на розгляд Конвентом щодо запровадження посади президента Євросоюзу, на якому лежала б повна відповідальність за вирішення зовнішньополітичних питань.

Зі свого боку, фінські представники підтримали іншу пропозицію, а саме, поєднати дві посади – зовнішньополітичного представника ЄС та комісара з питань зовнішньої політики ЄС.

За словами представника уряду Фінляндії Туії Тіілікайнена, якщо буде прийнято рішення про утвердження посади президента ЄС, це зіграє на руку тільки великим державам-членам Євросоюзу, а малі знову залишаться в тіні.

Паралельно із засіданнями Конвенту ЄС з питань майбутнього відбулася нарада молодіжного Конвенту ЄС. Представники молоді подали пропозицію: усі рішення Конвенту ЄС із питань майбутнього виносити на всенародні референдуми в усіх країнах-членах ЄС. Молодь підтримує ідею створення спільних військових формувань ЄС, участь у яких була б добровільною, а політика безпеки інтегрувалася б із зовнішньою політикою. Однією з пропозицій було запровадження єдиного паспорта для всіх громадян ЄС.