повернутися Ї: кордон

№224 05.12.2002 «День»

Партнерство — це підтримка у важкі часи,
стверджує міністр закордонних справ Польщі Влодзімєж ЦIМОШЕВИЧ

Андрій РИБАЛТ, Українська служба Польського радіо, Варшава

Інтерв’ю міністра закордонних справ Польщі Польському радіо характерне кількома речами. З одного боку, тема «польського адвокатства» України сьогодні як ніколи актуальна. У той же час польські лідери зараз уникають коментарів стосовно ситуації в Україні. З другого ж боку, Варшава наголошує на тому, що і ЄС повинен мати чітку східну політику, зокрема, стосовно України. І що «ті східні сусіди», які не запроваджуватимуть віз для поляків, зможуть розраховувати на ліберальність з польського боку. Інтерв’ю надане «Дню» Українською редакцією Польського радіо.

— Як ви оцінюєте використання шансів, які історія дала незалежній Польщі та незалежній Україні у формуванні взаємовідносин у 90-х роках?

— Попри чималу кількість недоліків, розвиток відносин між незалежною Польщею та незалежною Україною треба оцінити позитивно. Стратегічне партнерство між Польщею та Україною не є лише пропагандистським лозунгом. Відносини між нашими країнами досягнули такої динаміки, яка рідко зустрічається. З жодним сусідою наші відносини не є настільки тісними і частими. Ми маємо розвинуте парламентське, міжурядове, регіональне та транскордонне співробітництво. На жаль, розвиткові міждержавних відносин не відповідає динаміка економічного співробітництва, і, зокрема, інвестиційна активність. Ми разом з українськими партнерами працюємо над створенням кращих відносин у торгівельному обміні, вільного й безпечного інвестування, ми поліпшуємо інфраструктуру економічних відносин згідно з вимогами ЄС. Чимало в цьому питанні залишилося завдань, але загальний баланс минулого десятиліття безсумнівно корисний. Це стосується ширшого суспільного та культурного співробітництва.

— Якою мірою присутність Польщі в НАТО, заснування польсько-українського батальйону сприяли стабільності у регіоні Центрально-Східної Європи, зміцнили довіру у військовому співробітництві між Польщею та Україною?

— Нині НАТО становить найпотужніший гарант безпеки в світі, саме тому майже всі європейські країни намагаються стати членами союзу, або налагодити з ним співробітництво. Польща, як член НАТО і стратегічний партнер України, становить вагому ланку співробітництва, яка наближає Київ до Альянсу. Спільний польсько-український батальйон є ефективною візиткою нашого оборонного партнерства. Але про практичні його результати свідчать насамперед політичне співробітництво і дипломатична підтримка, надана Україні у важкі моменти. Польща виконувала вагому роль у досягнені згоди членів НАТО на ухвалення на саміті в Празі Плану Дій НАТО— Україна, який по своій суті становить вагомий крок на шляху України до членства в НАТО.

— Українське суспільство має враження, що політика, яку проводять польські лідери на міжнародній арені, проукраїнська . Чи останім часом, у зв’язку з загальновідомими проблемами України у внутрішній та зовнішній політиці, стало важче розмовляти з західними партнерами на тему питань, які стосуються України?

— Напевно важче розмовляти, бо рівень довіри до політичних лідерів України в державах ЄС та в Сполучених Штатах став набагато нижчим. Ряд польських ініціатив, серед яких — особливий успіх конференції «Україна в Європі», проведеної в жовтні у Варшаві, звернули увагу чималої кількості європейських політиків на необхідність сприйняття України як вагомого стратегічного партнера в Європі та потребу збереження зв’язку з її владою, незалежно від застережень та звинувачень, які формуються на її адресу. Дебати на тему України під час саміту НАТО в Празі підтвердиди цю свідомість. Зустріч президента Кучми з прем’єром Берлусконі, або висловлювання президента Словаччини однозначно про це свідчать.

— Дослідження громадської думки в Україні на тему ставлення українського суспільства до Польщі однозначно вказують на позитивний образ Польщі серед українців. Що повинні робити польські та українські мас-медіа, аби використати цей факт заради переносу «стратегічного партнерства» з високого політичного рівня на рівень суспільств?

— Відповідь проста: польськомовні мас-медіа повинні більше цікавитися Україною, її сучасністю, показувати те, що об’єднує наші народи. Не знаю, чи Польське державне телебачення (TVP) показало в цьому році хоч один український фільм. Репортажів та документальних фільмів про Україну та зв’язки між нашими державами також дуже мало. У передачах та публікаціях суто комерційних серед закордонних сюжетів насамперед присутні так звані «західні» теми.

— Чи ви вбачаєте якісь перешкоди для розвитку польсько-українських взаємин після залучення Польщі до ЄС, чи може стати таким бар’єром запровадження віз?

— Я не бачу вагомої причини побоюватися за майбутнє польсько-українських відносин. Стосунки між Польщею та Україною були й залишаються добрими. Я глибоко переконаний, що так буде і надалі. Ми постійно зацікавлені готовністю України розвивати та поглиблювати співробітництво з ЄС. Зі свого боку, Польща пропагує візію співробітництва у трикутнику Польща—Україна—Захід. Однак розвиток співробітництва у такому трикутнику залежить насамперед від самої України. На нашу думку, найвагомішим питанням є шлях до внутрішньої стабілізації. Україні, за нашої доброзичливої підтримки, потрібні чергові політичні та економічні реформи, які відкриють перспективи для розвитку зв’язків iз Заходом. Українська адміністрація всіх рівнів, українські підприємці, так як і в Польщі, мусять постійно вивчати методи заохочення партнерів з Заходу до співробітництва.

— Які шанси польсько-українській співпраці дає розширення ЄС?

— Залучення Польщі до ЄС спричинить вагомі зміни у наших відносинах з чималою кількістю держав. З одного боку, ми станемо ще більш вагомими і цікавими в економічному плані. Я вважаю, що разом з нашим залученням до ЄС для українських підприємств також у Польщі відкриються цікаві перспективи. Адже разом із вступом у Польщі почнуть діяти стандарти ЄС. Наші закордонні партнери, спроможні дотримуватися цих стандартів, також отримають доступ до ринків ЄС. У переговорах з європейськими партнерами Польща пропонує ідею так званого східного виміру завнішньої політики ЄС. Данія під час свого терміну президенства у ЄС запропонувала нам визначення засад спільної східної політики ЄС. Тепер ми працюємо над цим проектом і водночас заохочуємо наших західних партнерів з більшою увагою ставитися до східної політики. На нашу думку, ЄС повинен підготувати нові пропозиції для своїх східних сусідів.

Якщо йдеться про конкретні наміри, то частково вони випливають з наших відносин з ЄС. Ми плануємо відкрити нові консульства Польщі в Луцьку та Одесі. Поширена мережа польських консульств дозволить більше знати один про одного і розширить можливості подорожей в обидві сторони та співробітиницва з польськими партнерами. Ми вбачаємо великі перспективи у процесі розширення роботи постійної Польсько-Української конференції з питань європейської інтеграції. Нещодавно ми заснували спільний Європейський колегіюм польських та українських університетів у Любліні. Ми знаємо, що скрізь у світі кошти, інвестовані в освіту, дають найліпші результати.

— Неофіційно відомо, що українська сторона не планує запровадження віз для громадян Польщі після її залучення до ЄС. Як таке рішення української влади сприйматиме Варшава?

— Ми хочемо, щоб громадяни України найменш можливою мірою відчували наслідки запровадження віз. Ми хочемо якнайширше застосувати візи довогострокові та неодноразового використання. Крім цього, ми від початку кажемо, що наші візи будуть дуже дешеві. Однак польське рішення може бути прийняте виключно на основі взаємності. Ті наші східні сусіди, котрі запропонують дешеві візи для поляків, можуть розраховувати на дешеві візи для своїх громадян. Ті ж сусіди, які не запровадять віз, можуть розраховувати на більш ліберальне ставлення до своїх громадян.

— Чи польський уряд планує запровадити програму допомоги польським підприємцям, які бажають інвестувати в Україну?

— Польський уряд багато років послідовно співпрацює з урядом України над створенням нормальних умов інвестування для польських підприємців. Наші експерти передають українським колегам досвід побудови системи економічного промоушена та гарантій іноземних інвестицій відповідно до вимог ЄС. Польські прем’єр-міністр і міністри беруть участь у численних польсько-українських ініціативах, які зміцнюють розвиток економчних зв’язків. В цьому році досить назвати VII засідання Польсько- української комісії з питань економічного співробітництва і торгівлі у Жешуві 3 червня, економічні форуми у Криниці 5—7 вересня та у Львові 5 жовтня.

Втiм зрозуміло, що після отримання членства у ЄС доступ Польщі до фондів допомоги значно збільшиться. Якщо йдеться про економічну співпрацю з закордоном, то це будуть кошти, які підтримують регіональне та тренскордонне співробітництво ІНТЕРРЕГ. Однак досуп до цих коштів залежатиме від спроможності підготувати цінні і конкурентноспроможні проекти. Вже тепер ми працюємо над створенням нової стратегії регіонального співробітництва зі східними сусідами з максимальним використанням фондів ЄС. Однак успіх цих проектів залежить не лише від політики уряду. Він буде можливий виключно за умови активності польських підприємців та інших позаурядових організацій. Вони повинні представити ініціативи, які матимуть підтримку європейських установ.

— Чи результати саміту НАТО в Празі допоможуть реалізувати плани співпраці у сфері безпеки між Польщею та Україною?

— Саміт у Празі був доброю нагодою обговорити проблему модернізації НАТО. Модернізацію треба розуміти у двох аспектах: зміни організаційного характеру та зміни процедур, які гарантують ефективність дій розширеного НАТО, а також модернізація суто війського характеру. Ухвалення плану дій між НАТО та Україною на 2003 рік допоможе в інтенсивному діалозі між Альянсом та Україною. Нас незмінно цікавить участь України у антитерористичній коаліції та її подальша готовність до співробітництва з НАТО. Згідно з тією інформацією, яку я отримую, двостороння польсько-українська співпраця у галузі безпеки складається добре, і з кожним роком стає більш динамічною, вона реалізується у обміні досвідом з реформування збройних сил та оборонної системи, поширення спільної участі збройних сил у миротворчих місіях в рамках польсько-українського батальйону, військової освіти, консультацій з питань безпеки.