Беніта ФЕРРЕРО-ВАЛЬДНЕР: Є всі можливості для підвищення відносин із ЄС

Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
№12, середа, 26 січня 2005

Нова влада в Україні заявила про намір отримати повноправне членство в Євросоюзі. Це питання гостро обговорюється як у нашій державі, так і в кабінетах єврочиновників. Останні поки що віддають перевагу стриманій позиції: питання не стоїть на порядку денному... Це при тому, що на боці нового українського керівництва — громадська думка (як у нашій державі, так і в країнах ЄС), так і чимало європейських політиків (достатньо згадати хоча б про недавню резолюцію Європарламенту). Саме в ці дні відбувається європейське турне Віктора Ющенка, він має виступити перед європейськими парламентаріями. Вочевидь, один із основних «посилів» його виступу стосуватиметься євроінтеграції України. Наскільки це реально? Що перешкоджає Києву? Про це в інтерв’ю члена Європейської комісії з питань зовнішніх зносин і Європейської політики сусідства Беніти ФЕРРЕРО-ВАЛЬДНЕР. До слова, раніше вона обіймала посаду міністра закордонних справ Австрії. Ця країна хоч і не відома своєю категоричною підтримкою європейських прагнень України, однак послідовно виступала за поліпшення відносин ЄС і Києва.

— Який формат відносин між Україною та ЄС ви розглядаєте як найбільш реалістичний?

— У найближчому майбутньому я хочу повністю скористатися тими засадами, які у нас вже є, тобто нашою Угодою про партнерство та співпрацю, і особливо новим Планом дій, який ми уклали разом з Україною в рамках політики сусідства ЄС. Цей План дій містить усі необхідні можливості для підвищення наших відносин, а також досягнення справжнього прогресу у виконанні як коротко-, так і середньострокових завдань, що стоять перед Україною. Це дуже розлога програма, яка відповідає більшості власних прагнень України. Звичайно, ми хочемо відповідним чином відреагувати на зміну політичної реальності, тому разом з Високим представником ЄС Хав’єром Соланою я працюю над деякими пропозиціями, щоб обов’язково скористатися усією гнучкістю Плану дій і запропонувати реальний та амбітний пакет новому уряду України. На мою думку, не слід робити висновок про необхідність заміни Плану дій лише на тій підставі, що він з’явився до виборів. Ми свідомо розробили такий План, який дозволив би нам поглибити нашу співпрацю з Україною за наявності з іншої сторони відповідної волі до впровадження справжніх реформ у сферi демократії та фундаментальних свобод. Тепер у нас є цей шанс, і дуже важливо, навіть важливіше ніж сам План дій, як кожен з нас скористається ним. Я вірю, що команда Президента зробить оперативне впровадження цього Плану своїм абсолютним пріоритетом.

— Які основні кроки повинен зробити Київ, щоб наблизитися до Брюсселя?

— Ні План дій, ні політика сусідства жодним чином не шкодять європейським прагненням України. У них справді пропонується спосіб значно поглибити політичну співпрацю та економічну інтеграцію з Європою. Відповідні кроки, безумовно, зазначено у самому Плані дій. Я сподіваюся, що, оскільки ми обговорюємо його, то деякі журналісти, і навіть читачі газети, зможуть з ним ознайомитися. Я можу навести дуже багато прикладів, але основними кроками повинні бути посилення інституцій, які гарантують демократію та верховенство права, проведення демократичних виборів у 2006 році, а також дотримання прав ЗМІ та свободи слова. Крім того, ми дуже сподіваємося, що Україна співпрацюватиме з нами у процесі вирішення придністровського конфлікту в Молдові.

— Дехто вважає, що ЄС утримається від подальшого розширення, допоки він не «перетравить» ті десять країн, які нещодавно приєдналися, та які незабаром стануть його членами. Скільки триватиме цей період «перетравлення»?

— Це правда, що кожне розширення є викликом, і не лише для нових держав- членів, але і для самого Союзу також. Особливо це стосується останнього розширення, під час якого приєдналося десять нових країн. Ніколи раніше ми не наважувалися на таку амбітну зміну, і, природно, ми все ще пристосовуємося до неї. Нова Конституційна угода є частиною процесу адаптації до спільного життя 25 країн, і також потрібен буде певний час для її ратифікації. Ми сподіваємося, що цей процес буде завершено до листопада 2006 року. Однак ніщо зі сказаного вище не означає, що ми зачиняємо двері до ЄС. Ми очікуємо, що у 2007 році до ЄС приєднаються Болгарія та Румунія, і ще в цьому році ми сподіваємося розпочати переговори з Хорватією та Туреччиною.

— Який ваш позитивний сценарій розвитку відносин між Україною та ЄС?

— Найкращий можливий сценарій — це, щоб наші обидві сторони робили все можливе для перетворення Плану дій на реальність. Кожен конкретний крок у цьому Плані розроблено з метою допомогти зробити Україну більш стабільним і більш процвітаючим домом, а також забезпечити ще тісніші партнерські відносини з ЄС. Це означає наявність політичної волі з обох сторін, крім того, ніколи не слід забувати про те, чого чисельні демонстранти так відважно вимагали у листопаді- грудні минулого року.