повернутися Ї: кордон

29 грудня 2005 http://radiosvoboda.org

Президент Віктор Ющенко доручив Кабінету міністрів створити орган з підготовки вступу України в НАТО. Відповідний указ підписаний 27 грудня

Кабінет міністрів повинен затвердити положення про такий орган і його персональний склад. Окрім цього, відповідно до президентського указу, Кабмін повинен забезпечити виконання в повному обсязі заходів, передбачених Планом завдань Україна-НАТО на 2005 рік, а також завершити до кінця 2005 року узгодження з відповідними органами НАТО проекту Плану завдань Україна-НАТО на 2006 рік.

21 квітня Україна й НАТО почали інтенсифікований діалог щодо членства України в Альянсі та необхідних для цього реформ. А в лютому Ющенко заявив у Брюсселі, що Україна готова приєднатися до Плану дій з членства в НАТО.

МЗС вважає, що Україна може вступити до НАТО у 2008 році.


9 грудня 2005 http://radiosvoboda.org

НАТО та Україна сподіваються на швидке схвалення амбіційного Плану дій Україна-НАТО на 2006 рік та його чітке виконання

Як повідомили у прес-службі НАТО, про це йдеться у спільній заяві за підсумками засідання комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ, яке відбулося в четвер у Брюсселі.

У документі зазначається, що в 2005 році Україна здійснила значний прогрес у посиленні демократичних інституцій та реформуванні оборонного сектору і сектору безпеки.

Члени комісії в черговий раз наголосили на необхідності проведення чесних і вільних виборів до парламенту у березні 2006 року, як серйозній можливості для України продемонструвати постійний характер здійснюваних реформ.


15 листопада 2005 http://radiosvoboda.org

Чехія допомагатиме Україні готуватися до членства в НАТО. Про це заявив у Празі міністр оборони Чехії Карел Кінл за підсумками переговорів з українським колегою Анатолієм Гриценком

Карел Кінл: "Ми належимо до тих держав НАТО, які вважають, що наступного року має розпочатися реальна підготовка Плану щодо членства України (в НАТО)".

Чехія, зокрема, готова підвищувати кваліфікацію українських фахівців, а також допомагати Україні утилізувати боєприпаси.

Україна, зі свого боку, пропонує Чехії використовувати українські транспортні літаки для перевезення збройних сил і вантажів.


Словаччина виділить 120 тис. євро на підтримку вступу України у НАТО

proUA / 14.11.2005 http://ua.proua.com

У 2006 році Словаччина виділить 120 тис. євро на підтримку України в процесі вступу до НАТО. Про це за підсумками переговорів зі своїм словацьким колегою Юраєм Лішкою повідомив Міністр оборони України Анатолій Гриценко, повідомили «proUA» в прес-службі Міноборони.

Гриценко наголосив, що Україна дотримуватиметься обраного курсу та буде дуже вдячна за допомогу, яку їй надають країни-партнери. Він також нагадав, що українські солдати беруть активну участь у миротворчих операціях як під егідою ООН, так і під проводом НАТО.

Гриценко додав, що сьогодні Україна має дуже потужний авіаційний військово-транспортний парк, у якому зацікавлені країни-члени НАТО.

В свою чергу міністр оборони Словаччини Юрай Лішка зазначив, що Словаччина підтримувала, підтримує і буде підтримувати Україну на всіх рівнях і зробить все можливе для якнайшвидшого її вступу до НАТО.

ід час розмови з Гриценком відзначалося, що стабілізація у європейському регіоні неможлива без вступу України до Євросоюзу та НАТО. “Тому ми завжди готові підтримати Україну в усіх її починаннях усіма можливими способами, які є прийнятними для обох країн”, – наголосив Юрай Лішка.

Гриценко поінформував свого колегу про стан реформування та розвитку Збройних Сил України, зокрема, про схвалення Урядом Державної програми розвитку ЗС України на 2006-2011 роки, де визначено 8 основних груп завдань, які мають виконувати Збройні Сили України як на території України, так і за її межами. Серед них, як зазначив Міністр оборони України, є і участь українських військових в ліквідації природних катаклізмів. Тому актуальним на сьогодні залишається існування спільного інженерного батальйону “Тиса”, який в 2002 році для ліквідації наслідків стихійного лиха у Карпатському регіоні створили Україна, Словаччина, Румунія та Угорщина.

Гриценко підкреслив, що словацькі військові на дуже високому рівні виконують свої завдання разом з українцями у таких гарячих точках як Сьєрра-Леоне, Ірак та Косово. І саме взаєморозуміння між військовими обох країн є запорукою успішного виконання завдань щодо підтримання миру в усіх нестабільних регіонах.


Україна буде готова вступити до НАТО 2008-го

http://www.bbc.co.uk/ukrainian 25.10.2005

Військові готові інтегруватися швидше, ніж політики

Український міністр оборони Анатолій Гриценко висловив упевненість у тому, що збройні сили України вже до 2008 року будуть готові до членства в НАТО.

Заява пролунала на неформальних консультаціях високого рівня НАТО-Україна у Вільнюсі. Пан Гриценко однак визнав, що рішення про вступ прийматимуть не військові, а політики.

Анатолій Гриценко: "Беручи до уваги темпи різних реформ і наше залучення до різних операцій, пов'язаних з НАТО чи під проводом НАТО, я переконаний, що принаймні у військовій сфері Україна буде готова до вступу до 2008 року. Але я також усвідомлюю, що це політичне рішення, яке ухвалюватимуть багато країн, тому прогнози робити не варто."

Зі свого боку, блок НАТО відмовився вказати дату можливого вступу України до альянсу. Генeральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер заявив, що дата вступу залежатиме від українських реформ.

Генеральний секретар НАТО сказав: "Картина цілком чітка. Українська влада справді дуже серйозно прагне членства в НАТО. НАТО підтверджує свою політику відкритих дверей і готова надати максимальну допомогу Україні у запровадженні необхідних реформ. А упереджуючи одне запитання, яке напевно виникне, бо воно виникає щоразу, коли ми обговорюємо Україну, я хочу наголосити, що не існує ані офіційного, ані секретного графіку чи дати вступу України. Він залежить від її дій, це загалом процес, що базується на реальних діях."


Вільнюс: консультації НАТО-Україна

Віктор Чернишук
для Бі-Бі-Сі, Вільнюс

http://www.bbc.co.uk/ukrainian 24.10.2005

У столиці Литви завершилися дводенні консультації НАТО-Україна на вищому рівні.

Основним підсумком зустрічей була готовність членів Альянсу прийняти Україну до своїх лав, але, як зауважив Генеральний секретар НАТО Яап Гооп де Схеффер - "за кермом автомобіля, що їде до НАТО – Київ, а не Брюссель".

Генеральний секретар НАТО Яап Де Гооп Схеффер заявив у Вільнюсі, що Альянс готовий надати Україні допомогу в здійсненні політичних і військових реформ, необхідних для членства Києва у НАТО.

 Я не вважаю це справді серйозною проблемою, оскільки Росія і розумні люди в Росії вже могли переконатися, що Польща, як член НАТО, і країни Балтії, які стали членами НАТО, не становлять жодної загрози Росії

Міністр оборони США Дональд Рамсфельд пообіцяв Києву всебічну підтримку Вашингтона і висловив сподівання, що владі України вдасться подолати скептицизм людей щодо НАТО.

Промовляючи у Вільнюсі, пан Рамсфельд відзначив поступ у політичному і військовому реформуванні України і закликав членів НАТО допомогти Україні інтегруватися до Альянсу.

Дональд Рамсфельд сказав: "Стосунки НАТО з Україною є дуже важливими, і Сполучені Штати цілком погоджуються з Литвою та іншими країнами НАТО у їхній зацікавленості у розвитку цих взаємин і допомозі Україні в реалізації реформ і прагненні України наблизитися до НАТО. Ми раді бути тут, брати участь у цьому процесі і співпрацювати з Україною у найближчі тижні і місяці."

Український міністр оборони Анатолій Гриценко на спільній з паном Рамсфельдом прес-конференції пояснив низький рівень підтримки вступу до НАТО в українському суспільстві застарілими стереотипами і браком поінформованості про Альянс.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи не перешкодить намірам України щодо інтеграції в НАТО позиція Кремля, Анатолій Гриценко зазначив:

"Я не вважаю це справді серйозною проблемою, оскільки Росія і розумні люди в Росії вже могли переконатися, що Польща, як член НАТО, і країни Балтії, які стали членами НАТО, не становлять жодної загрози Росії. Тож попри певні зауваження, що лунають з Москви, насправді Росія розуміє, що просування України до НАТО не загрожує безпеці Росії."

На думку міністра оборони України Анатолія Гриценка, консультації у Вільнюсі ще більше зблизили Україну і НАТО.

З цим погодився і пан Схеффер, який висловив задоволення продовженням обраного політичного курсу новим урядом України: „я мав розмову з прем’єром Єхануровим і впевнений в тому, що Україна послідовно і впевнено здійснює реформи".

У Вільнюсі як ніколи лунало питання – що буде після березневих виборів?

Як зауважив керівник НАТО Яап де Гооп Схеффер: "якщо вибір, який зробить український народ дозволить Києву рухатися обраним шляхом демократії, я з полегшенням скажу – українці витримали ще один тест".


«Двері НАТО були, є й будуть відкритими»

Альянс робить, що може. Тепер він чекає від України практичних кроків

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
№192, 20 жовтня 2005 http://www.day.kiev.ua

Двері НАТО завжди були відкритими для України, запевнив учора генеральний секретар Альянсу Яап де Хооп Схеффер після засідання комiсiї Україна—НАТО. Учора ж він мав зустріч із Президентом Віктором Ющенком. Сьогодні постійні представники країн-членів Альянсу відбудуть до регіонів, аби пояснити українцям, що таке НАТО. Чи став візит керівництва Альянсу до Києва переломним? Наскільки обґрунтованими можна вважати очікування України приєднатися до НАТО в 2008 році?

РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ ВІЗИТ. ДЕ РЕЗУЛЬТАТ?

«Ми повинні сконцентруватися на процесі, а не прив'язуватися до якихось конкретних графіків, календарів, місяців, років. Із цього приводу нічого конкретного сказати не можу», — сказав генсек, відповідаючи на запитання про можливість вступу України до НАТО в 2008 році. Головне — що в України є бажання проводити відповідні реформи, вважає Схеффер. На іншу відповідь можна було й не сподіватися. Утім, чи виправдав очікування Києва візит керівництва Альянсу? І так, і ні одночасно. Обидві сторони наголошували, що нинішні переговори відбуваються в умовах абсолютної довіри. «Раніше була недовіра і невдоволення. Сьогодні атмосфера змінилася на ентузіазм», — переповів учора враження одного натівського посла міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. «Ви абсолютно праві», — підтвердив генсек Схеффер. Але це досягнення далеко не вчорашнього дня. Україна отримала прихильне ставлення західних партнерів фактично автоматично після помаранчевої революції. І нинішній приязний клімат на консультаціях — ніщо інше, як використання кредиту, отриманого українським керівництвом рік тому. На сьогодні чи не єдиним здобутком післяреволюційного періоду у відносинах України і НАТО є перехід до співпраці в рамках Інтенсифікованого діалогу (формат контактів із НАТО на шляху приєднання країни до цієї організації).

Однак цей рівень відносин є доволі низьким iз огляду на сподівання більшості українських експертів (і багатьох вітчизняних дипломатів) приєднатися до НАТО в 2008 році. За ті три роки, що залишилися, Україна повинна спочатку приєднатися до Плану дій щодо членства (у разі позитивного виконання цього документа держава стає членом Альянсу), потім провести переговори про приєднання, потім дочекатися ратифікації парламентами 26 держав-учасниць НАТО протоколу про вступ України... І за цей же доволі короткий відрізок часу Київ повинен пройти, напевно, найскладніше випробування — референдум, на який буде винесено питання про членство в Альянсі. Насправді нормативні акти НАТО не передбачають проведення жодних плебісцитів для того, аби держава могла приєднатися до організації. Представники Альянсу постійно відстежують розвиток України, а відповідно вони цілком поінформовані стосовно симпатій і антипатій українських громадян. Для українського керівництва референдум — схоже, своєрідна перестраховка в дискусіях iз внутрішньополітичними опонентами: мовляв, бачите, 60% висловилося за приєднання, тому ми повинні втілити їхню волю... Звісно, 60% — поки що це мрія, реалізація якої вимагатиме титанічних зусиль, пов'язаних із проведеннях масштабної інформаційної роботи. Досі ця робота не пішла далі обговорення необхідності такої роботи... (Детальніше на цю тему читайте матеріал на 3-й шпальті).

Згідно з різноманітними опитуваннями, вступ України до НАТО в середньому підтримує 20—25%. Директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів цими днями взагалі повідомив, що «достатньо поінформовані щодо розвитку НАТО лише 7%». Це при тому, що Україна стала особливим партнером НАТО ще в 1997 році, у 2002 році Київ прийняв рішення про вступ до Альянсу... За вікном — завершення 2005 року, а рівень підтримки населення натівського руху України якщо й змінювався, то лише в мінусовому напрямку. Особливо це було помітно під час останніх президентських виборів. Існує великий ризик, що час і далі марнуватиметься, позаяк невдовзі нові політичні перегони — цього разу парламентські. І карта НАТО розігруватиметься ще більш активно, ніж було досі. Частина політичних сил України вже почала опускатися до рівня риторики часів «холодної війни». На з'їздах окремих партій (і, хоч як це дивно, не лише КПУ) антизахідний популізм почав знову набирати обертів. Партії ж, які підтримують приєднання до Альянсу, (в тому числі і правлячий Народний союз «Наша Україна»), схоже, не готові відверто дискутувати зі своїми опонентами щодо переваг євроатлантичної інтеграції. Як результат — НАТО вкотре може стати жертвою внутрішньополітичних розборок. Що буде тоді з планами приєднатися до НАТО через три роки?

НАТО ДОВІРЯЄ, АЛЕ ПЕРЕВІРЯЄ

Дипломати західних країн в розмові з «Днем», переповідаючи бесіди з українськими колегами, визнають, що українські політики поки що не готові відверто говорити про Альянс з населенням. Однак, за словами цих дипломатів, український істеблішмент обіцяє всерйоз зайнятися інтеграцією до НАТО після виборів. У брюссельській штаб-квартирі, вочевидь, вірять цьому. Але все ще діють за принципом: довіряй, але перевіряй... Саме тому, напевно, Україна поки що не отримала згоди від Альянсу на приєднання до Плану дій щодо членства.

За старою традицією Яап де Хооп Схеффер учора наголосив, що важливою віхою на шляху інтеграції України до НАТО стане проведення вільних і демократичних парламентських виборів у березні 2006 року. Це зовсім не означає, що натівські держави сумніваються в демократичній спрямованості нашої держави. Натівські країни більше непокоїть інше питання — чи зміниться зовнішня політика Києва після виборів. Уявіть собі ситуацію: Україна сьогодні приєднується до Плану дій щодо членства, через півроку до влади приходять нові політичні сили і заявляють про зміну стратегічних цілей держави, у тому числі і в сфері безпеки. НАТО виявиться, м'яко кажучи, в безглуздій ситуації. Звісно, Альянсу не звикати до різних поворотів політичних настроїв в країнах-кандидатах. Приміром, під час референдуму в Словаччині населення кілька років тому висловилося проти вступу до Альянсу, однак повторний плебісцит показав позитивний результат переконань громадян. Цілком можливо, що в НАТО побоюються наступити на ті ж граблі, враховуючи дотеперішню «послідовність» України в зовнішній політиці (ЄС чи ЄЕП, у СОТ самим чи синхронно з Росією, у НАТО чи без нього, аверс чи реверс Одеса—Броди)...

НАТО обіцяє допомагати Україні. Яап де Хооп Схеффер вкотре наголосив, що «двері НАТО були, є і будуть відкритими. Оскільки НАТО є організацією, яка базується на практичних результатах, необхідно проводити реформи в Україні, а НАТО допомагатиме. Практичні справи говорять більше, ніж слова». Генсек також вважає, що треба пояснювати громадянам України, що таке НАТО. За його словами, з цією метою посли Північноатлантичної ради відвідають сьогодні регіони країни — Донецьк, Одесу і Харків, аби розповісти, які переваги матиме Україна після приєднання до Альянсу.


Костянтин МОРОЗОВ: Без інформаційної роботи ніхто не матиме з нами справи

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
№190, 18 жовтня 2005 http://www.day.kiev.ua

Про мету візиту генсека НАТО до України, про нинішні відносини між Києвом і штаб-квартирою у Брюсселі, про термiни приєднання до Альянсу — в інтерв’ю з послом із особливих доручень МЗС України, першим міністром оборони Костянтином МОРОЗОВИМ.

— Який порядок денний візиту керівництва НАТО до України? Які сподівання Київ пов’язує з перебуванням генсека Альянсу Яапа де Хоопа Схеффера?

— Засідання Північноатлантичної ради (ПАР) — традиційний захід, однак в Україні він проводиться (уже втретє) як виняток. Це — дуже серйозний захід, під час якого відбудеться обмін поглядами стосовно стану співробітництва України з НАТО у світлі Інтенсифікованого діалогу. Він не дарма має назву «інтенсифікованого». Адже йдеться про відносини з країною, яка визначилася щодо набуття членства в НАТО в осяжний період. Невдовзі ми сподіваємося перейти до вищого формату відносин із Альянсом, приєднавшись до Плану дій із набуття членства. Під час засідання Комісії Україна—НАТО в Києві буде, зокрема, розглянуто питання з приводу практичного наповнення цього документа. Важливою частиною програми візиту делегації Альянсу до України стане прийняття завтра Президентом Віктором Ющенком генерального секретаря НАТО, яке передуватиме спільній зустрічі членів Ради національної безпеки і оборони України з Північноатлантичною Радою НАТО. Також групи представників ПАР НАТО відвідають Донецьк, Одесу та Харків.

— Чи не жорстоко кидати іноземців на «передову» інформаційної роботи з населенням, яку мали б виконувати передусім українці?

— Це ініціатива НАТО. Наші інтереси в цьому плані збігаються. Ми також зацікавлені проводити подібні заходи саме в тих регіонах, де, за нашими оцінками, населення найменше поінформоване. Жоден із цих заходів не спрямований на насадження якоїсь інформації. У НАТО, в принципі, не може йтися по подібні методи, оскільки Альянс — винятково демократична організація.

— Можна сподіватися, що інформаційна робота в Україні щодо переваг НАТО активізується після візиту генсека Альянсу? Чи все- таки на заваді знову стануть вибори?

— Вибори — це безкінечний процес. Кожні два роки вони відбуватимуться. Невже увесь час політики «ховатимуться» за ними? Політик повинен іти на вибори з переконаннями. Не потрібно їх приховувати. Виборці вже побачать — політик виголошує популістські гасла чи глибокі переконання, базовані на значних обсягах інформації. Чим щирішими будуть політики на виборах, чим більше відбуватиметься аргументованих дискусій, тим менше існуватиме старих стереотипів і тим менше доведеться політикам у майбутньому остерігатися натовської тематики. Інтеграція до НАТО — незворотній процес. Іншого шляху для України забезпечити власну безпеку не існує. Самотужки побудувати оборонну організацію, в цілому систему безпеки на відповідному рівні неможливо. Чим раніше ми почнемо відкрито про це говорити з нашим народом, тим скоріше ми сформуємо загальнонаціональний консенсус у цьому плані. Це надзвичайно важлива робота. Не випадково, що ще в 2003 році затверджено три державні програми з інформування громадськості — з питань євроінтеграції, з євроатлантичної інтеграції та з питань підготовки фахівців у цій галузі. Але, на жаль, досі ці програми не працюють ефективно.

Чи будуть зміни після візиту пана Схеффера? Можливо, щось і зміниться. Хоч як добре ми виконали всі плани та програми, за відсутності підтримки громадянами інтеграційної політики навряд чи щось вдасться зробити. Ніхто не матиме з нами справу.

Позаблоковий статус був надзвичайно вигідним політичним досягненням у перші роки незалежності України, оскільки він надав час для вивчення ситуації. Сьогодні він вичерпав своє значення. Із урахуванням того, що механізм колективної оборони є більш ефективним, аніж нейтральний статус, Україна повинна обирати — або НАТО, або Організація договору з колективної безпеки на чолі з Росією. Для прийняття рішення треба проаналізувати всю інформацію, порівняти критерії, необхідні для вступу до Альянсу і до ОДКБ. Членство в НАТО передбачає досягнення високих показників у найважливіших сферах державного устрою — це й політичні, й економічні, й суто військові критерії. На всіх цих напрямах має бути розгорнута величезна робота для структурної перебудови. Сам поступ держави на шляху досягнення критеріїв є величезною нагодою сприяти загальнодержавному розвитку. А в ОДКБ? Немає таких вимог, а значить не буде й реального розвитку...

— У розмові з «Днем» один компетентний український дипломат заявив, що Україна стане членом НАТО в 2008 році. Чи справді в коридорах МЗС обговорюється ця дата? І наскільки реально приєднатися до Альянсу через три роки?

— Я підтримую такий погляд. Реальний шанс набути повноправного членства в 2008 році існує. Але це може відбутися за дуже серйозних умов — саме за наявності широкомасштабної інформаційної роботи, про яку ми щойно говорили. Під час проходження необхідних процедур приєднання (від прийняття ПДЧ до переговорів про приєднання до НАТО), уряд повинен паралельно проводити роз’яснювальну роботу з громадськістю. Ця робота має відбутися на багатьох напрямах. І з пересічними громадянами, і з членами парламенту, уряду, місцевої влади... Вона має проводитися й у Росії, оскільки існує взаємовплив між нашими країнами. Водночас Україна повинна інформувати членів Альянсу щодо проведення інформаційної роботи. Це пов’язано з формуванням консенсусу всередині самого НАТО на підтримку намірів України отримати членство. У НАТО завжди порівнюють рівень виконання наших зобов’язань із рівнем суспільної підтримки. Деякі члени Альянсу з застереженням ставляться до великого розриву між цими показниками, а деякі взагалі виступають проти приєднання України.

— Коли Україна зможе приєднатися до ПДЧ?

— Вважаю, що піврічний період із кінця нинішнього року до середини наступного якраз стане тим термiном, за який ми маємо всі можливості, ми просто зобов’язані зробити все для того, щоб отримати позитивну оцінку з боку НАТО щодо приєднання країни до ПДЧ...


Німецька Хвиля, 29.09.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Діалог Україна-НАТО стає більш інтенсивним

БРЮССЕЛЬ. Протягом найближчих тижнів НАТО посилить діалог з Україною. Про це повідомили у штаб-квартирі альянсу у Брюсселі. Зокрема, планується, що наприкінці жовтня до Києва завітає Північноатлантична Рада. Розповідає Остап Кривдик:

За словами Роберта Пшела, прес-секретаря штаб-квартири НАТО в Брюсселі, члени Південно-атлантичної ради приїдуть до Києва, щоб поспілкуватися не тільки з політиками, але й з представниками громадськості. Оптимізму чиновникам з НАТО додає той факт, що офіційні консультації з Україною в рамках „розширеного діалогу”, які щойно завершилися у Брюсселі, пройшли дуже успішно. За словами Роберта Пшела, головною їх ціллю був обмін інформацією, щоб визначити головні питання, на яких Україна має сконцентрувати свої реформи. „Це включає питання внутрішньої та зовнішньої політики, реформу сектору оборони та безпеки, так само як і питання законодавства, ресурсів та фінансування”. Все це, вважають у Брюсселі, допоможе Україні швидше подолати шлях до НАТО.


Німецька Хвиля, 28.06.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Підсумки візиту Генерального секретаря НАТО до України

КИЇВ. Головним підсумком візиту в Київ Генерального секретаря НАТО Яапа де Гооп Схеффера стало передання йому документів про виконання інтенсифікованого діалогу про членство України в альянсі. За словами високого гостя, очолювана ним організація покладає великі надії на Україну, як партнера у миротворчих місіях. Повідомляє Олександр Савицький:

Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк на переговорах з Яапом де Гооп Схеффером підтвердив проголошену раніше президентом Ющенком готовність України вже на нинішньому етапі приєднатися до Плану дій щодо підготовки держави до членства в НАТО. У відповідь генсек Північно-Атлантичного Альянсу заявив, що початок Інтенсифікованого діалогу вже є, як він висловився, «чітким сигналом членів НАТО про підтримку євроатлантичних прагнень України». Він наголосив що перебіг виконання зазначених у документі заходів здебільшого залежатиме від самої України, але пообіцяв підтримку офіційного Брюсселя. Схеффер висловив жаль з приводу низької обізнаності майже двох третин українців про НАТО та проголосив прагнення поліпшити імідж Альянсу, до якого, згідно з даними соціологічних досліджень, більшість українців дісі ставиться з недовірою. Аналітики зазначають, що саме з цього в країнах-кандидатах на вступ до НАТО раніше розпочиналися заходи з підготовки до членства центральноєвропейських країн. «Це знак, що НАТО є цілком новою організацією. НАТО під мандатом ООН провадить операції в Афганістані, Іраку та Косово. Це добра звістка для тих, хто й далі розглядає НАТО, як старий, суто оборонний та ускладнений блок», – сказав Схеффер. Він визнав Україну, як одну з важливих країн в галузі миротворчих операцій та заявив про зацікавленість в участі українських зв’язківців та військово-транспортної авіації в миротворчих та антитерористичних операціях НАТО в Середземному морі, Афганістані та суданській провінції Дарфур. У своєму виступі перед громадськістю Схеффер хоч і підтримав український план врегулювання придністровського конфлікту, але спростував можливість безпосередньої участі НАТО у ньому. Генсек альянсу наголосив, що провідну роль тут мають відіграти Євросоюз, Україна, Росія та, можливо, Сполучені Штати.


Євроатлантичні настрої слабшають. Чому?

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
№111, 23 червня 2005 http://www.day.kiev.ua

33,1% українців готові проголосувати за вступ країни до НАТО. Про це свідчать останні дані опитування, проведеного Інститутом соціальної політики і політичної психології АПН України 3—10 травня цього року. Респондентам було поставлене запитання: якби референдум про вступ України до НАТО відбувся сьогодні, як би ви проголосували? 33,1% відповіли ствердно, проти висловилися 46,7%. 20,2% респондента відповіли, що взагалі не пішли б голосувати. Водночас з-поміж тих, хто взяв би участь у референдумі, за вступ до НАТО проголосувало б 41,4%, проти — 58,6%. Це співвідношення, як свідчить соцопитування, є набагато гіршим від того, яке було в жовтні 2002 року, коли за вступ України до НАТО готові були проголосувати 59,8%, проти — 40,2% респондентів. Організатори соцопитування звертають увагу на те, що в 2002 році керівництво держави заявило про прагнення приєднатися до НАТО, однак упродовж наступних років не проводилася роз’яснювальна робота серед населення відносно переваг членства в Альянсі, і тому намітилася тенденція до зниження кількості прибічників євроатлантичного напряму. «День» звернувся за коментарем до президента Центру європейських та трансатлантичних студій Олексія КОЛОМІЙЦЯ.

— Чому існує такий різнобій у соціологічних даних відносно підтримки українськими громадяни членства в НАТО? Більшість відомих опитувань показували, що рівень прибічників євроатлантичної інтеграції не перевищує 25%...

— На мою думку, немає особливих підстав для подиву щодо різниці в оцінках. Просто не зовсім коректно поставлене запитання: якщо сьогодні відбувся б референдум... Зрозуміло, що жодного референдуму сьогодні не буде. Чесно кажучи, особисто мене лише тішить цифра підтримки в 33%, оскільки більшість соцопитувань справді показує значно нижчий рівень підтримки. Але головне питання як для урядових, так і для неурядових структур полягає в тому, щоб дати українському громадянину чітке розуміння, що зараз являє собою НАТО і якими є перспективи розвитку цієї організації, котра поки що ефективно функціонує і єдина спроможна реально дати гарантії безпеки і демократичного розвитку.

— Наскільки успішно справляється із завданням інформування населення щодо натівської тематики нова влада?

— Ця робота ведеться, м’яко кажучи, дуже незадовільно. Існує комплекс проблем. Перша — відсутність скоординованих дій всередині влади щодо політики роз’яснення пересічним українцям переваг інтеграції до НАТО. Друга — відсутність чіткої стратегії у відповідних недержавних структурах. На сьогодні, наскільки мені відомо, на основі вільнюської зустрічі міністрів закордонних справ розроблено стратегію інформування населення. Думаю, що вона буде репрезентована під час майбутнього візиту генсека НАТО Яапа де Хооп Схеффера. Але виникає інше питання: якими будуть механізми її реалізації? Хто буде безпосередньо займатися її втіленням? Ще один важливий пункт — фінансування.

— Які сьогодні існують ризики того, що рівень підтримки НАТО стане ще меншим?

— По-перше, найбільший ризик — це можлива невідповідність задекларованих нинішнім керівництвом цілей їхній практичній реалізації. По-друге, ефект боягузтва: попереду парламентські вибори, і існує загроза «прив’язування» питання чіткої перспективи членства в НАТО до настроїв електорату. По-третє, внутрішня соціально-економічна ситуація може зазнати серйозних негараздів уже наприкінці цього року. По-четверте, відіграватиме певну роль виконання Цільового плану Україна—НАТО на 2005 рік, враховуючи, що для пiдписання i оприлюднення його знадобилось бiльше п’яти мiсяцiв часу. Крім того, Росія буде грати максимально стримуючу і гальмівну роль щодо майбутнього членства України в НАТО: розігрувати французько-німецьку карту, останні проблеми в Євросоюзі... Цей ризик не слід применшувати, особливо враховуючи нечіткість української позиції стосовно ЄЕП.


НАТО стає ближчим

Дзеркало тижня, № 22 (550) 11-17 червня 2005 року http://www.zn.kiev.ua

Україна може бути готова до вступу в НАТО через два-три роки, заявив міністр оборони Анатолій Гриценко.

«Остаточний термін членства України в НАТО має бути визначений завдяки політичному рішенню з обох сторін. Якщо враховувати суто військовий аспект співробітництва, теоретично Україна може бути готова до вступу через два-три роки», — заявив міністр під час засідання комісії Україна–НАТО на рівні керівників військових відомств у четвер у Брюсселі.

Як повідомляє прес-служба Міноборони, А.Гриценко зазначив, що тимчасові інституційні труднощі, що виникли в ЄС, не можуть завадити просуванню України в напрямку ЄС і НАТО.

Під час засідання комісії розглядалися питання реформування сектора безпеки й оборони України в контексті інтенсифікованого діалогу та залучення підрозділів Збройних сил України до операцій із підтримки миру під егідою НАТО.

А.Гриценко повідомив, що український миротворчий контингент залишиться у Косово. Крім того, Україна готова підтримати миротворчі операції НАТО в Афганістані й Іраку, надати військово-транспортні літаки в межах операції НАТО з підтримки зусиль Африканського союзу щодо стабілізації обстановки в суданській провінції Дарфур.


Радіо Свобода, 27 травня 2005 http://radiosvoboda.org

Україна зобов'язалася перед НАТО проводити моніторинг ставлення населення до євроатлантичної інтеграції

Про це йдеться у Плані завдань на 2005 рік у рамках Плану дій Україна-НАТО. Відповідальними призначені Національна академія державного управління при Президентові, а також Інститут проблем державного управління й місцевого самоврядування.

Вони зобов'язані також підготувати рекомендації з удосконалення національної інформаційної політики в сфері євроатлантичної інтеграції. Крім того, Національний центр євроатлантичної інтеграції повинен щокварталу видавати інформаційно-аналітичний журнал "Україна-НАТО" і щотижня - інформаційний бюлетень "Україна-НАТО".


Радіо Свобода, 12 травня 2005 http://radiosvoboda.org

У НАТО вiдзначають стратегiчну важливiсть вiдносин особливого партнерства з Україною для безпеки i стабiльностi в Євроатлантичному регiонi

Про це заявив заступник Генерального секретаря НАТО Алесандро Рiццо в середу в штаб-квартирi НАТО на засiданнi Ради Євроатлантичного партнерства на рiвнi послiв, повiдомили у прес-службi Міністерства закордонних справ України.

А.Рiццо поiнформував учасникiв зустрiчi про результати неформального засiдання Пiвнiчноатлантичної Ради на рiвнi мiнiстрiв закордонних справ, що вiдбулося у Вiльнюсi 20-21 квiтня. Окремо вiн зупинився на пiдсумках вiльнюського засiдання комiсiї Україна-НАТО, наголосивши, що "перехiд до iнтенсифiкованого дiалогу щодо прагнень України до отримання членства в НАТО i вiдповiдних реформ пiдтверджує стратегiчну важливiсть вiдносин особливого партнерства Україна-НАТО для безпеки i стабiльностi в Євроатлантичному регiонi", повiдомили у прес-службi МЗС.


Німецька Хвиля, 11.05.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

У НАТО сумніваються в швидкому приєднанні України до альянсу

БРЮССЕЛЬ/БОНН. У НАТО сумніваються, що Україна вже найближчим майбутнім зможе приєднатися до цієї організації. Про це в інтерв”ю ”Німецькій хвилі” повідомив один з представників альянсу, коментуючи початок роботи військового комітету Україна-НАТО. З подробицями - Юрій Залізняк:

11-12 травня українська делегація у брюссельській штаб-квартирі Альянсу обговорюватиме стан та перспективи розвику системи оборонного планування українського війська. Як повідомила прес-служба міністерства оборони України, йтиметься також про стан виконання за 4 місяці цього року робочого плану військового комітету Україна-НАТО, що покликаний істотно наблизити офіційний Київ до членства у Північно-атлантичному альянсі. Речник керівника військового комітету НАТО генерала Харальда Куята полковник Петер Бух не відкидає можливості інтеграції України: ”Нині ми вельми активно співпрацюємо з Україною і особливо з її військовими. Ми усвідомлюємо, що можливість набуття Україною повноцінного членства у НАТО з”явиться, якщо так вирішить українська нація. Але це не буде завтра або післязавтра”. На засіданні військового комітету Євроатлантичного партнерства в середу керівники збройних сил 26 країн-членів НАТО вестимуть також діалог з російською стороною та країнами так званого Середземноморського діалогу, куди входить 7 держав, включно з Ізраїлем. Основною темою всіх переговорів є шляхи розв”язання проблем, пов”язаних зі сферою безпеки та миру.


Німецька Хвиля, 26.04.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

У військовій доктрині знову є тези про НАТО і ЄС

КИЇВ. Президент України Віктор Ющенко повернув до тексту військової доктрини згадку про підготовку країни до членства в НАТО і Європейському союзі. Як стало відомо в понеділок, такий указ Ющенко підписав минулого тижня. Влітку 2003 року тодішній президент України Леонід Кучма вилучив з військової доктрини тези про членство в НАТО і ЄС, пояснивши це тим, що Україна не готова вступити до цих організацій. Минулого тижня на засіданні комісії ”Україна-НАТО” у Вільнюсі було заявлено про початок більш інтенсивного діалогу, що є першою стадією до підготовки членства в альянсі.


http://www.gazeta.lviv.ua Львівська газета, 15 квітня, 2005 року, № 68 (634)

Литва підтримує Україну

Свою підтримку європейським і євроатлантичним аспіраціям України вкотре висловила Литва.

Напередодні візиту до Києва міністр закордонних справ балтійської країни Антанас Вальоніс заявив, що Україна настільки наблизилася до реалізації плану інтеграції в Євросоюз і НАТО, що час складати цілком конкретну програму дій щодо вступу.

– За рекордно стислий час Україна довела, що є тією державою, для якої європейські цінності й стандарти стають органічною частиною її суспільного та політичного життя. Українці заявили, що хочуть жити в одному домі з усіма європейцями. І ми вітаємо це бажання, – сказав литовський міністр в інтерв’ю інформагентству ВВС.

Антанас Вальоніс заявив, що Литва готова допомогти Україні швидше інтегруватися до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.

– Усі ми – не лише ті, які мешкають біля східних кордонів ЄС, а й далі від них, – добре зрозуміли надзвичайну стратегічну, економічну та культурну роль України, яку вона почала відігравати в спільному європейському контексті, – сказав міністр закордонних справ Литви. – Але друзі України й далі повинні активно працювати всередині Європейського Союзу, пояснюючи різні явища та пропонуючи рішення, які задовольняли б усю Європу, зокрема Україну. Маємо досягти постійного діалогу Євросоюз-Україна, який призведе до її членства.

Антанас Вальоніс сказав, що має намір запропонувати новітню концепцію східної політики НАТО на саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, який незабаром відбудеться у Вільнюсі. Таким чином, у столиці Литви озвучать принцип: хто хоче вступити в НАТО, може це зробити. Як зазначив міністр, лише Україна може очікувати рішення про запрошення до Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі.

Крім того, міністр закордонних справ Литви категорично відкинув заяви президента Росії, що приєднання України до Шенгенських домовленостей, а згодом до Європейського Союзу створить великі гуманітарні проблеми для обох країн і загрожуватиме розколу держави.

Т.Б.


Німецька Хвиля, 23.02.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Відбулося засідання комісії Україна-НАТО

БРЮССЕЛЬ. Північноатлантичний альянс і Україна визначили нові вектори розвитку своїх відносин. Це було зроблено під час вівторкового засідання у Брюсселі комісії Україна-НАТО, де українську делегацію очолював президент Віктор Ющенко. Повідомляє Юрій Залізняк:

Як заявив у вівторок у Брюсселі президент України Віктор Ющенко, період багатовекторності української зовнішньої політики залишився позаду і країна готова приєднатися до плану дій з підготовки до членства в НАТО: ”Ми є країною, яка знаходиться в центрі Європи. Ми хочемо бачити Україну інтегрованою і до Європейського Союзу і до Північноатлантичного Блоку.” Генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схеффер, у свою чергу, зауважив, що альянс підтримує та поділяє євроатлантичні прагнення України. Однак він так і не назвав жодних конкретних термінів вступу України до альянсу. Натомість де Гооп Схеффер підкреслив, що НАТО продовжуватиме розвивати двосторонні відносини на основі чинного Плану дій. Крім того, Яап де Гооп Схеффер згадав про програму альянсу з утилізації в Україні легких озброєнь і стрілецької зброї, на яку передбачено 25 мільйонів євро. У вівторок президент Ющенко мав також розмову з президентом США Джорджем Бушем, котрий висловив підтримку демократичним процесам в Україні.


Поступ, 4 лютого 2005 р. http://postup.brama.com

Україна -- НАТО, перший крок

Валентин КОНЦЕВИЧ

Наприкінці лютого Президент України Віктор Ющенко зустрінеться із президентом США Джорджем Бушем та лідерами альянсу. Як повідомило аґентство Reuters, ця зустріч на найвищому рівні має відбутися у штаб-квартирі НАТО. Українська сторона попросила про організацію цієї зустрічі на вищому рівні в рамках Комісії НАТО -- Україна під час першого візиту Буша до Європи після його інавгурації.

Захід позитивно оцінив майбутнього міністра закордонних справ, екс-голову МЗС Бориса Тарасюка, який заявив про те, що хотів би, щоб Ющенко добивався членства як в ЄС, так і в НАТО, незважаючи на те, що це може образити Росію. Цього разу, на думку лідерів альянсу, Україна справді буде дотримуватися офіційно проголошеного нею курсу на вступ до НАТО, на відміну від екс-президента Леоніда Кучми, який вилучив відповідне формулювання з військової доктрини "у відповідь на критику Заходу про порушення прав людини й корупцію".

КОМЕНТАР
Олександр ДЕРГАЧОВ
Політолог, експерт з міжнародної політики

На мою думку, це буде комплексна поїздка Віктора Ющенка, оскільки, по-перше, -- це НАТО, а по друге, -- це США. Очевидно, що Україна може розраховувати на серйозну підтримку США щодо того, що вже майже вирішено, і до того, що ще потребує вирішення. Майже вирішено, але потребує доопрацювання укладення угоди зі Сполученими Штатами щодо умов вступу України в СОТ за поправкою Джексона Веннікера про скасування обмеження українського експорту до США.

Вирішити ж треба питання про залучення американського потенціалу у вигляді прямих інвестицій, залучення кредитів за сприяння США від великих міжнародних фінансових інституцій і взагалі підвищення рейтингу України в усіх схемах міжнародної співпраці.

Стосовно ж НАТО Ющенко тільки накреслить певні плани щодо співпраці, оскільки, як відомо, він утримується від того, щоб декларувати намір прискореного наближення і вступу в НАТО. Українське суспільство потребує часу, для того щоб це була популярна ідея. На мою думку, до парламентських виборів це буде не на часі, і не варто очікувати якихось сенсацій та яскравих зрушень у цьому питанні.


Україна вступатиме в НАТО

Валентин КОНЦЕВИЧ

Поступ, 14 січня 2005 р.  http://postup.brama.com 

НАТО планує поглибити й розширити співробітництво з новим керівництвом України. Про це на зустрічі послів держав-членів НАТО в Брюсселі 12 січня 2005 року заявив Генсекретар НАТО Яап де Хооп Схеффер.

На думку Генсека НАТО, з приходом до влади демократа Віктора Ющенка альянс і Україна зможуть максимально активізувати втілення у життя тих проектів співробітництва, які вже існують. А це насамперед програма з реформування Збройних сил, план дій України щодо вступу в НАТО, технічного співробітництва та багато чого іншого.

Утім, вважає він, про строки вступу нашої держави до НАТО говорити ще зарано. Так він відповів на твердження заступника міністра оборони США Пола Волфовіца, який заявив про те, що Україна зможе долучитися до альянсу вже за два роки. Генсек НАТО говорить, що в альянсу таке твердження викликало сумніви, оскільки ще не відомо, яким шляхом йтиме Україна далі. Сам же вступ нашої країни до альянсу в натівців сумніву не викликає, але як заявив речник Генсекретаря, НАТО не має "купуватися" на декларації.

Крім того, як зауважив експерт у справах НАТО Ніколас Фйоренз, зміни в Україні щойно розпочинаються, і вони можуть привести Україну до членства не тільки в НАТО, а й у Євросоюзі. Та це, на думку Фйоренза, буде тривалий процес, який за два роки не закінчиться. Мовляв, за два роки Україна не зможе обладнати відповідні кордони з Росією, Білоруссю та Молдовою.

Тим часом Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію щодо України, в якій закликав Раду ЄС й Єврокомісію розглянути інші форми асоціації з Україною. Про це повідомив на прес-конференції голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеґрації, екс-глава МЗС Борис Тарасюк. За його словами, у цій резолюції європейські депутати закликають виконавчі органи Євросоюзу переглянути план дій Україна -- ЄС і з урахуванням нової ситуації в країні провести переговори про його доповнення. Як зазначив пан Тарасюк, депутати закликали Єврокомісію й Раду ЄС "розглянути інші форми асоціації з Україною, надаючи чіткі перспективи для країни, відповідаючи на продемонстроване прагнення більшості українського народу, з можливим наданням перспективи приєднання".

За його словами, євродепутати також закликали ЄС підтримати Україну на шляху вступу до СОТ, одержання статусу країни з ринковою економікою, а також розпочати переговори про спрощення візового режиму України з європейськими країнами. Депутати також звернулися із закликом до організацій-донорів надати допомогу Україні й просять ЄС збільшити допомогу нашій державі за різними програмами.

Коментар
Олександр СУШКО

Для вступу в НАТО Україні потрібно насамперед ухвалити відповідне рішення, подати заявку й пройти відповідні встановлені альянсом процедури вступу. На сьогодні цього поки що не відбувається, і всі розмови довкола вступу виглядають теоретичними. На мою думку, новий уряд не буде форсувати терміни вступу, але планування такого вступу буде одним з пріоритетів. Ось так буде обрано шлях до приєднання до альянсу в межах від 5 до 7 років.

Вступ України в НАТО залежатиме від багатьох країн, які можуть впливати, прискорюючи або гальмуючи такий процес. Країни Центрально-Східної Європи будуть підтримувати цю ідею, країни Західної Європи будуть ставитися обережно до цього. Ставлення ж США не буде однозначним і залежатиме від багатьох чинників, оскільки там є потужні фракції парламенту, що є дуже обережними щодо питання вступу, і є ті, що хотіли би бачити Україну в НАТО в близькому майбутньому. Тобто це ще питання дискурсів у західному суспільстві.