«Призабута» інтеграція

Вибори знову можуть загальмувати рух України до НАТО

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
№50, 23 березня 2005

В останні два роки намітився спад у просуванні України до НАТО. Існує ризик зриву роботи на натовському напрямку й у цьому році — швидше за все, у зв’язку з підготовкою до парламентських виборів наступного року. Про це учора заявив керівник тимчасової спеціальної комісії з моніторингу виконання Плану дій Україна — НАТО, голова комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Олег Зарубінський.

За його словами, якщо порівняти два документи, які передбачали виконання «євроатлантичних» заходів в останні два роки (згідно з відповідними цільовими планами на 2003 та 2004 роки), то торік намітився спад активності керівництва України в реалізації курсу на вступ до НАТО. «Аналіз виконання Цільового плану за минулий рік показав тенденцію до сповільнення темпів просування України курсом євроатлантичної інтеграції», — вважає тимчасова комісія. На думку пана Зарубінського, головною причиною цього стала антинатівська пропаганда, яка здійснювалася під час останньої президентської кампанії. Народний депутат також висловив занепокоєння «навмисним гальмуванням реалізації низки заходів Цільового плану адміністрацією президента в 2004 році». Крім того, парламентарій звернув увагу на торішню заяву екс-прем’єра й екс-кандидата у президенти Віктора Януковича про небажаність вступу до НАТО, оскільки це нібито загрожуватиме функціонуванню українського військово-промислового комплексу. «Така заява не могла не позначитися на настроях виконавців реалізації Цільового плану», — наголосив Зарубінський. За його словами, вступ до НАТО навпаки сприятиме розвитку вітчизняного ВПК, як це сталося в країнах колишнього соцтабору. Депутат зазначив, що через рік після вступу до Альянсу іноземні інвестиції до підприємств, приміром, польського ВПК зросли втричі. До чого власне призвела цілеспрямована антинатівська кампанія? Пан Зарубінський звернув увагу на результати соцопитувань, які свідчили, що до передвиборної кампанії вступ до НАТО підтримувало майже 34% громадян. «Якщо хтось думає, що це мало, то нагадаю, що коли Угорщина та Чехія вийшли на фінішну пряму стосовно приєднання до Альянсу, то там цей показник становив стільки ж», — зазначив депутат. Після ж виборів в Україні, за його словами, рівень підтримки зменшився удвічі.

Оцінюючи виконання «євроатлантичних» документів за два роки в кількісному вимірі народний депутат надав наступні дані. Так, за Цільовим планом минулого року передбачалося виконати 229 заходів (приблизно стільки ж передбачено й документом за 2003 рік). Проте з усього масиву запланованого було виконано лише 65% заходів. (Для порівняння в 2003 році виконано, за словами Зарубінського, 74% заходів). Невиконано було 23% обсягу запланованих робіт, частково виконано 5%, перенесено на пізніший термін або скасовано 4%. Абсолютно неприпустимим, наголосив народний депутат, що сім заходів не були виконані протягом двох років.

Особливій критиці парламентарій піддав інформаційну політику держави в контексті вступу до НАТО — або, швидше, її відсутність. Пан Зарубінський наголосив: «Сьогодні фактично існує інформаційний вакуум щодо євроатлантичної інтеграції України. Чому? Причин багато. Але, очевидно, політики думають і про парламентські вибори 2006 року. Проте мені здається, що національні інтереси мають бути вищими, ніж вузькопартійні та вузьковиборчі». Утім, питання інформаційної політики не в меншій мірі стосується й нової влади — що було зроблено за два місяці? Чи намагалася нова влада продемонструвати консолідовану позицію стосовно вступу до НАТО? Поки що можна було спостерігати або невпевнені заяви, або ж «варіанти на тему» — до НАТО з Росією (до обіймання прем’єрського крісла про це заявила російській газеті Юлія Тимошенко), до НАТО задля вступу в Євросоюз (найпоширеніша думка, про яку, зокрема, заявляв міністр закордонних справ Борис Тарасюк).

Відповідаючи на запитання журналістів, зокрема, щодо неоднозначності позицій нової влади, пан Зарубінський підкреслив: «Не справа міністра заявляти про прискорення чи уповільнення інтеграції. Очевидно, це та ситуація, коли політики мають займатися політикою, партійці партійними справами, а міністри мають робити те, що сказано в державних документах. Президент Ющенко завжди казав, що завдання європейської та євроатлантичної інтеграції є пріоритетними і домінантними в зовнішній політиці України. Сподіваюсь, що перед виборами він від цього не відмовиться». Щодо думки, мовляв, вступ до НАТО сприятиме приєднання до ЄС, пан Зарубінський вважає це звужуванням питання. При цьому на самому початку прес-конференції він зазначив, що приєднання до НАТО є більш реальним, ніж до ЄС. Він також звернув увагу на більшу досконалість цільових планів Україна—НАТО у порівнянні з Планом дій Україна — ЄС, оскільки, на думку депутата, останній документ позбавлений у багатьох випадках конкретики (відсутні виконавці заходів, строки їх виконання тощо).

Зараз у Кабінеті Міністрів знаходиться вже третій Цільовий план по визначенню зобов’язань України для вступу до Альянсу. «Сподіваюсь, що найближчим часом зможемо вас ознайомити з його змістом», — зауважив депутат. Він також висловив сподівання, що з огляду на більш прихильне ставлення НАТО до євроатлантичної інтеграції України повинна підвищуватися і ефективність роботи керівництва держави. На думку Зарубінського, «належні темпи виконання Цільового плану на 2005 рік дозволять вносити поправки, які наближатимуть досягнення цілей Плану дій Україна — НАТО навіть протягом 2005 року, не очікуючи чергових підсумків року, й, таким чином, прискорюватимуть процес переходу України до виконання Плану дій щодо членства». А далі — досить короткий шлях і до самого членства...