повернутися Ї: кордон

ЄС ухвалив «сусідську політику»

Українське питання залишається без відповіді

№45 13.03.2003 «День»

Віктор ЗАМ’ЯТІН, «День»

Європейська Комісія ухвалила документ, який на найближчі десять років має створювати рамки співпраці між розширеним Європейським Союзом і Росією, «Західними новими незалежними державами», — тобто Україною, Молдовою, Білоруссю, і країнами Південного Середземномор’я. Документ у багатьох місцях відзначає, що про проблеми набуття цими країнами членства в ЄС протягом того часу, на який його розроблено, не йдеться. Натомість проголошується, що головна його мета — створення у партнерстві з цими країнами зони процвітання і дружнього оточення, «кільця друзів», з якими ЄС намагатиметься мати тісні мирні відносини співпраці. Проголошується, що за умови, коли «сусідні країни» продемонструють значний прогрес у здійсненні політичних, економічних, інституційних реформ, вони зможуть отримати доступ до внутрішнього ринку ЄС. Одночасно обіцяється запровадження чотирьох базових свобод — руху людей, товарів, послуг і капіталів. «Замість спроб запровадження нових ліній розподілу, глибша інтеграція між ЄС і кільцем друзів прискорить наш спільний політичний, економічний і культурний динамізм», — сказав при презентації документа президент Європейської Комісії Романо Проді, який раніше вже заявляв, що Україна не може розраховувати на те, щоб стати членом ЄС. Комісар Європейської Комісії у справах зовнішніх відносин Кріс Паттен при цьому наголосив, що якщо в минуле десятиріччя найбільш успішним політичним інструментом була обіцянка членства в ЄС, то зараз потрібно знайти нові шляхи для експорту стабільності, безпеки і процвітання, досягнутих у рамках розширеного ЄС. «Нам потрібно розпочати з погодження більш ясних поглядів на відносини з нашими сусідами», — сказав він. Як відомо, близько року тому за пропозицією Великої Британії і Швеції у надрах ЄС було започатковано розробку концепції «ширшої Європи» (Wider Europe), або ж «ініціативи нових сусідів» (New Neighbour Initiative). Ця концепція спочатку планувалася до презентації наприкінці вересня, потім терміни поступово переносили. У МЗС України «Дню» відповіли, що новий документ ЄС вже поступив до міністерства, нинi із ним знайомляться, і про якусь його оцінку можна буде говорити пiсля закінчення процесу (документ нараховує 26 сторінок). Співбесідники «Дня» з числа високопосадових дипломатів зазначили також, що проект документа, який існував у понеділок, і ухвалена версія відрізняються між собою суттєвою деталлю — а саме, тим, що в ухваленій версії не говориться про перспективи членства «нових сусідів» у ЄС (у проекті зазначалося, що така перспектива не виключається). Тим самим ЄС не відповів на головне питання, яке ставив Київ, але при цьому документ нараховує чимало позитивних моментів. Отже, поки що в Києві можуть говорити і про певне розчарування, і про очікування нової якості відносин.

Засобами нової політики ЄС стосовно «нових сусідів» мають стати розширення внутрішнього ринку ЄС і регуляторних структур, відкриття ринків і торгові відносини на асиметричній основі, перспективи легальної міграції і руху людей, інтенсифікація співробітництва iз запобiгання і боротьби iз загрозами безпеці, більше залучення ЄС у процеси запобiгання конфліктам і управління кризовими ситуаціями, більші зусилля ЄС у сприянні захисту прав людини, ширше культурне співробітництво, зміцнення взаєморозуміння. Йдеться також про інтеграцію в транспортні, енергетичні, телекомунікаційні мережі, до європейського наукового простору, про створення нових інструментів сприяння і захисту інвестицій, підтримку інтеграції до глобальних торговельних систем, покращену допомогу, адаптовану до потреб кожної країни, знаходження нових джерел фінансування.

Європейська Комісія має розробити з кожною країною індивідуальний План дій (очевидно, за тим зразком, за яким Україна вже має з ЄС план дій співробітництва в галузі юстиції і внутрішніх справ), і саме з виконання цих планів дій можна буде судити про досягнутий прогрес. Говориться також про можливість доповнення наявних угод про партнерство і співробітництво або про асоціацію (їх мають середземноморські країни).

Президент Леонід Кучма, міністр закордонних справ Анатолій Зленко нещодавно заявляли, що Київ очікує більшої чіткості від ЄС стосовно його бачення відносин з Україною під час їхніх нещодавніх візитів, відповідно, до Словаччини і Німеччини. У заявах українських керівників йшлося також про незадоволення тим, що все, що ЄС може запропонувати Україні, — це не зовсім зрозумілий статус «сусіда». На останніх міжнародних представницьких конференціях, таких як Wilton Park у Великій Британії наприкінці січня, у Варшаві наприкінці лютого, йшлося про те, що Захід може не обіцяти Україні членства в ЄС, але має чітко заявити, що воно не виключається відповідно до досягнення Україною необхідних критеріїв. Президент Польщі Александр Квасневський нещодавно у вітальному листі акції «Людина року» говорив про своє бачення України в майбутньому в ЄС. Таким чином, ухвалений у Брюсселі документ — явно не зовсім те, чого б бажали очікувати в Києві. Але разом з тим, говорив «Дню» один із співбесідників-дипломатів, завжди можна сподіватися на переростання кількості в якість. Кількісні показники поки що українську дипломатію більш-менш влаштовують. А також те, що відносини все ж таки мають будуватися, виходячи з диференційованого підходу до кожної з країн, розробки нової ідеології технічної допомоги (із застосуванням, зокрема, інструментів програм PHARE), залучення Європейського інвестиційного банку до роботи в Україні.

ЄС не дав відповіді щодо подальшого розвитку відносин, на яку очікували в Києві. Можливо, це пояснюється тим, що сьогодні Союз найбільше опікується проблемами власного розширення, власної інституційної реформи, що він не має фінансових та інших ресурсів для роботи з Україною на тому ж рівні, на якому вона проводилася, зокрема, з Польщею. Не кажучи вже про те, що сьогоднішня Україна не дає можливості говорити про її готовність до вступу. У всякому разі, є якась проміжна визначеність, є приблизно десять років на те, щоб заявити про себе з беззаперечними аргументами в руках.