повернутися Ї: кордон

Візова лихоманка

Катерина ЗЕЛЬМАН

http://postup.brama.com Поступ, 15 вересня 2004 р.

Відкрити шенгенську туристичну візу у Львові стає дедалі проблематичніше. Нині за це беруться лише великі фірми: туроператори, які або є представниками іноземних туристичних компаній в Україні, або безпосередньо працюють із готелями та базами відпочинку. Такі компанії зазвичай мають домовленості з посольствами. Тому часто працюють з туристом лише за умови, що його закордонний паспорт зберігатиметься у них протягом усього туру. Крім того, фірма детально перевіряє документи клієнта, перш ніж подавати їх до консульства.

Вагомим аргументом для посольств європейських країн є шенгенські візи у закордонному паспорті українця, і що більше, то краще. Необхідною умовою є також висока заробітна платня (не менше як 700-800 гривень) і стабільна робота. Та навіть тоді немає гарантії, що візу відкриють, особливо молодим неодруженим жінкам, які одночасно є потенційними заробітчанками і нареченими.

Найлояльнішими вважають консулати Австрії, Бельгії та балтійських країн: Данії, Швеції, Фінляндії, Голландії. Натомість отримати дозвіл на в'їзд до Італії, Іспанії чи Португалії майже нереально.

Тому нелегальний паспортно-візовий бізнес у Львові останнім часом активно розвивається. Рекламні газети і стовпи біля консулатів рясніють оголошеннями на кшталт "швидко і дешево робимо шенгенські візи". Зазвичай за такою рекламою працюють аферисти, котрі, взявши чималі гроші "за послуги", просто зникають. Але навіть якщо вдасться натрапити не на шахраїв, то, найімовірніше, "швидко" означатиме місяці два, а "дешево" -- до 2,5 тисяч євро. Найчастіше усе відбувається за типовим сценарієм. Тураґент бере завдаток (від 70 гривень до 500 доларів) і "на фарт" везе документи клієнта до посольства. Кому відмовлять у відкритті візи -- з того отримують лише завдаток, кому відкриють -- беруть винагороду.

До кінцевої ціни на пропускні документи клієнта переважно готують: починають від 500-800 доларів і поступово піднімають тарифи. Окрему платню беруть за додаткові послуги, наприклад, за фальсифіковану печатку з "місця праці". Ці гроші, як і консульський збір чи витрати тураґента на поїздку до Києва, у разі відмови зазвичай не повертають.

Як запевняють представники нелегального турбізнесу, підробляти шенгенську візу нині вже не модно. Є набагато надійніші способи потрапити до Європи -- наприклад, купити паспорт європейської держави. Щоправда, у Львові дуже складно знайти людей, котрі надають такі послуги, та й коштують вони відповідно. Як прозоро натякнули "Поступу" працівники цього бізнесу, може йтися як про сотні, так і про десятки тисяч доларів. Усе залежить від того, чи потрібен "чистий" документ, чи крадений, якої саме держави і як багато посередників між замовником і кінцевою інстанцією (переважно кожен бере 20% від загальної суми).

Справжній паспорт громадянина "шенгенської" держави зробити складно і дорого. Тому за можливості потенційним клієнтам пропонують простіше і дешевше вирішення проблеми. Наприклад, змінити літеру у прізвищі закордонного українського паспорта, у якому стоїть відмова. Коштує це в середньому 150-300 доларів. Трохи дорожче і ризикованіше купити крадений паспорт іноземця.

Легше придбати паспорт сусідньої держави, громадянам якої дозволено відвідувати "шенгенську Європу" без віз. Відносно легко купити паспорт Греції. Як запевняють львівські представники турбізнесу, його можна купити і за пару сотень доларів.

До речі, придбати паспорт чи візу можна і за кордоном. У Європі на цьому нелегальному бізнесі теж заробляють. Наприклад, італійці у себе на батьківщині пропонують нашим співвітчизникам український паспорт з короткою туристичною візою за 200 євро.

Коментар:

Володимир КОВАЛЕНКО, заступник управління консульської служби МЗСУ

Якщо людина вже порушувала візовий режим, замість десяти днів повернулася через три-чотири роки, надалі у дипломатичних представництвах цих країн їй відмовлятимуть у нових візах. Хоч на Україні таких громадян не вважають порушниками, бо наших законів вони не порушують.

Взагалі особа має знати ціль своєї поїздки. Якщо вона просто хоче відкрити шенгенську візу і звертається до посольства з таким проханням, не вказуючи куди і чого їде, то це звучить просто абсурдно. І не лише у країни шенгенської групи. Якщо в українське дипломатичне представництво прийде іноземець і захоче просто відкрити візу, він теж не зможе приїхати сюди. Особливо з африканської країни чи країн ризику, звідки йдуть нелегальні міґранти.