повернутися про нас пишуть:

Поступ 24 грудня 2002 р. http://postup.brama.com

Ушанування інтелектуально відважних

Уляна ІВАШКІВ

Минулої неділі в надзвичайно урочистій обстановці королівських палат Львівського історичного музею відбувся семінар громадського об'єднання "Незалежний культурологічний часопис "Ї", на якому у традиційній промові "Межа року" відомого українського культуролога, політолога та головного редактора журналу "Ї" Тараса Возняка підводиться підсумок попереднім дванадцяти місяцям діяльності різноманітних програм гуманітарних досліджень, що ними Львів не дає Києву вважати Галичину провінцією.

Упереваж "Межа року" -- це не без претензій на світський раут урочиста зустріч людей доброї волі та слави на інавґураційній церемонії нагородження кавалерів Ордену "Ї". Окрім самої церемонії нагородження з дотриманням високосвітського етикету, останній у році семінар передбачає промови лауреатів Ордену "Ї" та інавгураційні промови соленізантів. Зайве й казати, що попри супердемократичні засади цього, либонь, без перебільшення і компліментів, найінтелектуальнішого громадського об'єднання на наших теренах, форма одягу запрошених -- тільки урочиста (що передбачає смокінґ для чоловіків та декольтовану бальову сукню для жінок). Забавки забавками (до речі, це саме так і сприйняв цей ритуал киянин Мирослав Попович), але видається, що саме "Межу року" серед схожих високих імпрез можна вважати зараз єдиним еталоном до дрібничок розробленого церемоніалу, який не тхне еклектикою ділової зустрічі й сільської гулянки чи кабакового вертепу. Це ж тільки невігласи світського життя можуть на якісь ювілеї запрошувати гостей без супроводжувача та не обумовлювати церемоніал чи форму одягу. Та оскільки світська хроніка ще не стала постійною рубрикою в наших ЗМІ, а з'являється там спорадично у вигляді далеко не шляхетних пліток "хто, з ким, як і скільки", то зациклюватися цього разу на описі бенкету, який можна хіба що порівняти з поступівською п'ятирічкою, що зібрала напередодні подібний бомонд, - - якось не випадає.

Тим паче, що "Межа року" була радше учтою духовною, аніж тілесною, хоч утіху принесла вона всім сенсорним рецепторам. Та розуму -- найбільше. Бо що б не ставало предметом обговорення на семінарі -- проблеми федералізму і регіоналізму в сучасній Європі та Україні, молодіжні субкультури, терор, влада й насильство, мілленіарна криза культури, построртіанський "занепад Європи" та інші не менш цікаві теми -- дискусії "Ї" у поєднанні із розкішним коктейлевим прийомом ніколи не перетворюються на банальну пиятику, яких чимало відгудить за останній тиждень року в різних інституціях. Можливо, успіх новорічної забави "Ї" залежить не так від обстави, сервірування столу чи розважливих дій церемонімейстера, у ролі якого виступав редактор журналу "Ї", ведучий рубрики коментарів у "Львівській газеті" та голова Української асоціації "Міжнародна амністія" Андрій Павлишин, а від рівня культури добірного товариства, якому можуть позаздрити будь- які владні кулуари.

Наприклад, цьогоріч запрошеними на урочистість були відомі галицькі та українські діячі політики й культури -- народні депутати Борис Тарасюк і Тарас Чорновіл, редактори Орест Друль, Антон фон Борковський, Олесь Старовойт та Олесь Пограничний, прозаїки Володимир Єшкілєв та Андрій Шкраб'юк, добірне гроно перекладачів -- Наталя Чорпіта, Алла Ттаренко, Юрій Прохазько, Софія Онуфрів, Ольга Сидор, Христина Назаркевич, Людмила Нор, поети Назар Гончар, Іван Лучук та Марія Кривенко, художники Михайло Москаль та Володимир Костирко, галерейники Юрій Бойко та Зеновій Мазурик, науковці Оксана Кісь, Олена Джеджора, Маркіян Мальський, Мирослав Маринович, Іван Вакарчук та Ярослав Грицак, політологи Анатолій Романюк та Володимир Вітковський, меценати Ірина Подоляк та Андрій Садовий. І ще багато інших достойників переважно зі Львова, але знаних далеко за межами нашого міста...

До речі, минулорічні соленізанти, якими були міністр іноземних справ в уряді Ющенка Борис Тарасюк та професор Києво-Могилянської академії Наталя Яковенко, також прибули на урочистості з нагоди вручення Ордену "За інтелектуальну відвагу". Власне резюмуючи події року , що добігає до кінця, директор Інституту соціальних досліджень при МАУП, кавалер ордену НКЖ "Ї" Борис Тарасюк, наголосивши на минулих важливих подіях, що витворили єдину українську політичну цілість, висловив упевненість, що наступним "інтелектуально відважним" номінантом може стати представник журналістського фаху -- такою важливою для нашого суспільства на сьогоднішньому етапі стала проблема свободи слова. А поза тим, у промовах на семінарі не бракувало сподівань на "безпечне майбутнє, у якому буде приємно всім нам жити" і до побудови якого кожен з інтелектуалів уносить свою цеглинку. Скажімо, пані Емму Андієвську від імені Капітули Ордену "Ї" було нагороджено за послідовність, невтомність та значний внесок у модернізацію української культури, а пана Мирослава Поповича -- за значний внесок у поглиблення і розвиток європейськості української політичної та філософської думки.