на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Ліліана Блуштейн, власний кореспондент журналу «ІсраГео» у Франції

Паризький кошмар

Серія терактів у французькій столиці ще раз змусила замислитись про майбутнє Европи

 

... А вранці я прокинулась в иншій Франції.

 

Мій чоловік П’єр не хотів будити мене серед ночі – пошкодував свою вагітну дружину. Я безтурботно спала в нашому тихому Амбуазі, прокинулась від ранкового співу птахів – і знову провалилася в сон. А П’єр, як і мільйони французів, не відривався від телевізора, жадібно ловлячи кожне слово.

І ось тепер я знаю те, що вже не першу годину відомо всім, хто не такий соня, як я.

Щоб не витрачати часу на описання події, процитую повідомлення Радіо Свобода:

«У Парижі в результаті серії збройних нападів в п’ятницю ввечері вбито, за інформацією французької преси, близько 150 осіб, кількість поранених рахують сотнями.

Нападники діяли – очевидно, за скоординованим планом – одразу у кількох районах французької столиці. Напади здійснено в театрально-концертному центрі «Батаклан», в ресторані «Маленька Камбоджа» в 11-му окрузі Парижа, в барі «Ле карійон» напроти нього, в кафе на розі вулиць Шарон і Федерб. Три вибухи пролунали на стадіоні «Стад-де-Франс» під час футбольного матчу збірних Франції та Німеччини. На грі були присутні французький президент Франсуа Олланд і міністри закордонних справ обох країн. Всіх їх терміново евакуювали.

У центрі «Батаклан», де відбувався концерт американської рок-групи, принаймні кілька сотень людей з приблизно 1500 глядачів захопили в заручники. Частину з них, за повідомленнями очевидців в соціальних мережах, пізніше застрелили терористи. Загальна кількість загиблих в Парижі дорівнює за даними, наведеними CNN, 153. Захоплену терористами будівлю близько опівночі штурмом взяли спеціальні підрозділи поліції.

Франсуа Олланд пізно ввечері провів екстрене засідання кабінету міністрів. Оголошено про закриття кордонів Франції та введення на всій території країни надзвичайного стану. У школах скасовані заняття, жителям Парижа рекомендовано не виходити з будинків.

Через годину після звісток про трагічні події в Парижі з телезверненнями виступили президент США Барак Обама і премєр-міністр Великобританії Девід Кемерон. Вони висловили співчуття Франції і готовність надати допомогу в боротьбі з тероризмом. Підтримку Франції висловили й инші світові лідери, серед них – президент Росії Владімір Путін, від імені якого відповідні заяви зробив його прес-секретар».

 

***

Полистала стрічку фейсбука, відповіла кільком друзям, що зі мною все гаразд. Зазначила, що я в безпеці. І задумалася: а чи у безпеці? Наш тихий Амбуаз, звичайно, не такий привабливий для терористів, як Париж, але ж атакують по всіх фронтах. І якщо не вжити жорстких заходів вже зараз (або, як любили говорити в СССР, «вже вчора»), вся Европа опиниться на лінії фронту.

Европа переживала теракти і з більшою кількістю жертв – 11 березень 2004 року в Мадриді в результаті вибухів чотирьох приміських електропоїздів загинула 191 людина і поранено 2050. Але для Франції, яка вже не одноразово стикалася з терором, серія терактів, що сталися в п’ятницю, 13-го – найстрашніша. А ще жахливо те, що на цьому війна ісламістів проти Европи не закінчена. Більш того, вона ще навіть не набрала обертів, які, на жаль, все збільшуються і збільшуються.

І ніякого значення не має, під якими прапорами діють терористи – під чорним «Ісламської держави» чи під традиційним зеленим. Йде війна світів, в якому европейська толерантність зазнає поразки за поразкою.

 

* * *

Мій постійний консультант – вона ж паризька подруга-арабка Ясмін, волонтер світської громадської організації, що надає допомогу мусульманським біднякам в Парижі і передмістях, – давно пророкувала схожий розвиток подій. Тому моє перше ранкове звернення – до неї:

 

- Ясмін, сподіваюся, у тебе все гаразд...

- Якщо не зважати, що я не спала всю ніч і перебуваю в госпіталі, все нормально. Ні-ні, не хвилюйся, я не поранена, просто, дізнавшись про теракти, одразу ж відправилась в один з паризьких госпіталів, де зазвичай приймають постраждалих. Медперсонал не справляється і моя допомога – не зайва. Зараз якраз відпочиваю за чашкою кави, так що поки в твоєму розпорядженні.

- Звідки привозять постраждалих в «твій» госпіталь?

- З театру «Батаклан». Це не тільки фізично поранені, але й люди, які знаходяться в глибокому шоці. Розповідають, що там було пекло. Я в цьому не сумніваюсь.

- Ти не раз говорила мені, що рано чи пізно Францію чекає велике кровопролиття. У тебе була конкретна інформація чи це тільки інтуїція?

- Я ж не агент 007 – звідки я візьму конкретну інформацію? Але, як я тобі розповідала, буваю в мусульманських сім’ях, спілкуюся, бачу на стінах портрети Тулузького терориста Мухаммеда Мера, який розстріляв дітей з єврейської школи, Усами бін-Ладена, тепер ще й аль-Багдаді... Молодь робить культ з цих терористів. А «координатори» активно залучають молодих мусульман у свої лави.

Страшно те, що більшість нових терористів народилися в Европі. Вони вільно володіють мовами, зокрема, у нас – французькою, знають всі слабкості европейської демократії, прекрасно ознайомлені з ситуацією. Я не впевнена, що їхні люди не проникли в охоронні фірми і навіть у поліцію.

- Натовпи біженців з ісламських країн зараз штурмують Европу. Як по-твоєму, є серед них потенційні терористи?

- Чому – «потенційні»? Та я впевнена, що цілком реальні! Позаминулого тижня я їздила в один з таборів у Німеччині, де мігранти чекають рішення влади – залишать їх там чи ні. Вони впевнені, що залишать. Влаштовують демарші, загрожують скинути дітей з мосту, побили волонтерку, яка принесла їм їжу, що виявилась не халяльною. Европейці обурені їх утриманськими настроями – мовляв, не хочуть працювати, а бажають мати всі блага. Та добре, якби йшлося тільки про бажання жити на всьому готовому! Я не розумію, чому до них не посилають людей, які володіють арабською, щоб прислухатись до розмов і скласти списки підозрілих. Вони досить відверті один з одним, постійно проводять вербування. Багато молодих чоловіків серед «біженців» – саме люди, послані «Ісламською державою», «Аль-Каїдою» або иншими організаціями.

- Ти повідомила комусь про почуте?

- Так, знайшла когось із відповідальних осіб, але від мене відмахнулися як від настирливої мухи. Сказали, що зараз головне нагодувати людей і заспокоїти, а хто з них терористи – нехай розбирається пані Меркель. Ти пам’ятаєш, які у мене нігті? Так ось, мені дуже хотілося увігнати їх в ситу фізіономію цього Гюнтера... чи Клауса, не пам’ятаю вже імені.

- Чому «біженці» обирають Німеччину і країни Скандинавії? Якщо вони виконують спецзавдання, то не за ситим життям треба гнатись, а поповнювати ряди терористів.

- По-перше, вони поєднують два «задоволення». По-друге, лізти до нас у Францію або в Бельгію чи Великобританію, де вже цілком сформувалася «п’ята колона», їм немає сенсу. По-третє, це поки що тільки пробні кулі. Як тільки Европа здригнеться перед натиском і прийме їх, почнеться ще більший масовий наплив під гаслами типу «А чим ми гірші?» і «Геть дискримінацію за часом втечі!». Крім того, не забувай про таке явище, як Хамула, тобто, будуть вимоги про возз’єднання сімей, а европейські адвокати – зверни увагу, твої одноплемінники-євреї переважно! – знову заявлятимуть, що в арабській традиції Хамула – і є сім’я.

- Ти бачиш вихід з цієї ситуації?

- Тільки жорстка позиція і рішучі дії. Статус біженця повинні отримувати одиниці. Решту треба виганяти.

- А що робити з уродженцями Европи, які стали на стежку терору?

- Забути про таке поняття, як політкоректність. Якщо вони не хочуть жити за законами країни, в якій оселилися, нехай їдуть туди, де всі такі ж, як вони. Пробач, Ліліан, треба бігти – медперсоналу потрібна допомога...

 

***

На сайті щотижневого журналу Le Point прочитала цікаве повідомлення, чому серед об’єктів атаки був театр «Батаклан».

Виявляється, цей культурний заклад, власниками якого є євреї, давно вже під прицілом ісламістів і світських антисіоністів. Раніше вже відвертали теракти проти цього об’єкта під час проведення заходів єврейської громади Франції.

У Le Point висловлює міркування також, чому обрали саме концерт рок-групи Eagles of Death – бо вона кілька місяців тому виступала в Ізраїлі.

Щодо останнього сумніваюся – швидше за все виступ «іглів» просто співпав з моментом масованої атаки. А те, що «Батаклан» обрали через його «євреїстість» – дуже схоже на правду.

 

***

Зранку в соцмережах і ЗМІ з’явилося звернення, яке приписують прес-службі «Ісламської держави»:

«О, хрестоносці! Якщо ви робите ставку на Салахуддін і поглядаєте на Мосул, якщо у ваших марення Сінджара, Аль-Хулем, Тікрітом і Аль-Хавіджа, якщо ви мрієте про Маядіну, Джароблюс, Карме, Тель-Аб’яд, Коїму і Дерні, або якщо ви хочете повернути собі клаптик джунглів Нігерії чи хатинки в Синайській пустелі, то ми, з дозволу Аллаха, бажаємо Париж, і це ще до Риму і Андалуси! Це після того, як ми будемо правити вашими життями, після того, як ми зруйнуємо Білий дім, годинник «Біг-Бен» і Ейфелеву вежу, з дозволу Аллаха, як до цього ми зруйнували палаци царя Персії».

Незважаючи на те, що названі цілком реальні цілі, експерти сумніваються, що це послання складено в штабі ІД. Цілком можливо, що його автор адепт цієї організації, який  проживає у Франції.

 

***

Після терактів у редакції «Шарлі» і кошерному гіпермаркеті я не писала, що прокинулася в иншій Франції. Це була лише репетиція. Відповіддю стала демонстрація солідарності – і нерішучість політиків та спецслужб.

Якщо і зараз французькі силовики лише піднімуть кулак, але не вдарять по терористах і їхніх помічниках, не займуться пошуками потенційних вбивць, тоді і ця серія терактів виявиться лише репетицією. Репетицією чого? Страшно уявити...

У кожному разі, це вже инша Франція. Або вона повинна стати иншою – відважною і рішучою.

Один із символів Франції – картина Ежена Делакруа «Свобода на барикадах». Зараз країна – та й уся Европа – опинилася перед дилемою: йти за відважною Свободою в бій за европейські цінності чи, схиливши голову перед новою навалою варварів, натягнути на неї хіджаб. На жаль, надто яскравими були тенденції до вибору другого варіанту – і свіжий приклад тому в рекомендаціях Евросоюзу про маркування ізраїльської продукції, виробленої на «територіях». Але, можливо, кривавий душ п’ятниці 13-го, протверезить тих, хто сподівається, що нова зрада, з якою зіткнулися євреї, і прогин під відроджений халіфат, дозволять перечекати бурю в затишних бунгало на Лазурному березі чи в будиночку з видом на Рейн?

 

http://isrageo.com/2015/11/14/pariskoshmar/

 





 

Яндекс.Метрика