на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Вадим Фульмахт

Чому плани Путіна стосовно хрестового походу на Україну слід сприймати серйозно

На засіданні оргкомітету «Побєда» Путін не погодився з тим, що в храмах потрібно запалювати лампади від Вічного вогню. «Це не релігійне свято», – сказав президент РФ, –  «це загальнонаціональне світське свято». І продовжив: «Повинен бути однаковий підхід абсолютно до всіх громадян РФ. Всі повинні в єдиному пориві робити щось спільне. Не має бути нічого, що нас роз’єднує». Повірте, це не порожні слова.

Для виживання Кремлівського режиму необхідне єднання вірнопідданих зі своїм «божественним» начальством у вже загальному злочині. Зрозуміло, як і для чого це робиться: технології кругової поруки відомі. Тому росіян будуть «сковувати одним ланцюгом і пов’язувати однією метою», як в знаменитій пісні 1984 групи «Nautilus Pompilius». Пісня, до речі, актуальна, як ніколи раніше.

Але я б хотів звернути вашу увагу на те, що пропозиція запалювати лампадки в храмах від Вічного вогню – це не випадкова дурість придворного блазня. Справа в тому, що Вічний вогонь і Велика Перемога – це нова глобальна релігія Росії, яка об’єднує віруючих різних конфесій. І це не просто релігія – це фундаменталізм.

Поклоніння Великій Перемозі, а також обов’язок захищати Священну Пам’ять про Велику Перемогу від нападок Ворогів перетворилися на нав’язливу ідею. Заради Пам’яті Дідів росіяни готові воювати і, як мінімум, вже не заперечують проти Священної Війни з єретиками, які насмілюються оспорювати Святе Письмо (затверджене в Росії трактування історії ВСВ).

Навряд чи діди насправді воювали заради всього цього мракобісся, але ж і Христос висів на хресті не заради того, щоб в ім’я Його когось спалювали на вогнищах, правда?

Це нове середньовіччя: є «нацзрадники» в ролі «єретиків» і «відьом», є «великомученики» – «згорілі 2 травня за російську мову одесити-антифашисти», є навіть «Свята Земля» (Крим і «місто-герой» Севастополь, а в перспективі Київ – «місто-герой» і «мати міст руських»).

Можете не сумніватися: росіяни щиро хочуть нового хрестового походу заради визволення Києва від бусурманів. Як тільки Папа Третьоримський дасть команду «фас», вони будуть захоплено чекати наступного «приєднання». Зовсім не випадково на сучасних танках Т72Б3 бурятських і кадирівських «шахтарів» пишуть «на Київ» і «на Львів». З погляду релігії Великої Перемоги, Київ треба «звільнити» і «повернути в рідну гавань», а сучасні кияни для них – це єретики (приблизно як для хрестоносців – жителі середньовічного Єрусалиму).

Що стосується Львова – його слід демонстративно покарати і зруйнувати, як Берлін в 1945 році. Тому що Львів для сучасних релігійних фанатиків символізує пекло, лігво Сатани – Ворога Великої Перемоги. Сатана, зрозуміло, це Степан Бандера.

Той, хто ставиться до цього символізму поблажливо, мовляв, не треба робити з мухи слона, сильно помиляється. Нікого не цікавить «Новоросія» сама по собі, не кажучи вже про виродків «ДНР» і «ЛНР». Підготовку до нового хрестового походу не приховують. І він обов’язково станеться рано чи пізно. Навіть раптова смерть Путіна не змінить ситуацію глобально – наступний Папа Третьоримський при першій можливості обов’язково звернеться до цієї релігії.

Виходячи з вищевикладеного стає зрозуміло, що російські ЗМІ не просто брешуть. Під ширмою декларативного антифашизму ховається розпалювання релігійної ворожнечі, за допомогою якої вони перетворюють своїх глядачів в шахідів, готових вбивати «невірних» навіть ціною власного життя.

Цьому явищу треба дати справедливу оцінку. Порівняння Росії з ІДІЛ цілком доречне. Але ІДІЛ не можна перемогти нейтралізацією чергового лідера, хоча і цим варто займатися також. Великі зусилля треба спрямувати на протидію зомбуванню. Кісєльов і Ко не просто брехуни, фейкороби і маніпулятори – це розпалювачі релігійної ворожнечі. Не більше і не менше. Вже зараз їхні дії повинні отримати юридичну оцінку.

Що стосується звичайних українців, то маніпуляції пам’яттю дідів – це лише технологія сектантів, це потрібно розуміти. Не дозволяйте навіяти вам думки про те, що пам’ять дідів ображає так званий «перегляд підсумків війни». Задавати питання і переглядати відповіді на них не тільки можна, а й треба. Немає нічого аморального в питанні про необхідність блокади Ленінграду чи в питанні про доцільність взяття чергового міста до святкової дати ціною десятків тисяч убитих.

Всі ці питання не можуть виправдати ні Гітлера, ні ідеологію нацизму. А Друга Світова Війна – це насамперед катастрофа. Врятувати наш крихкий світ від Третьої Світової допоможе гасло «ніколи знову», а зовсім не «я пам’ятаю, я пишаюся» або «спасибі дідові за Перемогу».

Колись древній символ Сонця, світла і благополуччя перетворився на символ «чуми XX століття». Дуже хочеться вірити, що георгіївська стрічка не повторить цю сумну долю в XXI столітті.





 

Яндекс.Метрика