на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Скільки мільярдів доларів
Україна втрачає на контрабанді

ЗМІ регулярно піднімають тему контрабанди, роботи митниці, податкових органів. При цьому прем'єр-міністр на засіданні уряду 31 травня висловив задоволення роботою фіскальної та митної служби - план перевиконують. Однак, жоден із чиновників не може приблизно сказати, які обсяги контрабанди в Україні та, відповідно, як оцінити кількісні показники завдань поліпшення роботи митниці. В масовому сприйнятті (яке підтримується ЗМІ), контрабандисти - ті, хто переправляють цигарки та будь-яку дрібницю через кордон. Насправді, ситуація набагато сумніша, і переможні реляції Прем'єра, схоже, на жаль, мають мало спільного з реальною картинкою.

Для того, щоб розібратися в проблемі, немає потреби просиджувати добу в кущах біля кордону, проводити допити з пристрастю спійманих за руку митників - це все «дрібна риба». Реальні дані, як не парадоксально, відкриті, і можна багато чого дізнатися за допомогою простого порівняння цифр з відкритих офіційних джерел. Чим і пропоную зайнятися.

​Скільки мільярдів доларів Україна втрачає на контрабанді

 

Статистика знає все або про користь порівняння

Пару років тому, досліджуючи специфіку торгівлі між Білоруссю та Україною, я зіткнувся з цікавими деталями - статистика двох країн дає абсолютно різні цифри експорту та імпорту. Мова йде не тільки про грошову оцінку, але й про кількісні показники: тобто, деякі товари з Білорусі «виїжджали», але українська митниця їх в'їзд не фіксувала, і навпаки. Частково це можна пояснити контрактами та «замитненням» вантажів в останні дні звітного періоду (наприклад, 27 грудня вантаж виїхав, а 1 січня розмитнений в іншій країні). Але в такому випадку корекція даних можлива з урахуванням попередніх і наступних періодів (наприклад, оцінка 1 і 12 місяців окремо). Що, до речі, роблять статистичні комітети, даючи «скориговані дані» за попередній рік у серпні-вересні, коли враховуються описані вище розбіжності, різниці курсів валют і багато іншого.

У випадку з Білоруссю, наприклад, маємо цікавий графік, який дозволяє оцінити обсяги контрабанди.

https://uifuture.org/uploads/content/2/df366659e1-01.gif

В окремі роки розміри «нестиковок» доходили до 630 млн. доларів (2013 рік). При аналізі товарних груп з'ясовувалося, що це, у масі своїй, нафтопродукти та зріджений газ - так Курченко заробляв для сім'ї. У 2014-16 роках обсяг схем зменшився, але, наприклад 2 роки поспіль українська статистика стверджувала, що купувала літальні апарати в Білорусі на суму від 10 до 14 млн. у рік, Белстат про такі контракти мовчав. Тут маємо, скоріше, відсутність інформаційної взаємодії з прикриття, можливо, військових замовлень.

У будь-якому випадку порівняння статистики торгуючих країн дозволяє приблизно оцінити рівні контрабанди. Адже, якщо з однієї країни офіційно виїхав товар вартістю 1 долар за кілограм, то в іншу повинен в'їхати товар, масою 1 кілограм, який коштує 1 долар. Якщо маємо різницю цін - це не чиста контрабанда, а схеми відходу від митних платежів. Якщо маємо різницю ваги (або товар не виїхав, але приїхав /виїхав, але не приїхав) - ось вам і контрабанда.

З огляду на успішність застосування методу при оцінці білорусько-українського співробітництва, вирішив застосувати його до інших країн, з якими Україна межує (крім РФ).

 

Скільки товару йде «мимо каси»?

За дані для порівняння я взяв вибірку за 2015 рік, оскільки не всі національні органи статистики опублікували «скориговані» дані за 2016 рік, що, в умовах стрибків обмінних курсів, робить роботу малоефективною.

Більшість сусідніх країн публікує статистику або в національній валюті, або в євро, Білорусь та Україна - у доларах США. За базу розрахунків я взяв долари, зробивши перерахунок даних національної статистики за середньорічним курсом. Такий підхід може стати причиною помилки, але, з огляду на те, що в усіх країнах-партнерах (окрім України та Білорусі) коливання курсів лежали в межі 1,5%, будемо вважати, що розбіжність даних статистики у 2% вказує не на контрабанду, а на різні методи обліку.

Як основу для даних я брав таблиці Központi Statisztikai Hivatalt, Štatistický úrad Slovenskej republiky, статистичні щорічники Institutul National de Statistica і Główny Urząd Statystyczny, дані про зовнішню торгівлю від Укрстат і Белстат.

Отримані дані звів в інфографіку, яка, думаю, багатьох здивує:

https://uifuture.org/uploads/content/2/32c157f878-02.jpg

Найбільша різниця в оцінках обсягів зовнішньої торгівлі зафіксована з Польщею. В оцінці поставок з цієї країни в Україну статистика двох країн дає цифри, відмінні на 42%. Або 977,8 мільйонів доларів. Це в 2015 році, коли обсяги зовнішньої торгівлі України досягли свого дна! Український експорт до Польщі так само йде за сірими схемами, але в даному разі уникають податків уже поляки (за обсягами основних товарних груп дані практично збігаються), або ж українці завищують ціни декларування в надії отримати більшу компенсацію з ПДВ (завищення є, принаймні, по хімії, металах - далі не дивився).

На другому місці - Угорщина, де дані про торгівлю розрізняються на 17%. Ця країна цікава тим, що дані Укрстату по імпорту нижче за дані угорської сторони з експорту. З одного боку, можна було б думати, що з Угорської Республіки «виїхало» менше товару, але насправді маємо, наприклад, по машинах та устаткуванню завищення цін в Україні. Причина, можливо, криється, у специфіці формування цін під час держзакупівель. Відкати ніхто не відміняв. Але це поки, скоріше, домисли або поверхнева оцінка - тема угорського імпорту заслуговує окремого дослідження.

З іншими країнами все передбачувано: з їх митної території товар виїжджає, але українська митниця його не фіксує. З іншого боку, митники суміжних держав фіксують імпорт з України, але наша служба (та статистика) готова присягнутися мамою, що ці товари не виїжджали з країни.

Окремо відзначу Словаччину, де оцінка поставок товарів в Україну проста та зрозуміла. Різниця в даних державної статистики становить 0,03% або 105 тисяч доларів при обсягах в майже 340 мільйонів. Ось це дійсно курсова різниця та різні системи підрахунків!

 

Резюмуючи

Загальні цифри вельми сумні. У торгівлі України та п'яти сусідніх країн рівень контрабанди за 2015 рік можна оцінити приблизно в 2 012 842 000 доларів (два мільярди дванадцять мільйонів вісімсот сорок дві тисячі доларів). Для порівняння - загальний товарообіг із цими країнами (за даними Укрстат) склав за 2015 рік 11 842 845 300 доларів.

Але 5 сусідніх країн - це всього лише 15,66% зовнішньої торгівлі України в 2015-му. Якщо екстраполювати усереднений рівень контрабанди на дані по всіх країнах, то обсяг контрабандної торгівлі становить приблизно 12 856 982 000 доларів (дванадцять мільярдів вісімсот п'ятдесят шість мільйонів дев'ятсот вісімдесят дві тисячі доларів). Це, якщо не більше, можна порівняти із загальними обсягами фінансової допомоги (включаючи кредити міжнародних фінансових організацій) України. І, підкреслю, що ці дані за 2015 рік - рік максимального обвалу зовнішньої торгівлі України.

Тому слова Володимира Гройсмана про те, що щоденні митні платежі зросли до 1,3 мільярда гривень радують, але поки це лише початок процесу. Для ефективної боротьби з контрабандою можна хоча б порівняти дані статистики сусідніх країн із найбільш важливих товарних груп. Статистика - це ж і дані митниці про учасників угоди. Якщо в Україні їх немає, можуть допомогти сусіди. Алгоритм досить простий і не вимагає мільярдних вкладень. Написати запит – справа недовга. У мене, наприклад, побіжний аналіз статистики торгівлі зайняв 3 дні: у однієї людини. Головне – просто захотіти.

7 07 2017

https://uifuture.org/uk/post/skilki-milardiv-dolariv-ukraina-vtracae-na-kontrabandi_328