на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Емігрантські листування Гедройця та Осадчука

У Львові презентували книгу з пів віковим листуванням польського та українського емігрантів.

У львівській бібліотеці імені Василя Стефаника відбулася 88-ма Оссолінська зустріч. Присвячена недавно виданій у Польщі книзі листування польського і українського емігрантів Єжи Гедройця та Богдана Осадчука «Кореспонденція 1950-2000». Перший жив у Парижі, другий у Берліні. Співупорядник книги, польська журналістка та дослідник польсько-українських відносин Богуміла Бердиховська розповіла про важливість цих публіцистів для побудови добрих відносин між Польщею та Україною після 1991 року. Свої думки про позитивну роль публіцистів також висловив знавець українсько-польських відносин, генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тарас Возняк. Усі Оссолінські зустрічі відбуваються під патронатом Генконсульства Польщі в Україні.

З ліва на право Богуміла Бердиховська, Тарас Возняк та Вікторія Маліцька. / Фото Ігор Тимоць.

З ліва на право Богуміла Бердиховська, Тарас Возняк та Вікторія Маліцька. /Фото Ігор Тимоць.

 

Оссолінські зустрічі – регулярні зустрічі у львівській бібліотеці імені Василя Стефаника, присвячені польсько-українським темам. Сучасна бібліотека Стефаника була колись частиною бібліотеки імені Оссолінських. Частину бібліотеки під час ІІ світової війни вивезли до польського Вроцлава.

Листування Гедройця (1906-2000 роки) з Осадчуком (1920-2011 роки),  – це обширний том, що містить 855 листів, написаних у 1950-2000 роках. Богуміла Бердиховська розповіла, наскільки сильно вплинула на сучасні відносини між Польщею і Україною ця група емігрантів. Написані протягом пів століття.

«У книзі зібрано листвування двох інтелектуалів протягом пів віку. – розповіла Бердиховська. – У Польщі та в більшій мірі в Україні мало досліджено вплив еміграції на сучасний стан справ в обох державах і відносини між країнами. А вплив був великим. По-перше, це листування показує цілковиту відданість обох емігрантів відродженню незалежності Польщі та України. По-друге, відданість їх життя встановленню добрих дружніх відносин між незалежними Польщею та Україною. Постать Гедройця знана в Польщі й навіть в Україні. Натомість постать Осадчука мало відома в Польщі й ще менше в Україні. А це видатна особа, яка багато зробила з Німеччини для підтримки України».

Тарас Возняк розповів натомість, що будь-який формат устрою держав, інституцій і міждержавних відносин спочатку зʼявляється як ідея в головах інтелектуалів та політиків. Так свого часу виникли ідеї ЄС, НАТО. Без образів у головах цих обʼєднань могло і не бути. Так само Гедройць та Осадчук протягом десятиліть осмислювали, як здобути незалежність своїх країн і збудувати дружні віднсини між Польщею та Україною. Досягнення добросусідських відносин між Польщею та Україною в 1990-х – це, зокрема, заслуга цих інтелектуалів.

Довідка

Богдан Осадчук народився в 1920 році в Коломиї. Дитинство і юність провів у Польщі. У 1940-х вивчав міжнародне право та історію Східної Європи в Берлінському університеті. Навчання продовжив в Українському вільному університеті в Мюнхені, де захистив кандидатську дисертацію про радянську політику в період від Леніна до Хрущова. З 1966 року – професор новітньої історії Східної Європи у Вільному університеті Берліна. Захистив докторську дисертацію щодо планів Юзефа Пілсудського провести превенційну війну проти Адольфа Гітлера. В еміграції працював журналістом у німецьких виданнях «Українські вісті», Die Neue Zeitung, Der Tadesspiegel, Munchener Merkur, Stuttgarter Nachrichten, Kölner Stadtanzeiger і швейцарських Die Neue Zurcher Zeitung і Baseler Nationalzeitung. У 1950 році на берлінському антикомуністичному Конгресі вільної культури познайомився з Гедройцем. Під псевдонімом «Берлінець» активно публікував матеріали у часописі «Культура», головним редактором якого був Гєдройць. Останній високо цінував Осадчука та його внесок у формування польсько-українського діалогу примирення. У 1990-х Осадчук був нештатним радником президента України Леоніда Кучми щодо польсько-українських відносин. У 2001 році отримав орден «Білого Орла» – найвищу урядову нагороду Польщі.  У 2009 році, «відзначаючи науковий доробок і активну роль в справі польсько-українського примирення» глава МЗС Польщі Радослав Сікорський нагородив почесною відзнакою Bene Merito. Ініціював створення Європейського колегіуму польських та українських університетів (EKPiUU) у Любліні. Проживав до смерті в Берліні.

Єжи Гедройць – польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор паризького часопису «Культура». Активний прихильник польсько-української співпраці, противник взаємних територіальних та інших претензій. Прагнув формування добросусідських взаємин Польщі з її східними сусідами: Литвою, Білоруссю, Україною, у чию перспективу здобуття незалежності завжди вірив. Ідеї Гедройця лягли в основу східної політики Польщі в 1990-х.

З ініціативи і коштом Гедройця зʼявилася антологія української літератури 1917—1933 років «Розстріляне відродження». Термін «розстріляне відродження» набув значного поширення в українському публічному вживанні. Сама антологія суттєво вплинула на формування українського шістдесятництва. У 1969 році на замовлення Гедройця зʼявилася друга українська антологія – про дисидентів. Головною тезою Гедройця була «не буде справді вільних поляків, чехів чи угорців без вільних українців, білорусів чи литовців». Він виступив за концепцію «Не може бути вільної Польщі без вільної України». Існування і плекання ідей примирення українців і поляків не раз наражали його на критику з боку польських шовіністів. Погляди та ідеї Гедройця сприяли розвалу СРСР, зближенню та подальшій співпраці між поляками та українцями у роки незалежності України. Гедройць був радником президента Польщі Александра Кваснєвського щодо польсько-українських відносин.

http://www.polukr.net/uk/blog/2019/06/ossolin/