незалежний
культурологічний часопис <Ї> |
 www.ji-magazine.lviv.ua Владика Борис Ґудзяк«Порожнечу страху заповніть спілкуванням»8 вересня стартували Дні УКУ у Львові. Традиційно розпочав цю подію Президент
УКУ, Архиєпископ і Митрополит Філадельфійський УГКЦ Владика Борис Ґудзяк.
Він виступив з актуальними роздумами в час
карантину – свідчення, служіння
і спілкування у час глобальних
викликів, як змінився світ після піврічних
карантинних обмежень, як зберегти свої ціннісні
орієнтири і де шукати опори
в епоху постійних змін. Про це та інше владика
поділився у своїй промові. «Нам здається,
що наш чорний лебідь – найчорніший, наш форсмажорний час – найфорсмажорніший. Нещодавно,
ми відзначали 36-у річницю смерті Патріарха Йосифа Сліпого. Кожен, хто хоча б трішки
знає про його життя, розуміє, що наші випробування
не найскладніші. Ми не пережили того, що пережив він». Владика відзначив швидкий розвиток університету за останні десять років. З нагоди початку навчального року він привітав першокурсників і наголосив на унікальному шансі, який їм
випав: «Сьогодні
УКУ не крокує, а біжить.
Прошу всіх нових
студентів, щоб засвідчили свою вдячність за змогу вчитися в цьому університеті. Таких, як ви, на кожне місце
було 5-7 осіб. Ви маєте те, що інші
не могли отримати. А це
великий дар. Високий бал зі ЗНО чи зі вступних іспитів
– це малий показник. Унікальність УКУ не лише у програмі, у прекрасних викладачах, спонсорах,
які підтримують нашу працю, наше навчання. Цей заклад має
прекрасне покликання говорити про Бога». Архиєпископ запросив брати приклад з життя тих,
хто зумів подолати труднощі: «Заохочую приглянутись
до прикладу трьох осіб – патріарха Йосифа, Мирослава Мариновича
і когось із вашого оточення. Вони пережили невимовні труднощі, переступили бар’єри – війни, хвороби, бідність, самотність, несправедливість, травми. Подумайте, як ця людина засвідчила, переступивши ці бар’єри, визволившись
з кайдан, щоб бути позитивним і підіймати інших, іти вперед не нарікаючи». Владика Борис переконує, що самотність в час пандемії породжує страх й непевність. Шлях подолання – вийти з обмежень, запросити у своє життя інших й запропонувати
свою присутність в їхньому житті: « Ми не помилимось,
коли одягнемо нагого, нагодуємо
голодного чи подзвонимо
до самотньої людини. Не помилилось, коли врахуємо когось до нашої молитви. Зробіть зв’язок між собою і Богом трьохстороннім, залучивши близьких
і послуживши їм. Так ми заповнимо
порожній час страху, який
нас паралізує. Цей обмежений період нашого життя потрібно
заповнити жертовністю. Тоді розумієш, що вже й не такий
пригнічений і можеш ще допомогти, поділитись
з іншим. Природа любові – віддаючи, ми збагачуємось. Порожнечу
страху заповніть спілкуванням.
Коли ми корчимось у своїх проблемах у закритому приміщенні, наше життя і дух стає закритим. Я
хочу попросити вас бути членами спільноти,
яка не лише сам на сам з собою, а яка з Богом і ближнім». Владика Борис згадав й за тих, кого переміг вірус ковіду й наголосив не боятись смерті, шукати позитивні сторони цього нелегкого часу. Свою промову владика
закінчив благословенням. Підготувала: Наталя Стареправо 9 09 2020 |