Леся Поруцька-Сакович

Санкції у процесі приготування

Російська преса, з посиланням на видання The New York Times і якісь свої джерела в Европі, пише, що на Старий Континент прибула група американських фахівців, котрі під еґідою Державного Департаменту США проводять консультації з европейськими партнерами з приводу формування списків кандидатів на новий пакет санкцій проти осіб з ближнього оточення Путіна та проти юридичних осіб з РФ або таких, чиїми кінцевими бенефіціярами є російські громадяни або компанії, насамперед – з нафтогазового сектору. Крім американців, у цих консультаціях беруть участь і представники уряду Великої Британії, що змушує багатьох діячів у Москві нервово смикатися у своїх кріслах.

Насамперед ця активність пов'язана з підготовкою аґресії проти України і, загалом, саме цю причину підтвердила низка европейських діячів високого рангу, котрі попередили Москву про те, що, в разі початку аґресії, Москва зазнає таких збитків, з якими ще не стикалася. Але насправді це не єдина причина. Ще з 2018 року відкладено справжні санкції через інцидент з отруєнням Скрипалів. Британія тоді планувала значно масштабнішу відповідь, але її не підтримали ні Европа (Меркель+Макрон), ні США (Трамп, якому подобався Путін і який подобався Путіну).

Але в Британії вміють мислити великими часовими катеґоріями, і, розуміючи, що в Меркель з Путіном склалися «особливі стосунки», як вона це сама назвала, прикрившись загальним формулюванням зі згадкою назв країн, Британія вирішила почекати, поки вона піде. І от тепер вона йде, й замість неї не залишається ставленика, котрий матиме тривалу й болісну інерцію, а отже, прийшов час повернутися до цього питання. І от тепер цю тему рухають і США, і Велика Британія. Крім того, Путін створив для Европи дві гібридні загрози, в яких Україна стоїть осторонь, а саме – газову та прикордонну кризи. Це свідчить про те, що Москва і Путін – самодостатня загроза, яка несе небезпеку навіть без урахування фактора України.

Дедалі більшому числу еврочиновників стає зрозуміло, що політика поступок Москві не працює у принципі. Поступки та компроміси з РФ не просто контрпродуктивні, але шкідливі й небезпечні, оскільки в Кремлі їх вважають підтвердженням правильності своєї лінії на тиск. Простіше кажучи, вони це сприймають як прогинання опонента, а коли так, то його конче треба дотискати саме у цім напрямку.

Компроміси та поступки виправдані лише за наявности доброї волі в сторін, що ведуть перемовини, але фокус у тому, що в Москви і Путіна нема й не може бути цієї доброї волі. Вони перебувають у постійному пошуку слабкого місця, щоб ударити, а всі, хто цього не розуміє і пропонує враховувати інтереси Москви, лише потурають подальшим силовим і аґресивним діям Кремля. До речі, Китай діє так само, і в цьому сенсі його дії майже ідентичні російським.

І ось зараз опрацьовується список фіґурантів, які входитимуть до тих чи інших конфіґурацій санкцій. Причім зараз йдеться саме про тих персон і ті структури, котрі весь цей час виводилися за дужки, оскільки дії щодо них означатимуть дії проти Путіна особисто. Йдеться не лише про відмову у візах чи блокування рахунків, що перебувають у доступних юрисдикціях, але і про низку нових варіянтів обмежень, зокрема виведення їх за рамки ґлобальних платіжних систем. У західній пресі вже з'являються коментарі від осіб, близьких до роботи цих груп, і вони стверджують, що вже узгоджено суттєвий набір інструментів, здатний стати великим сюрпризом для російської верхівки.

Коротше, чекаємо на результати роботи цієї чудової групи і сподіваємося на те, що нарешті путінські холуї почнуть хапати те, що затрималося ще з 2014 року і що стало для них сигналом «Можна». Краще пізно ніж ніколи.

29 11 2021

https://defence-line.org/.../sankcii-v-processe.../