на головну сторінку незалежний культурологічний часопис <Ї>

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Олександр Мотиль, професор політології в Ратґерському університеті, штат Нью-Джерсі, США

Абсурд, і що з ним робити

Теперішній конфлікт між Заходом, Росією та Україною побудований на абсурді. Росія наполягає на тому, щоб Україна ніколи не стала членом НАТО, і вважає, що членство є т. зв. червоною лінією. Захід каже, що в принципі двері для України відкриті. А Україна прагне якнайскоріше увійти в Альянс. Зате всі точно знають, що Україна не має ніяких шансів стати членом НАТО в наступних 10-20 або навіть більше років. Отже, в принципі, можлива війна через абсурд. Можуть загинути тисячі за ніщо.

 

Президент Зеленський натякнув на неможливість українського членства в НАТО під час пресконференції 28-го січня: “Скажіть причини. Ну, ми не в НАТО. Ну так скажіть, що ми не в НАТО. Скажіть відкрито: ми ніколи там не будемо. Це до багатьох членів Альянсу. Хтось про це говорить, хтось боїться говорити, хтось приїжджає, ми тиснемо одне одному руку. Хтось говорить: ‘Знаєш, якщо б не ця держава… Ми обов’язково тебе підтримаємо’. А хтось говорить інше: ‘Коли всі підтримають, ми також підтримаєм’. Навіщо нам говорити про майбутнє? У нас ризики у нашому сучасному”.

 

Настав час Києву прорізати цей гордіїв вузол і взяти ініціативу. Як? Проголосити те, що всім відомо, — що Україна не може претендувати на членство протягом наступних 10-20 років. Україна не відкидає цієї мети — бо це протирічило б Конституції — а просто ставить ікс-річний мораторій на питання членства. Звичайно, при умові, що Росія теж зробить якійсь поступки і доведе на ділі свою миролюбність.

 

Зробивши такий крок, Україна нічого не втратить, бо членство таке ж нереальне, як здобуття Україною статусу 51-го штату США. А виграє багато, бо моментально підірве одну з головних вимог Москви і зробить величезну ласку Заходові за те, що вирвала його з неприємного становища, де принципово не можна відмовити Росії і практично не можна дати членство Україні.

 

Зробивши такий крок, Київ мав би також узяти ініціативу в другій пекучій справі. Велика частина українського політикуму добре розуміє, що реінтеграція окупованого Донбасу буде катастрофою для Українинавіть за найкращих умов. Окупація тих нещасних і ретроградних земель дала Революції гідності можливість перетворитися в реальні позитивні зміни. Повернення цих земель — з їхнім проросійським совєтизованим населенням, з розбитою економікою, з тисячами бойовиків і прихильників русской весны — призупинить зроблений за останні вісім років прогрес і поверне Україну в зону впливу Росії.

 

Отже, що Україні робити, щоб відмовитися від такого троянського коня? Відкрито покинути мінський процес неможливо. Зате є така ініціатива. Оскільки Росія безконечно твердить, що Україна готується до нападу, що навіть готує хіматаку, Україна мала б проголосити ікс-річний мораторій на силове розв’язання донбаської проблеми і запросити всіх інших Росію та її прибічників в окупованих територіях — до подібного кроку у відношенні до України.

 

Як і з мораторієм про НАТО, Україна абсолютно нічого не втрачаєбо мусила б бути божевільною, щоб напасти на Росію та її донбаських ватажків. Зате виграє, бо підриває російську пропаганду, підкреслює важливість неподільності безпеки для всіх, ставить себе у світлі миротворця і дещо переробляє мінський процес на свою користь. Відсутність прогресу принаймні на папері, який останнім часом став кремлівською обсесією, не означатиме відновлення війни.

 

Звичайно, стосунки з Росією далі будуть важкими і небезпечними. Москва вже не раз показала, що інтерпретує домовлення по-своєму. Але дуже можливо, що завдяки українським ініціативам теперішня криза стане менш глибокою і що НАТО, Америка та Росією скоріше прийдуть до якоїсь згоди й унеможливлять війну. Україна має використати цю передишку для швидкого економічного росту — хоч би тому, що витрачати 6% ВВП на безпеку неможливо на довшу мету.

 

Звичайно, ці два кроки вимагають тверезого розуму, трохи фантазії та певної відваги. Головне — вимагають розуміння, що існує дійсність, з якою треба числитися, і що вести війну і вмирати за абсурд абсурдно.

 

01.02.2022

https://zbruc.eu/node/110302