www.ji-magazine.lviv.ua

Надя Кельм, Олексій Набожняк, Юлія Дукач

Європарламент визнав Росію країною — спонсором тероризму. Проти проголосували 58 депутатів, ще 44 утрималися. Противники такого рішення отримали від анонімних активістів “привітання”: наліпки з написом “своїми голосами я підтримую тероризм”. ТЕКСТИ проаналізували попередні “російські” голосування цих, а також усіх інших депутатів Європарламенту, щоб зрозуміти, як одне конкретне голосування вписується в загальний патерн. Більшість депутатів виявилися вірними своїм попереднім підходам до Росії. Проте були й “відхилення”: деякі традиційні прихильники Росії раптом “прозріли” і підтримали резолюцію. Утім з’явилися й ті, хто раніше критикував росіян або був нейтральним, але раптом вирішив не визнавати Росію спонсором тероризму.

Нещодавно ми випустили проєкт “Бактерії “русского мира” про прихильників Росії в Європі. Серед наших фігурантів — низка чинних і колишніх депутатів Європарламенту, які сприяють діяльності Росії голосуваннями або іншими діями. Понад 80% з тих, хто проголосував проти резолюції про визнання Росії спонсором тероризму, були в нашій базі через свої попередні заслуги. Тих, кого не було, ми додали на останньому етапі підготовки, уже після голосування в Європарламенті.

Голосування в Європарламенті. Фото: https://caspiannews.com/

До червня 2022 року аналітичний центр VoteWatch збирав дані про всі голосування в Європарламенті, починаючи від 2009 року (тобто три останні скликання: 2009—2014, 2014—2019, 2019 — досі). Улітку проєкт зупинили, але дані аналітики виклали у відкритий доступ. Завдяки цьому масиву ми можемо порівняти голосування депутатів за всі рішення, які стосувалися Росії, та з’ясувати, чи було голосування за “терористичну” резолюцію закономірним, чи “відхиленням” від генеральної лінії.

Ми переглянули голосування євродепутатів останньої каденції, відібрали 12 рішень від 2019-го до червня 2022 року, які безпосередньо стосувалися Росії (санкцій, економічних відносин, прав людини, нападу на Україну тощо) і додали голосування за резолюцію про тероризм. Виключили з масиву порівняння депутатів, які (ще або вже) не мали мандата хоча б під час одного з цих голосувань. Так у нашому розрахунку “противників” резолюції — 53 із 58 депутатів (5 із них працюють не від початку каденції).

Ми порівняли патерни голосувань не тільки окремих депутатів, а й груп у Європарламенті, національних політпартій і національних груп депутатів.

Ось список “контрольних” голосувань, з якими ми порівнювали:

·         Резолюція щодо Росії, екоактивістів і політичних ув’язнених з України (в Криму).

·         Резолюція щодо дій Росії щодо литовських суддів, прокурорів і слідчих, які розслідували події у Вільнюсі 1991 року.

·         Резолюція щодо закону про іноземних агентів.

·         Резолюція щодо ситуації в Росії та отруєння Навального.

·         Резолюція щодо Росії, Навального, нарощення озброєнь на кордоні з Україною, нападів на Чехію з боку Росії.

·         Резолюція про визнання німецьких НУО іноагентами й ув’язнення Андрія Пивоварова.

·         Звіт про європейсько-російські відносини (критичний щодо Росії).

·         Резолюція щодо довгого погіршення стану справ з захистом прав людини в Росії, справа фонду Меморіал.

·         Резолюція про ситуацію на українсько-російському кордоні та окупованих Росією територіях.

·         Резолюція про російську агресію щодо України.

·         Резолюція про нарощення репресій у Росії, кейс Навального.

·         Резолюція щодо війни в Україні та санкцій щодо Росії.

Що ми дізналися

Як і варто було сподіватися — більшість членів ЄП у останньому голосуванні про визнання Росії державою — спонсором тероризму йшли в фарватері своїх попередніх поглядів. Такі видатні кремлефіли, як Тетяна Жданока з Латвії, Мілан Угрік зі Словаччини, Гідо Райл з Німеччини, Костас Пападакіс з Греції чи Тьєрі Маріані з Франції не зрадили своїх поглядів і голосували за своїми традиційними проросійськими переконаннями.

Загалом із 53 тих, хто натиснув на кнопку “проти” резолюції, 40 — ті, в кого половина й більше з 12 попередніх “антикремлівських” голосувань — “проти”. Ще 10 — це депутати, які раніше “невпевнено” голосували з російських питань: часто або утримувались, або були відсутніми, або не голосували, або ж баланс голосів “за”, “проти” та “інших” не дає змоги віднести їх до певної категорії. Тепер вони вирішили чітко визначитися.

Це зокрема:

·         Роберт Гайшел (Словаччина);

·         Іво Христов (Болгарія);

·         Цветеліна Пенкова (Болгарія);

·         Йоахім Шустер (Німеччина);

·         Сергей Станішев (Болгарія);

·         Петар Вітанов (Болгарія);

·         Елена Йончева (Болгарія);

·         Моніка Беньова (Словаччина);

·         Дітмар Кьостер (Німеччина);

·         Мартін Зоннеборн (Німеччина).

Попри відносно обережні голосування з чутливих “російських” питань, частина цих людей зазвичай у житті активно підтримувала Росію. Приміром, Йончева і Христов незаконно відвідували Крим у 2017 році: Сергій Станішев (до речі, уродженець Херсона) — активно виступав за діалог з Росією попри анексію Криму; Шустер — прихильник “мирної дипломатії” та переговорів з Москвою тощо. Натомість виступи Беньової й Кьостера були радше поміркованими.

Крім них, справді вартувало б звернути увагу на євродепутатів, які раніше майже постійно голосували за резолюції, що засуджували дії Росії. А тепер вирішили висловитися проти визнання її державою — спонсором тероризму. Це, зокрема,

·         П’єтро Бартоло (Італія);

·         Андреа Коццоліно (Італія);

·         Массіміліано Смерільйо (Італія) — троє депутатів від Демократичної партії Італії.

Хоча загалом вони засуджують війну, заявив Смерільйо, проте визнання Росії спонсором тероризму — це “занадто”. Приблизно з такими самими аргументами “утрималися” від голосування члени партії “5 зірок”, які раніше також переважно підтримували критичні щодо Росії резолюції. Ми налічили близько 12 європарламентарів, які раніше голосували проти Росії, однак на “терористичному питанні” вирішили утриматися. Натомість серед тих, хто зазвичай “плавав”, 9 членів ЄП цього разу ухвалили рішення сказати “рішуче так” визнанню Росії спонсором тероризму.

Примітно, що “за” резолюцію проголосували також двоє лютих прихильників Росії (судячи з їхніх попередніх голосувань): екстравагантний ірландець Люк Мінг Фланаган і німець Йорг Мойтен, ексголова правої партії Альтернатива для Німеччини (AfD), одружений з росіянкою. Публічно вони не пояснювали свого рішення.

Як корелюють партійні й національні патерни голосувань за попередні “російські” питання та за питання визнання Росії спонсором тероризму — дивіться на інфографіці.

5 12 2022

https://texty.org.ua/articles/108391/rosiya-sponsor-teroryzmu-hto-z-yevrodeputativ-zminyv-svoyu-dumku-na-koryst-kremlya/