www.ji-magazine.lviv.ua

Саід Ісмагілов, колишній муфтій Духовного управління мусульман України «Умма»,
військовослужбовець Збройних Сил України

Українська нація вперто не хоче вмирати. Складається враження, що ВОНИ вже не знають, що з нами робити.

Нас намагаються вбити росіяни, нас намагається поламати через коліно американська адміністрація Трампа, нас намагається хоч якось продати власна влада.

А українці бʼються в окопах, українці не продаються, українці відверто глузують з американських ділків без посад і відповідальності, що прикидаються миротворцями.

Українська нація тупо стала поперек горла усьому світу. Ніхто не знає, що з нами робити. Усі би і раді були вже домовитись з Путіним на умовах Путіна, але ми не збираємось капітулювати, тримаємо зброю, і тримаємо стрій.

В холодному повітрі на різних континентах повислі питання.

Чому ми не виходимо з піднятими руками?

Чому не складаємо зброю і продовжуємо опір?

Чому не посипаємо голови попелом?

Чому не копаємо собі помиральні ями?

Чому не погоджуємось віддати усе, що маємо?

Чому не обожнюємо владу і не хочемо собі царя?

Дуже незручна нація.

Без жартів, на нашому місці вже зламався би будь-хто, адже ніхто у світі не готовий до сучасної високотехнологічної війни проти низки ядерних країн, що усі разом чотири роки намагаються розчавити одну-єдину без ядерну країну.

Вже й істеричного Трампа підключили з його торговцями повітрям. Сусіди, усілякі там Орбани/Фіцо, бʼють нам у спину.

Божевільні гроші вкладаються у пропаганду. І такі самі божевільні гроші крадуться з українського бюджету.

А українці вперто не хочуть бути рабами.

Навідріз.

Ні під яким соусом.

Ніякими обіцянками.

Ніяким тиском і погрозами.

Звісно, що ще є у нас малороси, які готові падати на коліна перед московськими вбивцями, але вони вже в країні не вирішують.

Нарешті ви зробили це.

Століття поневолення, голодомори, масові страти, репресії, позбавлення власної мови і культури, депортації, катування і приниження дали нам імунітет і жагу до виживання.

Ми більше не віримо гарантіям безпеки, ми не віримо, що все минеться, ми не віримо, що за нас хтось заступиться.

Ми віримо лише в зброю у власних руках.

Озброєна і згуртована українська нація — єдина гарантія нашої безпеки і виживання, єдина гарантія існування України та українців. Дайте нам зброю і відійдіть, ми самі порвемо будь-якого ворога.

Світ все більше не вправі вчити нас життю, вся їхня філософія та ідеологія, всі їх принципи та цінності — ми побачили, чого вони насправді варті.

Вони нічого не варті.

Америка, що прагнула бути лідером і взірцем свободи і права впала на коліна перед диктатурами, і продала всі свої цінності з молотка, а Уіткофф та Кушнер бігають оформлювати продаж американської совісті та гідності.

У світі немає більше не те що міжнародного права, а навіть сталих правил.

Всі цінності нахиляють на догоду «гарним угодам».

Гроші, влада та марнославство стали новими глобальними цінностями.

Тож, у перший чверті ХХІ століття, ми маємо згуртовану групу диктатур, що вже диктують свої умови всьому світу, і маємо колишній табір демократій, де все більше членів цього альянсу відмовилась від сталих принципів на догоду новим глобальним цінностям.

В той час, як деякі політики кажуть «Ми ближче до миру ніж будь-коли!», я кажу «Ми ближче до глобальної технологічної війни ніж будь-коли».

Власне, вона вже триває, і ми найдосвідченіші в цьому.

І останнє, ви ніколи не нагодуєте упирів віддаючи їм більше крові.

Від цього в них збільшується апетит і амбіції.

Шанс на порятунок є, треба відкинути ілюзії і дивитись правді в очі через приціли нашої зброї.

21 01 2026