Олексій Панич, філософ, культуролог, перекладач

Як ви, українці, можете під такими ударами
триматися вже п'ятий рік?

Друг з Нью-Йорка сьогодні спитав мене: "Як ви, українці, можете під такими ударами триматися вже п'ятий рік?".

Я йому відповів: "Все дуже просто. Українці або розуміють, або відчувають, що якщо тут буде Росія, смертей і страждань буде ще в рази більше, ніж все, що є зараз".

Адже Путіну потрібно не просто мати підконтрольну Україну - бо зараз саме вона є головною перешкодою до омріяного ним статусу хазяїна Європи і третього центру світу поряд із США та Китаєм. Йому потрібно ще "не повторити помилок минулого", тобто раз і назавжди унеможливити, щоб українці знову повстали, як робили це вже багато разів. А українці - не білоруси, вони неодмінно повстануть, якщо зберігатимуть свою ідентичність, і повстануть не на лавочки без взуття, щоб їх не замарати. Тому всіх в Україні, хто не прийме добровільно ідентичність росіянина з лише декоративним українським колоритом (і те не факт), чекає або смерть, або катування, або переслідування з метою примусової зміни ідентичності.

Інших альтернатив ми не маємо. Тому й тримаємося попри все, що летить і далі летітиме на нас із неба.

Це також відповідь всім, хто цікавиться, чи можемо ми з Росією нині про щось "домовитися". Так, можемо - про капітуляцію. І ні про що інше. Бажаєте? Але тепер ви вже знаєте, що буде далі.

7 10 2026