www.ji-magazine.lviv.ua

Олександр Шульман, Володимир Литвинов, Орест Зог

На початку вересня ми публікували черговий аналіз поточної ситуації на фронті. Сьогодні пояснюємо, що змінилося відтоді.

Традиційно спочатку роздивимося дві окремі криві, одночасний погляд на які дає розуміння, куди загалом рухаються справи на фронті. І цього місяця бачимо підтвердження тренду на перемогу, який фіксували на початку вересня.

Ідеальна картина в умовах чисельної переваги ворога була б така: верхня лінія йде рівно, а нижня — стрімко вгору. Саме це й відбувалося. Нині продовжуємо спостерігати, як втрати росіян постійно зростають, у той час як їхнє просування майже зупинилося.

Попри успіхи операції «Вівальді» біля Лимана, загалом по лінії фронту росіяни подовжують просуватися. Але за місяць темпи такі мізерні, що їх ледве видно на верхній кривій. Тож можна сказати, що фронт стоїть.

Російська стратегія вже кілька років передбачала обмін великої кількості вбитих росіян на захоплені українські території. Розрахунок полягав у тому, що в Росії багато людей і рано чи пізно вони заберуть всю нашу землю.

Проте нинішня ситуація ламає ці розрахунки: втрати окупантів зростають, а територій не прибуває. Для ворога це явно програшне становище. Якщо Україні вдасться підтримувати таку динаміку в середньостроковій перспективі, Росія буде змушена погоджуватися на реальні мирні переговори, а не висувати ультиматуми про капітуляцію під виглядом «миру».

Щоб здобути повну перемогу, Сили оборони України мають нарощувати російські втрати та відбивати великі території. На графіку це відображатиметься так, що верхня лінія йтиме вниз, а нижня стрімко вгору. Але на нинішньому етапі підстав сподіватися, що це буде скоро, немає.

Тепер поглянемо на місця інтенсивних боїв.

Оріхів. Тактичне вклинення

Карти показують помітне просування росіян на Запорізькому напрямку. Противнику вдалося вклинитися на глибину до кількох кілометрів на схід і південний схід від Оріхова, створивши загрозу на окремих польових рубежах.

Основними епіцентрами, де зафіксовано просування та інтенсивний тиск ворога, стали підступи до села Мала Токмачка з південного сходу, пасмо полів і лісосмуг на схід і південний схід від села Новоданилівка, а також проміжна ділянка між Вербовим і Малою Токмачкою.

Запорізький напрямок

Просування росіян на цьому відтинку зумовлене кількома ключовими чинниками.

По-перше, ворог застосовує тактику тотального випалювання: масовані удари керованими авіабомбами (КАБами) та артилерією руйнують будь-які інженерні фортифікації, опорні пункти та укриття в лісосмугах. Утримувати позиції у відкритому полі стає фізично неможливо.

По-друге, окупанти активно використовують тактику інфільтрації. Не маючи змоги проводити масштабні механізовані прориви через відкриту місцевість, вони задіюють дрібні піхотні групи. Ті через складки рельєфу та руїни просочуються в сіру зону.

По-третє, щоб у цих умовах зберегти особовий склад, українські підрозділи змушені маневрувати й відходити зі знищених позицій на тилові рубежі.

Костянтинівка

На південному фланзі — це Костянтинівсько-Іванопільський відтинок — червона зона фіксує методичне просування російських підрозділів на підступах до Костянтинівки та в районі села Іванопілля. Ворог намагається вирівняти фронт і створити плацдарми для подальшого тиску на агломерацію, використовуючи інтенсивний вогонь і перевагу в живій силі. Просування супроводжується боями за контроль над важливими висотами та лісосмугами, що прикривають підходи до українських позицій.

Костянтинівський напрямок

 «Вівальді» в Лимані

На Лиманському напрямку карта чітко фіксує результативні контрнаступальні дії Сил оборони України: блакитним кольором позначено звільнені в ході операції «Вівальді» території. Українські підрозділи здійснюють локальні контратаки, вибиваючи окупантів із зайнятих лісових масивів та вигідних позицій. Це не дає ворогу закріпитися й перехопити повну ініціативу на північному фланзі. Тож спостерігається зустрічна динаміка: на тлі локальних вклинень противника СОУ намагаються завдавати ударів по росіянах.

Лиманський напрямок

Харківщина

На північному прикордонному напрямку в районі Вовчанська тривають запеклі бої. Червоні ділянки вказують на локальне просування росіян на захід від Вовчанська та на окремих прикордонних смугах, де вони намагаються тиснути на українську оборону.

На східному відтинку — Куп’янський напрямок — помітні позитивні зрушення. Окрім точкових змін карта чітко фіксує значну зону деокупованих територій — вони позначені блакитним кольором на північний схід від Куп’янська, що свідчить про успішні контрнаступальні та штурмові дії Сил оборони України на цій ділянці.

7 10 2026

https://texty.org.ua/articles/118437/rosiyany-vtrachayut-dedali-bilshe-ale-majzhe-ne-prosuvayutsya-analiz-frontu/