повернутися Ї: дискусія

Антін Борковський

Чи є життя після Євро

Відчуття – що настає соціалізм. Нехай лише футбольний.

Влада облизує іноземні делегації, запевняючи, що до пахової грижі боронитиме закордонний бізнес. Міліція вчиться посміхатись і не ламати щелепи поглядом. Львовом розкидають самохвальні газетки, в яких долдонять, наскільки ми привітні європейці. Заступник губернатора Костюка радісно щебече: на львівську підготовку до Євро вгаратали 12,4 міль¬ярда гривень, включно з аеростадіоном. А це ж три обласні бюджети! На дороги Львівщини пішло майже півмільярда гривень. Чого ж то галичани невдоволені? Їм готелі та фан-зони – а вони людської медицини та чесного правосуддя вимагають.

Та ж бо нам укотре збудували потьомкінський театр – привітний усміхнений банер, яким прикрили убогість нашу тотальну й похмурих упирів з волохатими лапами. Наразі вони хором обіцяють бізнес захищати й інвестиції залучати. І все б добре, але ж справи вони й далі ведуть за каноном Золотої орди, живучи у ритмі Дикого Заходу. По-інакшому просто не вміють, а мінятися виховання не дозволяє. І лише жовна на мордах видають усі внутрішні шторми чиновного темпераменту.

Днями колєга розповів, що один із львівських богомольних патріотів регулярно загулює в дорожезній ресторації, «у дрова» впоюючи курвів із місцевого стриптиз-бару. Питаю, як йому вдається суміщати радикальну побожність із освинілим гусарством. Товариш приголомшив: «Та ж не може він увесь день молитися! Ввечері треба відпочити, сил набратися. Цілий день себе стримує, аби потім “відірватися”. Він теж людина». Якщо збагнути цю універсальну формулу, все стає на місця.

Вони ж до Євро себе стримували – брали за вуха власних державних опричників, глаголили про європейські умови для бізнесу та загальне сестробратіє. Втомилися. Ще пару тижнів протриматись, впрошують вони себе, – і «знову заживемо по-нормальному». Навурдалачені тролі нарешті зітруть голлівудську помаду з іклів. Уболівальники й закордонні журналюги поїдуть – тоді вони скинуть краватки. І наголяса з сокирою і нагаєм, під баян! Бо ж не можна постійно молитись європейським богам футболу – треба й відпочити.

Газета ZIK №22 (7 червня 2012р.)



 


Яндекс.Метрика