www.ji-magazine.lviv.ua

Група глобальної розвідки Geostrategy

Щоб розібратися в тому, які ж реально санкції можуть бути застосовані до представників української влади, аналітики групи Geostrategy разом з партнерами з консалтингової компанії AbbottPM дали оцінку можливого масштабу та ефективності економічних санкцій по відношенню до ряду українських державних діячів і членів їх «сімей», а так само пов'язаних з ними бізнес-структур.

Питання введення міжнародних санкцій активно почало обговорюватися Державним департаментом США на початку грудня 2013 року, про що свідчить як заяви Держсекретаря Джона Керрі, поява відповідних матеріалів ВВС, а також приїзд до Києва американського сенатора Джона Маккейна. У цьому зв'язку аналітики розглядають два найбільш вірогідних сценарії застосування санкцій щодо українських чиновників і керівників бізнес- сруктур, афілійованих з цими чиновниками:

·       • введення візових обмежень і заморожування активів тільки для групи чиновників (можливо членів їх сімей), пов'язаних з тим, що вони грубо порушили права і свободи українських громадян;

·       • запровадження торговельних обмежень і заморожування активів у відношенні більш широкої групи експортно орієнтованих підприємств, які пов'язані з держсектором, і проурядовими парламентськими фракціями (за прикладом сусідньої Республіки Білорусь ).

Слід зазначити, що введення санкцій проти чиновників, що перешкоджають розвитку демократії чи порушує права людини, має довгу історію.

Так, США свого часу вводили санкції проти Хусейна, Мубарака, Какдафі, Боти, Маркоса, Мілошівеча. Санкції і тепер дії щодо сирійського лідера Башара Асада і білоруського президента Олександра Лукашенка.

У кожному з цих випадків економічні заходи мали різний масштаб, швидкість імплементації, і могли включати в себе

а ) візові заборони

б) «заморожування» ( в деяких випадках арешт) особистих активів і рахунків чиновників

в) запровадження торговельних обмежень на ринки США та ЄС для бізнес-структур, які є підконтрольні або мають важелі впливу на режим.

Основним законодавчим важелем впливу в ЄС являються такі документи:

·       «Директива 2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25 жовтня 2005 про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму (файл ПДФ)»;

·       «Директива Комісії 2006/70/ЕС від 1 серпня 2006 встановлює заходи з імплементації Директиви 2005/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо визначення «політичний діяч» і технічні критерії для спрощених процедур належної перевірки клієнтів і виключення з цієї процедури на основі фінансової діяльності, проведеної час від часу або дуже обмежено (файл ПДФ)».

У цих документах присутній такий термін як політично значимі особи (PEP politically exposed person). Термін, що окреслює коло людей, на яких були покладені публічні суспільні функції а також осіб, які тісно пов'язані з такими людьми.

Для довідки: визначення "політично значущі особи" походить з кінця 1990-х років. Нігерійський диктатор Сані Абача ( Sani Abacha ), організував (разом з членами сім'ї та близьким оточенням ) масові крадіжки та виведення активів з рахунків уряду Нігерії. Кілька мільярдів доларів були вкрадені, і кошти були переказані на банківські рахунки у Великобританії та Швейцарії.

У 2001 році уряд Нігерії спробувало повернути гроші, і їм це вдалося завдяки скаргам в кілька європейських установ, включаючи Федеральне управління поліції в Швейцарії, яке, в свою чергу, провело розслідування у шістдесяти швейцарських банках. У цьому розслідуванні, фігурувало поняття «політично значущі особи», яке в 2003 році було включено в Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти корупції.

Згідно з чинним законодавством єврозони, будь-який банк, відкриваючи рахунок будь-якій фірмі, зобов'язаний упевнитися, чи немає серед її реальних власників представників PEPа. Така практика існує і в українських представництвах міжнародних банків.

Але виникає головне питання, наскільки ефективно працює це законодавство?

Так, на прикладі Сирії санкції були застосовані США, Європейським Союзом та низкою інших країн (наприклад, Швейцарією), де були арештовані рахунки 129 осіб і 49 фірм за підозрою в незаконному відмиванні грошей. Треба відзначити, що у випадку з Башаром Асадом основний «кістяк» зарубіжних інвестицій становили активи, пов'язані з Хафізом Махлюфом - кузеном президента, включали як накладення арешту на власність у Франції, корпоративні рахунки і активи (у формі депозитів, бондів та інших високоліквідних паперів) у Великобританії Швейцарії та Люксембурзі.

Розглядаючи ситуацію, що склалася навколо арешту рахунків Башара Асада, не варто забувати, що санкції наступили після значної ескалації збройного конфлікту і відповідних резолюцій ООН.

У випадки економічних санкцій, застосованих Європейським Союзом і США по відношенню до Республіки Білорусь, слід відзначить, що вони торкнулися 243 осіб і 32 компаній і були насамперед спрямовані на обмеження експортного потенціалу компаній, пов'язаних з Олександром Лукашенком особисто, а так само з роботою державних компаній («Белнефтехимом» і «Белорусскілій»), які формують до 30 % експорту Білорусії.

Аналітики Geostrategy і AbbottPM відзначають, що механізм впровадження економічних санкцій передбачає:

а ) розслідування деталей зв'язку бізнес кіл з посадовими особами,

б) розслідування руху коштів, виявлення корупційних компонентів,

в) правова оцінка з боку експертів,

г ) аналіз портфеля активів і доказів його зв'язку з корупційними діями,

д ) прийняття відповідних резолюцій і поправок до законів про регулювання інвестицій і торгівлі,

е) реалізація на практиці комплексу заходів з заморожування активів і обмеження експорту.

Вивчивши більш уважно структуру компаній «МАКО холдингу», а так само інші активи, приписувані «Сім’ї» (тобто структурам, близьким до президента України Віктора Януковича), аналітики не побачили якихось значних міжнародних компонентів бізнесу, крім формального володіння українськими активами через Голанські, Австрійські, Швейцарські і Кіпрські компанії. Це значно зменшує кількість реальних механізмів реалізації США та Європейським Союзом фінансових санкцій проти таких бізнес структур, близьких до нинішньої української влади.

Виходячи з цього, саме арешт особистих рахунків може виявитися більш ефективним. Однак з огляду на ймовірне розміщення таких рахунків у швейцарських банках, залишається незрозумілим реальний механізм реалізації такого рішення. Так само слід враховувати те, що арешт рахунків може не мати значного ефекту, оскільки "ощадливі" українські чиновники, у відповідності з наявною у аналітиків Geostrategy інформації, рідко акумулюють значні суми в зарубіжних банках. Це насамперед пов'язано з низькою прибутковістю такого роду інвестицій порівняно з прибутковістю українських проектів, пов'язаних з тендерами й держсектором.

Загроза ж «заморожування» особистих і корпоративних рахунків великих експортно орієнтованих українських холдингів, металургійного, хімічного та сільськогосподарського секторів, спільно з санкціями проти Укрспецекспорту може привести до ще більшого збільшення негативного сальдо торгового балансу і вплинути на фінансові показники діяльності найбільшого холдингу Ріната Ахметова СКМ (Метінвест, D.TEK), СМАРТ-груп Вадима Новинського, GDF Дмитра Фірташа і Ferrexpo Костянтина Жеваго.

Тому аналітики вважають, що в разі подальшої ескалації ситуації з порушенням прав і свобод українських громадян, вектор діяльності США та Європейського Союзу може зміститися на розкриття фактів корупції в українській владі. У такому випадку США більшою мірою ніж ЄС будуть схильні застосувати ряд економічних санкцій і вдатися до заморожування активів українських «олігархів», контролюючих експортно орієнтовані галузі економіки, що, у свою чергу, посилить тиск на українську економіку, бюджет, президента і уряд.

18 Грудня 2013

http://geostrategy.ua/