www.ji-magazine.lviv.ua

Андрій Піонтковський

Журналіст: Починаючи з 1990 року я не чув з вуст американців фразу "Ми дві найпотужніші держави у світі". Про це сказав Дж. Керрі.

С.В.Лавров: Він це сказав публічно.

Журналіст: Вражаюча історія.

У цьому по-дитячому зворушливому хвалькуватому торжестві російського міністра - сам Керрі публічно сказав! - Сховані всі комплекси неповноцінності і величі, всі приховані образи і вся тріумфуюча зловтіха російської зовнішньої політики: "Yes, we can! Нарешті ми взули цих проклятих піндосів!"

І справді взули з особливим цинізмом і у винятково збоченій формі. Неймовірна безпорадність, некомпетентність, лицемірство і боягузтво американської адміністрації дозволили російській владі, безпосереднім співучасникам твореного Асадом геноциду сунітської громади Сирії, одним махом реалізувати цілий комплекс найважливіших для себе цілей:

- Звести сирійську трагедію вийнятково до питань хімічного роззброєння;

- Захистити Асада від будь-якої перспективи навіть мінімального (поставки зброї) втручання Заходу на боці опозиції;

- Дозволити Асаду тим самим надовго залишатись при владі і продовжувати за допомогою Хезболли, Ірану та Росії знищувати сунітське населення;

- Більше того, перетворити цього суперсерійного вбивцю і вигнанця у великого державного діяча світового масштабу, з яким ООН найближчі роки буде вести тягучі переговори щодо практичної реалізації пакту Керрі-Лаврова про хімічне роззброєння;

- Закріпити в суспільній свідомості брехливу кремлівську інтерпретацію міжнародного права як священного права будь-якого людожера робити все, що йому заманеться, з довіреними йому людиськами, якщо тільки його кришує в Раді Безпеки Путін;

- Принизити перед усім світом і насамперед на Близькому Сході США як державу, на яку не можна покладатись і об яку можна безкарно витирати ноги;

- Підняти світовий та внутрішньобригадний авторитет пахана злодійської Дзюдохерії як чисто конкретного пацана і одночасно поборника міжнародного права і борця за мир у всьому світі.

Недарма Міхал Іванич з такою насолодою розмазував по стінці підгодованих корисних західних придурків, які приїхали слухати його, на очах присягнувшої йому Валдайської опозиції його величності.

Керрі і не підозрював, наскільки він був правий, коли за кілька днів до свого пакту з Лавровим, ще погрожуючи Асаду, патетично вигукнув, що світ переживає "Munich moment".

Мюнхен-38 означав, що Захід пішов зі світової історії, що в ній залишаються Гітлер і Сталін, Молотов і Ріббентроп. Два великих політики Черчілль і Рузвельт, кожен майже поодинці в своїй країні, зупинили цей процес, що врятувало світ, у тому числі і Росію (на секунду - що чекало б СРСР проти Гітлера і Японії без участі США і Великобританії у Другій світовій війні?).

Пакт Керрі-Лаврова, Мюнхен-13, це найяскравіший і найсимволічніший прояв набираючої в останні роки хід тектонічної тенденції - виходу втомлених від світового тягаря США і Заходу з міжнародної арени. Голосування в британському парламенті і (що не відбулося) в американському конгресі показові. І ніяких Черчіллів і Рузвельтів там навіть у віддаленій перспективі не проглядається. Одні Обами і Кемерони.

Не випадково такий тріумф панує сьогодні в усьому дзюдохерійському зовнішньополітичному бомонді, на верхній палубі російського "Титаніка". Коли через кілька років "ті, хто встають з колін" трохи протверезіють і оглянуться навкруги в новому прекрасному світі, то виявлять, що залишилася там "велика трійка" гравців - Китай, Іслам і Росія, яка давно набивалась до них у стратегічні підстилки. Мрії геополітичних ідіотів іноді збуваються.

P. S. Декілька слів про радикальних ісламістів в Сирії. Дуже популярна лукава теза російської пропаганди, яку із задоволенням заковтнула і західна громадська думка: не можна допомагати опозиції, ми приведемо до влади джихадистів. Вона правдива з точністю до навпаки. Два роки тому опір, який взагалі починався з мирних демонстрацій, був переважно світським. Саме невтручання світу в систематичне знищення алавитскою сектою Асада, озброєної радянською і російською зброєю, сунітської громади, що налічує 60 відсотків населення, призвело до її радикалізації, до зростання впливу ісламістів-інтернаціоналістів, які постали в ролі єдиних захисників сунітів.

Реалізація пакту Керрі-Лаврова, який закриває очі на всі злочини режиму заради химери "хімічного роззброєння", тільки посилить цю катастрофічну тенденцію. Асад вб'є ще сотні тисяч людей, але навіть за допомогою Керрі та Лаврова йому не вдасться знищити все сунітське населення і країна врешті-решт перетвориться на резервуар ісламістського терору.

Навіть зараз ще не пізно підтримати світську опозицію, об'єднану в Армії вільної Сирії, і відправити Асада до Гааги. І тоді самі суніти виженуть з Сирії ментально чужих їм середньовічних фанатиків - як іракські сунітські племена вигнали у 2007 році воїнів-інтернаціоналістів "Аль-Каїди", які прийшли їм допомагати.