Польскі митники їдуть працювати на східний кордон без особливого захвату
З наближенням вступу Польщі до Європейського союзу, дедалі актуальнішим
стає для Варшави питання про зміцнення східного кордону. Це відчувають
на собі не тільки українці, росіяни, білоруси, яким тепер треба мати візу,
аби потрапити до сусідньої країни, але також і самі поляки, які скаржаться,
наприклад, на зменшення обсягів прикордонної торгівлі. Чимало невдоволених
нинішньою ситуацією можна зустріти і серед самих польських прикордонників
та митників.
Більш жорсткий прикордонний режим потребує більшого числа прикордонників
та митників, тому багатьох службовців було перекинуто на Схід із західного
кордону. На німецько-польському кордоні їхні послуги після приєднання
Польщі до Шенгенської угоди будуть більше не потрібні, або потрібні, але
не в тих обсягах, як раніше. На початку листопада близько 400 прикордонників,
які досі дислокувалися у Франкфурті-на-Одері, Форсті або Ґерліці, отримали
наказ упродовж десяти днів з"явитися на новому місці служби на польско-українському
кордоні. На передислокування чекають також 500 службовців, які нині задіяні
на польсько-чеському кордоні.
Загалом внаслідок приєднання Польщі до Європейського союзу та зміщення
акцентів в охороні державних кордонів змінити місце служби доведеться
2000 прикордонникам та митникам. Тому, хто на це не погоджується, загрожує
звільнення, розповів Лукаш Кордалевський. Раніше він працював на митниці
у варшавському аеропорту. Тепер Лукаш Кордалевський на російсько-польскому
кордоні контролює вантажівки, що прибувають з Калінінградської області:
"В офіційному листі наголошується, що відмова від виконання наказу
може розглядатися як привід для звільнення. В такому разі службовець,
що опиниться без роботи, не може претендувати ані на компенсацію, ані
на допомогу для безробітних."
Польскі митники скаржаться, що керівництво не бере до уваги навіть особливі
сімейні обставини, коли мова заходить про переведення на східний кордон.
Так, на жодні пільги не можуть розраховувати вагітні жінки. Були випадки,
коли подружні пари, що працюють на митниці, отримували направлення в різні
місця служби. Говорить одна із співробітниць польскої митниці: "Мені
довелося полишити будинок, чоловіка та мого 83-річного батька, яким я
опікувалася. Тепер мені доводиться все розпочинати спочатку, шукати нову
квартиру, якось організувати своє життя."
Польске міністерство фінансів, яке відповідає за роботу митниці, відхиляє
критику, яка лунає на його адресу. Представник міністерства лаконічно
пояснив, що в зв"язку з приєднанням до Європейського союзу на східному
кордоні побільшало роботи, і відповідно виникла потреба в збільшенні службового
персоналу. Тим часом у дискусію втрутилася профспілка польскої митниці.
Вона вимагає фінансової підтримки для тих, кому зі службових причин доводиться
міняти місце проживання. Крім того, профспілка вважає, що митниця повинна
потурбуватися про пошук належного житла для службовців, які прибувають
на східний кордон, оскільки ситуація на ринку нерухомості в прикордонних
регіонах є складною. Там просто не вистачає відповідного житла. Але й
це ще не все. Зміна місця служби, як правило, пов"язана зі скороченням
зарплати. Говорить Маріус Ковальчук, працівник митниці в місті Бялисток
на польско-білоруському кордоні: "Люди, яких сюди перевели, в порівнянні
з їхньою колишньою зарлатою втратили в перерахунку близько 100 євро."
Але найважче, мабуть, членам сімей митників та прикордонників, яким доводиться
на новому місці шукати нову роботу. Проблема ускладнюється ще й ситуацією
на ринку праці. Адже рівень безробіття в східних районах Польщі є значно
вищим, ніж на заході країни. Профспілки налаштовані по-войовничому. Вони
погрожують акціями протесту на прикордонних переходах, якщо під час переговорів
з міністерством фінансів не вдасться знайти якогось розв"язання проблеми.
Бернд Муш-Боровська
В очікуванні українців: порожні ринки на сході Польщі
Німецька Хвиля 18.11.2003
Від 1 жовтня для перетину кордону з Польщею громадянам України, Білорусі
й Росії потрібна віза. Контрольні заходи було запроваджено в рамках підготовки
вступу Польщі до Європейського союзу в травні наступного року. Втім як
показали останні тижні, економіка східних регіонів Польщі уже зазнала
через візовий режим збитків.
Холодний вітер віє на ринковій площі містечка Томашів-Любельський, що
в кількох кілометрах від польсько-українського кордону. На прилавках порожньо,
лише поодинокі торговці розклали свої товари. Хоча ще зовсім недавно Томашів
був важливим центром прикордонної торгівлі з сусідньою Україною. Сотні
торговців приїжджали сюди, щоб продати свої товари: овочі, фрукти, але
в першу чергу - горілку й сигарети. Тепер там, де вирувало життя, панує
мертва тиша:
"Раніше тут були зайняті всі лотки. Тепер цього немає. Сигарети,
горілка, промислові вироби, особливо багато - з Китаю й Туреччини. Нам
тепер не вигідно їздити до Туреччини, бо далеко, й на дорогу треба багато
грошей".
Українці були для поляків не тільки постачальниками дешевих та інколи
екзотичних товарів, а й покупцями. Один польський торговець квітами поскаржився,
що він втратив 70 відсотків своїх клієнтів, які приїжджали з сусідної
країни. Чи повернуться вони, поки невідомо.
Візовий режим доведе до банкрутства, скаржаться автобусні перевізники
з прикордонних польських міст. Раніше вони робили в Україну по два-три
рейсу на добу, але з вересня потік пасажирів майже припинився. Розповідає
Анджей Буцек, торговець з Томашіва-Любельського:
"Уже у вересні тут усе було порожньо. Наприкінці вересня тут постійно
проводила рейди поліція. Проходили прикордонники й цілими групами вивозили
людей. Але це вже така нація. Сьогодні їх депортують, а завтра вони вже
знову тут з новим паспортом".
Одну жінку з України на порожньому ринку в Томашеві ми все ж таки знайшли.
В день перевірок Христини просто не було на ринку:
"Депортували всіх. Раніше тут були зайняті всі столи. Сплачувалися
податки, все. А потім вони прийшли й усіх в один день депортували. Лише
я одна залишилася, бо мене в той день не було".
Христина давно не була вдома, в Україні й тому в неї ще немає польської
візи. За отримання штампу у паспорті українцям платити не треба, але через
великий наплив бажаючих у консульствах утворилися величезні черги. Нерідко
доводиться чекати до 10 днів.
"Не знаю, я не була в Україні від початку жовтня і не знаю, що там
відбувається. А якщо я поїду, то не знаю, коли повернуся. Отримати візу
не так уже й просто. Одні кажуть, треба платити триста доларів або чекати
в черзі два тижні. А оскільки я живу за 400 кілометрів від Львова, то
як мені там простояти в черзі 14 днів? Не знаю, як далі буде".
Візовий режим покликаний передусім покласти край нелегальній прикордонній
торгівлі. А це не в останню чергу дрібні контрабандисти, так звані "мурахи",
які ховають під одягом сигарети й горілку, щоб потім продати її за кордоном.
Для вихідців з країн Східної Європи багатий Захід починається вже за Бугом,
хоча східні польські землі вважаються найбіднішими в країні.
"Звичайно, зараз краще, ніж було раніше. Сьогодні є все: промислові
вироби, продукти. Важко лише заробити потрібні гроші. Раніше ми тут на
ринку стояли в багнюці й нікому не було до нас діла. Але тепер тут зробили
бруківку, є кращі машини, люди краще одягнені й так далі. З іншого боку
- за все треба платити. В принципі можна сказати, що ситуація покращується,
але стає дедалі складніше заробити гроші".
Поляки на кордоні з Україною чекають на повернення східних сусідів. Адже
окрім сільського господарства тут немає нічого, а торгівля з Україною
була важливим економічним фактором.
Ї:
кордон