повернутися Ї: кордон

№122 11.07.2002 «День»

Єдина Європа

Пер Стіг МОЛЛЕР, міністр закордонних справ Данії, Проект Синдикат для «Дня»
Що очікує Україну, яка офіційно проголосила курс на інтеграцію в Європу, в «сім’ї європейських народів»? Пропонована читачам «Дня» стаття міністра закордонних справ Данії (до якої днями перейшло головування у Євросоюзі) Пера Стіга Моллера окреслює заманливі, але досить, на думку автора, досяжні перспективи європейського співтовариства.

Заклик до згуртування в «Єдину Європу» буде лейтмотивом датського головування, що починається в Євросоюзі. Єдина Європа, яка остаточно і безповоротно покінчить зі знегодами ХХ століття: його війнами, розділами і трагедією. Єдина Європа у прагненні до свободи, безпеки та справедливості. Єдина Європа з конкурентоспроможною і ресурсозберігаючою економікою. Єдина Європа з довгостроковою продовольчою політикою. Єдина Європа, яка бере на себе відповідальність за забезпечення в глобальному масштабі урегулювання міжнародних криз, усунення ймовірності виникнення нових «залізних завіс» у Європі і поширення здобутків глобалізації.

Найкривавіше століття в європейській історії почалося в серпні 1914 року. Ми можемо закінчити його у грудні 2002. 1945 рік приніс мир і свободу — але тільки деяким із нас. У той час як Західна Європа могла вільно створювати громадські інститути влади, що сприяли б миру і процвітанню, Радянський Союз підкорив розташовані в серці континенту країни Центральної та Східної Європи. Мрія про Єдину Європу відсунулася майже на два покоління.

З падінням Берлінської стіни надія ожила. Настав час її реалізувати. Підготовчий період тривав майже десять років, з того моменту, як у Копенгагені в 1993 році вперше було визначено умови, яким повинні були відповідати країни-члени Євросоюзу.

Країни-кандидати доклали неймовірних зусиль для того, щоб виконати ці умови. Сьогоднішня мета полягає у переході від світу- мрії до реальності. У нас є історичний шанс завершити в 2002 році в Копенгагені переговори щодо розширення, прийнявши до Євросоюзу десять нових членів. Євросоюз рішуче налаштований на те, щоб це відбулося.

Розширення є геостратегічним вибором покоління. Воно прагне об’єднати континент. Воно налаштоване на продовження миру та загальне процвітання. Ми знаємо, що ми можемо цього добитися. Свідченням цього є досягнення інститутів і стратегій, які в процесі розширення стануть доступними для нових членів. Протягом десятиліть вони створювали зону, в якій думка про війну стала неможливою, де сильний — ще не означає правий, де бідні доганяють за рівнем добробуту багатих. Євросоюз є не лише одним із найбільших в історії проектів створення світу, він також приносить свої плоди у вигляді більш високих прибутків, більшої кількості робочих місць та великих можливостей для громадян. Прикладу Ірландії та Іспанії досить, щоб підкріпити це твердження.

Розширюючи Євросоюз, ми будемо стимулювати процес росту та вирівнювання рівнів розвитку економік його членів, додаючи до їхнiх внутрішніх ринків десятки мільйонів нових споживачів. У результаті торгівля та інвестиції поліпшать рівень добробуту кожного. У той час, як деякі можуть заперечувати, вказуючи на бюджетні витрати з проведення розширення, а інші — на неминучий перехідний період, потрібно пам’ятати також про перспективи стимулювання зростання економіки всієї Європи. Єдина Європа. Міцна стабільність. Загальне процвітання.

У цьому році нам дається історичний шанс. Ми повинні його використати. Можливості для маневрів при переговорах з приводу розширення дуже обмежені. Щоб досягти єдності поглядів у Копенгагені, обидві сторони мусять виявити гнучкість і бажання піти на необхідні компроміси. Ми повинні це зробити не тільки заради жертв століття, яке ми залишаємо позад себе, ми повинні це зробити заради майбутніх дітей. Якщо ми не піймаємо цей момент, він пропаде.

Але деякі кандидати не зможуть закінчити переговори в цьому році. Щоб укріпити свої позиції в планах на майбутнє, їм треба буде докласти особливих зусиль. Ми також будемо продовжувати докладати зусиль до того, щоб Туреччина стала ближче до Євросоюзу. Для країн Балканського півострова двері також залишаються відкритими. Вони вибрали шлях до Єдиної Європи, приєднавшись до процесу стабілізації та об’єднання Євросоюзу.

Розширення зробить Росію ще більш важливим партнером для Євросоюзу. Кінцевою метою є всебічна інтеграція в єдиний економічний простір. Спільно ми зможемо запобігти появі «срібної завіси» в Європі замість старої, «залізної». Паралельно з розширенням ми зможемо підготувати грунт для більш міцних відносин з Росією і новими сусідами Євросоюзу зі Сходу. Нашим керівним принципом завжди залишається: Єдина Європа.

Хоч розширення залишається найважливішою геостратегічною метою Євросоюзу, ми також повинні звалити на свої плечі глобальну відповідальність і в інших напрямах. З цією метою ми повинні посилити як загальну зовнішню політику, так і загальну політику в галузі безпеки. Ми повинні не тільки прагнути забезпечити узгоджену, чітку і швидку реакцію на міжнародні події і кризи, а й продовжувати динамічно розвивати можливості Євросоюзу в урегулюванні криз. Добре відомо, що це буде відбуватися у тісній співпраці з Грецією.

Євросоюз несе особливу відповідальність у справі забезпечення миру і стабільності у світі, який характеризується взаємозалежністю, що збільшується. Трансатлантичні відносини, вбудовані в наші загальні цінності, залишаються в основі наших глобальних зусиль. Це можна застосовувати, зокрема, до боротьби проти тероризму і до зусиль, спрямованих на зниження бідності. Ми не можемо і не повинні прагнути покласти край процесу глобалізації. Але ми можемо і повинні сприяти більш рівномірному поширенню здобутків глобалізації. І Всесвітній саміт з проблем сталого розвитку в Йоханнесбурзі, і новий раунд переговорів СОТ є важливими засобами в досягненні цієї мети.

Нинішні нові проблеми вимагають спільних рішень у формі більш тісної співпраці на європейському та глобальному рівнях. Для того, щоб гарантувати безпеку і захист наших громадян, ми повинні боротися з тероризмом, торгівлею людьми та міжнародною злочинністю. У той же час ми повинні сприяти справедливому і рівному поводженню з біженцями та іноземними громадянами, які перебувають у країні на законній підставі. Єдина Європа на службі у свободи, справедливості та безпеки.

Ми повинні також постійно поліпшувати здатність Євросоюзу надавати товари, яких чекають від нього його громадяни. Конкурентоспроможна, відкрита для нововведень і ресурсозберігаюча економіка. Єдина Європа зі збільшеною кількістю робочих місць, більш вільною конкуренцією та спрощеними і поліпшеними правилами, які приносять вигоду компаніям, споживачам та робітникам. Єдина Європа, здатна зберегти свої позиції у глобальній конкуренції, що насувається.

І останнє, але не менш важливе питання: нам потрібна довготривала продовольча політика. Єдина Європа з найвищими стандартами в області продовольчої безпеки. Єдина Європа, яка починає орієнтувати свою сільськогосподарську політику в бік ринку і захисту навколишнього середовища. Єдина Європа з новою політикою в галузі рибальства, направленою на збереження природних морських ресурсів для майбутніх поколінь, і такою, що враховує при цьому важливість рибної промисловості для місцевих общин.

Данія в період свого головування буде послідовно виносити на перший план спільні інтереси. Ми маємо намір досягти результатів, чітко визначивши пріоритети і встановивши тісну співпрацю з усіма нашими партнерами.