Януш Онишкевич: «До Євросоюзу не можна бути запрошеним - туди треба пробитися»

19.10.2004 http://ua.proua.com/analitic/2004/10/19/083940.html

Юрій Рудницький

Заступник голови Європарламенту Януш Онишкевич одружився у 1983 році під час чергової «відсидки» у в’язниці, коли по всій Польщі переслідували активістів антикомуністичної опозиції.

Отже одруження відбулось у тюремному ув’язненні. Якщо бути точним, то в кабінеті начальника в’язниці.

Дружина пана Януша – онука Юзефа Пілсудського, має архітектурну освіту, займається консалтингом у сфері дизайну житла.

За словами нашого співрозмовника, його родині довелося пережити важкі часи, але він дуже щасливий у шлюбі. Двоє старших дітей – студенти: дочка вивчає етнологію, син – менеджмент. Інші троє ще вчаться в школі.

- Пан Януш, яким чином ваша посада впливає на позиції Польщі в Євросоюзі?

- Маю відразу сказати: основний принцип Європарламенту полягає в тому, що там повинні бути представлені інтереси всіх народів Європи, а не тільки тієї чи іншої країни. Тому в ньому не можна створювати фракції, які представляють окремі держави. Фракції можуть бути винятково політичні.

Найважливіші з них чотири. Найбільша – фракція християнських демократів і консерваторів. Друга за величиною – соціалістична. Третя, до якої належу і я, – ліберально-демократична. І четверта – фракція «зелених». Є й інші, не такі численні.

Вплив нашої фракції настільки істотний, що її позиція нерідко виявляється вирішальною. Коли між соціалістами і консерваторами виявляється різниця поглядів щодо тих чи інших питань, ліберальні демократи голосують то разом з одними, то з іншими. Наприклад, минулого тижня в четвер ми визначили підсумки голосування стосовно порядку денного – там була ціла низка резолюцій по Іраку, по Грузії. Крім того, саме голос ліберально-демократичної фракції став вирішальним на виборах нинішнього глави Єврокомісії.

- Як Європарламент оцінює нинішню ситуацію в Україні?

- Ми ще не обговорювали це питання на пленарних засіданнях. Думаю, що це незабаром відбудеться. Поки що «українська проблема» обговорюється в Комісії з іноземних справ або в політичних групах. Зрозуміло, що парламент Євросоюзу дуже стурбований перебігом виборчої кампанії, з огляду на дискримінацію усіх (у всякому разі – головних) кандидатів на посаду президента, неоднаковий підхід у висвітленні їхньої діяльності засобами масової інформації, використання спецслужб і міліції проти опозиційних сил.

- Чи означає ця стурбованість те, що один кандидат є кращим для Європарламенту порівняно з іншими?

- Думаю, що якби провести анкетування серед членів Європарламенту, то воно виразно показало б, що така перевага існує. Але зрозуміло, що Європарламент як політичний орган не хоче втручатися у вибори, які здійснює український народ. Хотілося б тільки упевнитися, що вони проходять вільно, без жодних маніпуляцій як у процесі виборчої кампанії, так і безпосередньо під час виборів і при підрахунку голосів. Для цього Європарламент направить в Україну власних спостерігачів.

Тому я скажу вам, що якщо нинішні вибори на Україні пройдуть добре – у тому сенсі, що не буде ніяких приводів для тверджень про значні зловживання при їхньому проведенні – то Україна може дуже легко домогтися підтримки країн, які відповідають основним політичним критеріям ЄС, таким як: демократичний державний устрій, дотримання прав людини, захист національних меншин тощо.

Природно, треба подбати і про інші речі: привести економіку, систему судочинства та ін. у відповідність до стандартів ЄС. І зробити це не для ЄС, а для себе. Наприклад, Євросоюз вимагає кращих стандартів для питної води. І коли йшлося про впровадження цих стандартів у Польщі, то я пояснював нашим громадянам, що це необхідно не для того, щоб цю воду пили португальці, а щоб її могли пити поляки.

Адже не буває так, щоб Євросоюз пристосовувався до країни, яка хоче до нього вступити. Відбувається все навпаки. ЄС – це не те співтовариство, що прагне приєднувати до себе інші країни. До нього не можна бути запрошеним – туди треба пробитися.

А для цього потрібно бажання і послідовність у своїх діях. Наприклад, Польща до того як вступила до ЄС, була дуже слабкою державою. Ми підписали з Євросоюзом акт про співдружність у 1991 році і потрібні були роки, щоб переконати інших членів ЄС, що Польща повинна вступити в нього.

- І переконати самих поляків...

- Ну, у поляків якраз переконати виявилося легше, тому що політична еліта країни вся була за вступ Польщі до ЄС і НАТО. В Україні цього, на жаль, немає.

- Добре, допустимо, Україна буде прийнята до ЄС. Але відразу попросяться Грузія, Молдова…

-Ну, якщо Туреччина ввійде в Євросоюз, то Грузія хіба туди не попроситься? (сміється). А Молдові ще потрібно провести політичні реформи…

- До того ж, глава Молдавської держави – комуніст…

- Так і глава Польської держави – колишній комуніст. І колишній президент Литви А.Бразаускас... Це не така велика проблема.

Я не раз писав у польській пресі, що у Євросоюзу має бути перспектива розширення до кордону з Росією. У ньому є місце і для Білорусі. Але, звичайно, не для Білорусі пана Лукашенка.

- Наскільки ефективно, на Вашу думку, сам Євросоюз будував свої відносини з Україною?

- Думаю, що західні країни недооцінили необхідність надання Україні чіткої перспективи і чіткого сигналу, що вона може ввійти до ЄС і особливо до НАТО. Це важливо в тому сенсі, що умови входження в Північноатлантичний альянс є набагато легшими - досить провести політичні перетворення. Не треба пристосовувати під нього ні судову систему, ні фітосанітарні норми.

- А чи вплине перемога того чи іншого кандидата на прискорення процесу входження України в ЄС?

- Якщо вибори виграє пан Ющенко, то Україна, я гадаю, ясно визначить свої політичні пріоритети. І серед них буде також вступ до ЄС. Якщо ж вибори виграє його основний супротивник, то боюся, що ситуація може залишатися такою ж невизначеною, як і зараз. І це зовсім не буде допомагати нам, адвокатам України на Заході та в ЄС.

- Але чи не втомилася Польща бути адвокатом України, з огляду на «здачу» нафтопроводу «Одеса-Броди», зміну військової доктрини, антинатовські мотиви у виборчій кампанії нинішнього прем’єр-міністра України тощо?

- Ми шкодували б про це тільки в тому випадку, якби прийшли до висновку, що входження до ЄС не в інтересах ані Польщі, ані України. Але нам здається, що такий інтерес є. У будь-якому разі Польща зацікавлена в ЄС, і ми переконані, що такий же інтерес є й в України. Виходячи з цього, ми ведемо діалог з нашими українськими співрозмовниками.