повернутися Ї: кордон

Робота для українців “по-італійськи”, або Що чекає на українських іммігрантів в Італії

Високий Замок 23.04.2003 №77(2509)

Здавалося б, досить приваблива з першого погляду можливість заробити в Італії обертається для багатьох українців глобальною залежністю від мафії, що організовує нелегальне перевезення українців до Італії, працевлаштовує їх там, а потім змушує постійно платити данину.

Близько 51% українських іммігрантів в Італії становлять жінки віком 35-40 років, яким пощастило влаштуватися домогосподарками, 8% працюють у сфері будівництва, 16% - безробітні, 9% працюють у барах і ресторанах, 5% - на виробництві.

“Українська” мафія, що зайняла свою нішу в мафіозній ієрархії Італії, стала досить серйозною проблемою для італійської поліції.

Убивство боса української мафії викликало побоювання щодо можливих бандитських “розбірок” за право контролю над ринком, який, окрім проституції та незаконної міграції, включає збори за пересилання пакетів зі Східної Європи.

На похороні у церкві Марії дель Буон Моріре можна було побачити тисячі жалобних вінків і щонайменше п’ять чи шість телекамер: для поліції, карабінерів і розвідки. Особливо посиленою на похороні була охорона 40-річного українця Любомира Гутника, також відомого як Луїджі, якого було вбито в місті Маріна ді Іскітелла трьома невідомими у масках.

За словами членів міського магістрату Неаполя, Луїджі “був контактною особою української мафії в Південній Італії”. Його було вбито о 7-й годині ранку в суботу, 23 лютого. Вбивці виламали двері двоповерхового будинку, що нічим не відрізнявся від інших будівель округи (це територія між Неаполем і Касертою), та піднялися на другий поверх, витягли його з ліжка і змусили стати на коліна. Потім на очах у дружини і двох дітей вистрелили п’ять разів в обличчя: типове вбивство у стилі мафії.

Знайдені у висувній шухляді у спальні 218000 євро спростували версію про вбивство з метою пограбування (ніби в цьому хтось ще сумнівався). Випадок з Луїджі був тільки сторінкою в довгій історії розслідувань, проведених трьома магістратами під керівництвом державної комісії “Антимафія” з питань проникнення українських кримінальних структур до Південної Італії. Неаполь, Касерта та Салерно є опорними пунктами східноєвропейської мафії, це окремий світ, що трохи відкриває себе щонеділі на вулицях передмість.

Муніципалітет дозволяє паркуватися тисячам автобусів, що регулярно приїжджають з посткомуністичних країн, особливо з України, на вулиці Віа Марінелла. Це невід’ємна картина східноєвропейського транспортного руху і бізнесу. Українська мафія стягує “за охорону” по 300 євро з кожного автобуса з нелегалами. Щоб відправити мікроавтобусом який-небудь пакет, необхідно сплатити 2,50 євро за кілограм. Часто навіть запечатані в конверті гроші відправляють таким чином за досить велику суму. Водії автобусів, які відмовляються платити за “послуги” мафії, змінюють свою точку зору під впливом погроз і застосування фізичної сили. У ході розслідування було виявлено тіло молодого українського водія, якого по-звірячому вбили, після того як відмовився платити мафії. Багатьох власників викрадають на шляху до України; у деяких випадках викрадають їх рідних і відпускають тільки після одержання грошей.

За даними розслідування, проведеного Рафаелем Фальконе, Рафаелем Маріно та Карміні Еспозіто, Любомир Гутник був ключовою фігурою прибуткового бізнесу: він розбагатів, працюючи на мікроавтобусах, потім самостійно зайнявся бізнесом, організувавши “охорону” для інших власників цього виду транспорту. Луїджі робив усе можливе зі свого боку, щоб муніципальна влада Неаполя дозволила автобусам паркуватися біля порту, він намагався відкрити консульство і побудувати православну церкву для українців. Він відкрив офіс, що нагадує агентство, щоб забезпечувати українцям Південної Італії захист, імітуючи (за даними конфіденційного звіту “Антимафії”) пострадянську модель “даху”, що є, за словами мафії, “додатковою українською поліцією, яка, як це не парадоксально звучить, захищає навіть незаконну діяльність”.

А як же “каморра”, неаполітанська мафія? Розслідування відкрило тривожні факти. Боси дозволили українцям використовувати частину їхньої території за певну плату. Вони можуть винаймати квартири для своїх повій і відправляти працювати на вулицю дівчат з Молдови, Білорусії й Албанії, але доти, доки вони не заважають діяльності місцевих злочинних угруповань (наркотики, позички, вимагання). Крім оплати “даху”, вони так само повинні платити зброєю або військовими матеріалами, як це показала недавня конфіскація в Кампаньї, результати якої тримали у таємниці, щоб не вплинути на хід важливого розслідування.

Були конфісковані призначені для “каморри” реактивна протитанкова зброя, автомати Калашникова, вибухові пристрої, гранати радянського виробництва. “Ми побоюємося, - говорить один з учасників розслідування, - що смерть Гутника покладе початок кривавій війні між потенційними спадкоємцями. У минулому вже відбувалося тертя між злочинними організаціями Східної Європи – стосунки погіршилися настільки, що автобуси, які прямують до України з Калабрії та Кампаньї, їхали в супроводі мафії, яка боялася відплати. Зараз існує великий ризик початку війни між злочинними угрупованнями”.

Наш коментар

За оцінкою незалежних експертів, в Італії легально й нелегально проживають близько 150-200 тис. наших співвітчизників. Більшість з них регулярно здійснює грошові перекази до Вітчизни – обсяг ринку грошових переказів з Італії в Україну становить близько 310 млн. доларів щороку. При цьому частка ринку автобусних перевезень грошей в Україну - послуг, що їх надають мафіозні структури, – становить близько 65%. Більшість наших співвітчизників в Італії, мабуть, навіть не уявляє, наскільки серйозною є небезпека, якої вони піддають своїх родичів, передаючи грошові перекази для них мікроавтобусами.

Крім того, що такий мікроавтобус може просто не доїхати до місця призначення, є ще один ризик - поява таких мікроавтобусів у невеликих містах, селищах і селах може стати сигналом для місцевого криміналітету про те, що привезли комусь гроші. Окрім того, “інформатором” може виступити і сам водій мікроавтобуса. Навряд чи іммігрантам варто піддавати себе та своїх родичів такому ризикові. Набагато надійніше користуватися послугами компаній, що офіційно працюють у сфері грошових переказів, наприклад “Вестерн Юніон”.

Андрій Косович