повернутися Ї: кордон

http://www2.dw-world.de/ukrainian Німецька Хвиля, 01.12.2005

Ферреро-Вальднер: зовнішньополітичні позиції України суттєво наблизилися до ЄС

Комісар Європейського Союзу з питань зовнішньої політики Беніта Ферреро-Вальднер підбила загалом позитивний підсумок розвитку відносин з Україною за останній рік. В інтерв“ю „Німецькій хвилі”, вона наголосила, що після вступу України до Світової організації торгівлі ЄС готовий буде розпочати переговори з Києвом про створення зони вільної торгівлі. Водночас вона закликала українське керівництво продовжити реформи та активніше боротися з корупцією.

„Німецька хвиля”: Пані Ферреро-Вальднер, озираючись на рік, що минув після „помаранчевої революції”, які, на Вашу думку, найбільші успіхи на шляху розвитку України. І що вас, можливо, розчарувало?

Ферреро-Вальднер: На мою думку, це був неймовірний рік для українського народу. Можна говорити про чималий поступ. Наприклад, це стосується свободи слова та засобів масової інформції, розбудови правової держави. Сюди слід віднести й співпрацію з ЄС у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Позиція України дедалі більше наближається до позиції Європейського союзу, наприклад, стосовно Білорусі, але також у питанні врегулювання придністровської проблеми. В Одесі разом з своїми колегами з України та Молдови я відкрила прикордонну місію, що нараховуватиме 120 спеціалістів. З одного боку, ця місія важлива для моніторингу кордону, з іншого - працівників українських та молдовських прикордонних служб навчатимуть, як у майбутньому краще боротися з контрабандою, з торгівлею наркотиками.

„Німецька хвиля”: І все ж таки, де все ще зберігаються дефіцити?

Ферреро-Вальднер: Можливо, в питанні зближення із СОТ Україна могла б ухвалити ще більше законів. Тут ми очікуємо відчутніших успіхів. Але я гадаю, що Україна зробила великі кроки вперед. На саміті в Києві ми змогли надати їй статус країни з ринковою економікою, що є дуже важливим. Загалом Україна виконала практично  всі технічні передумови. Ми підписали меморандум порозуміння стосовно співпраці в галузі енергетики. Ви знаєте, наскільки важливими є всі енергетичні питання. Йдеться не тільки про безпеку атомної енерегетики, а й про енергетику загалом – про безпеку енергозабезпечення та ефективне використання енергії. Тут ми дуже тісно співпрацюємо з Україною в таких галузях, як електрозабезпечення, нафта, газ та вугілля. Крім того, сьогодні ми підписали угоду про участь України в глобальній навігаційній системі Галілео. Таким чином європейська супутникова система буде доступною також для України. Отже, ми просуваємося вперед у реалізації наших намірів. Тиждень тому ми розпочали переговори стосовно полегшення візового режиму.

„Німецька хвиля”: До речі, про візи. Півроку тому Україна в односторонньому порядку скасувала візи для громадян ЄС. Що Київ мав би ще зробити для того, аби тепер Брюссель зробив подібний жест щодо самої України?

Ферреро-Вальднер: Ви знаєте, наскільки делікатним є сьогодні в Європі питання імміграції, передусім нелегальної імміграції. Тому дуже важливо вжити належних заходів, щоб не сприяти діяльності банд перемитників та проникненню до Європи нелегалів. Тут ми дотримуємося чіткої політики. З одного боку, полегшення візового режиму для певних груп населення – студентів, підприємців, для тих, кому справді часто доводиться подорожувати, і про кого ми знаємо, що на них можна певною мірою покластися, з іншого - треба підписати угоду про реадмісію, навколо якої ведуться переговори. Ця угода передбачає, що Україна прийматиме назад нелегалів з третіх країн, які потрапили до ЄС через її територію.

„Німецька хвиля”: Наскільки успішно втілюється план дій ЄС-Україна?

Ферреро-Вальднер: Ми надали цій країні статус країни з ринковою економікою, що є суттєвим кроком у напрямку приєднання України до СОТ. Ми побачили, що позиція України наближається до наших позицій у сфері зовнішньої політики та політики безпеки. Ми побачили успіхи у сфері реформ, але ще треба багато чого зробити. Тобто, ми пройшли лише половину шляху.

„Німецька хвиля”: Ви говорите, що треба ще багато чого зробити, а що саме?

Ферреро-Вальднер: Це стосується питання приватизації, посилення боротьби з корупцією. До України лише тоді прийдуть інвестори, коли на цих ділянках буде вжито суворих заходів. Тільки за існування правових гарантій можна очікувати інтенсивнішого притоку інвестицій з Європи. А це передумова для створення нових робочих місць, для піднесення української економіки.

„Німецька хвиля”: Європейський союз сподівається вже влітку підписати з Албанією угоду про асоційоване членство, що, власне, є попереднім етапом на шляху початку переговорів про вступ до ЄС. Україна навіть теоретично такої перспективи поки що не має. Отже, Албанія досягла значно кращого поступу в справі розвитку демократії та втілення реформ, ніж Україна?

Ферреро-Вальднер: Дозвольте мені тут чітко наголосити, що Україну ми розглядаємо в рамках політики добросусідства. Завдяки такій політиці ми намагаємося наблизити до ЄС сусідів розширеного Євросоюзу. Ця політика не передбачає членства. Щодо балканських країн, то це інше питання. Для балканських країн європейська перспектива передбачена в принципі. Це дві абсолютно різні теми. Попри все, говорячи про Україну, ми наголошуємо, що майбутнє залишається відкритим, хоча політика добросусідства та план дій, над чим ми нині працюємо з Україною, не передбачають членства в ЄС.

„Німецька хвиля”: Де ж Ви бачите майбутнє місце України у відносинах з Європейським союзом?

Ферреро-Вальднер: Україна – це, звичайно, європейська країна, і тому для нас вона дуже близький сусід. Я ще раз хочу наголосити на політиці добросусідства, в рамках якої ми підтримуємо Україну в питаннях облаштування кордонів. У майбутньому ми плануємо зосередити нашу увагу на східному кордоні України. Все це дуже важливо. Як тільки Україна приєднається до СОТ, ми розпочнемо переговори про створення зони вільної торгівлі.

„Німецька хвиля”: Давайте ще раз повернемося до Придністров”я. Відкривши свою місію в Одесі, Євросоюз таким чином продемонстрував, що безпосередньо опікується врегулюванням цієї проблеми. Чи Брюссель має якісь конкретні уявлення, як могло б виглядати таке врегулювання?

Ферреро-Вальднер: Найважливіше те, що до участі в переговорах вперше допустили ЄС та США. Існує ціла низка різних планів – план Вороніна, російський план і, звичайно, є також ідеї, запропоновані українцями. Важливо всі ці елементи поєднати в єдине ціле. Тут доведеться провести ще чимало переговорів, щоб домогтися зближення позицій, інколи дуже різних позицій. Наша прикордонна місія є внеском у цю справу. Коли нарешті буде покладено край нелегальному перемитництву людей, торгівлі наркотиками тощо, тоді вдасться стабілізувати цей регіон. Тоді можна буде розглянути й наступні кроки, передбачені планом Ющенка. Але, я думаю, що тут треба ще набратися терпіння.

Пані Ферреро-Вальднер, щиро дякуємо вам за розмову.

Інтерв”ю провів Володимир Медяний