Ї:
кордон 15 грудня 2006
Лідери ЄС вирішили зачекати з подальшим розширенням
Наталія Вікуліна
Брюссель, 15 грудня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Подальше розширення Євросоюзу залежатиме від того, наскільки підготовленими будуть країни-кандидати і наскільки сам ЄС буде здатним інтегрувати новачків. Таку позицію висловили у Брюсселі лідери держав і урядів Євросоюзу. Серед іншого вони пообіцяли зміцнити Європейську політику сусідства,щоб забезпечити добробут, стабільність і безпеку в країнах, що межують з Євросоюзом.
Критерії вступу не нові
Прийом нових країн до європейського клубу залежатиме від того, наскільки добре вони зможуть виконати критерії вступу, заявили європейські лідери. Вже на початку переговорів Брюссель порушуватиме з кандидатами такі складні питання, як адміністративні реформи і реформи правосуддя, боротьба з корупцією. Говорить прем’єр-міністр головуючої в Євросоюзі Фінляндії Матті Ванганен:
«Попередні раунди розширення були успішними. Сьогодні ми намітили, як найкраще забезпечити, щоб і майбутнє розширення також було успішним. Важливо, щоб країни-кандидати відповідали нашим вимогам і щоб Євросоюз був здатним ефективно функціонувати і розвиватися. Все це ми маємо робити відкрито».
Новим кандидатам на вступ треба почекати інституційної реформи ЄС
Глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що за подальше розширення ЄС повинні висловитися громадяни країн Євросоюзу – європейські лідери мусять переконати їх, що прийом нових членів принесе користь. Окрім того, Баррозу нагадав, що для подальшого розширення Євросоюзу потрібна інституційна реформа. Мова йде, зокрема, про Конституцію, яка дозволить розширеному ЄС працювати успішно. Минулого року громадяни Франції і Нідерландів сказали на референдумах “ні” проекту Основного закону. Нині Брюссель сподівається, що в найближчі півтора-два роки проблему з Конституцією вдасться вирішити – маючи Основний закон, розширеному Євросоюзу буде легше працювати. Баррозу вважає, що розширення є добрим для нових країн, але також і для наявних країн-членів Євросоюзу:
«Розширення робить Європу сильнішою також на світовій арені. Розширення є нашим найважливішим інструментом, щоб забезпечити мир і добробут на нашому континенті. Цей саміт засвідчує, що ми хочемо навести порядок у власному домі, щоб це зробити».
Брюссель не обіцяє жодній країні — за винятком західнобалканських — членського квитка у ЄС. Не отримує навіть перспективи членства у Євросоюзі і Україна. Замість цього лідери держав і урядів ЄС пообіцяли зміцнювати європейську політику сусідства.
06.12.2006
Варшава, Париж і Берлін за тіснішу співпрацю між ЄС і Україною
БОНН. Майбутня угода про поглиблену співпрацю між Україною та ЄС має відображати європейський вибір Києва. З такою заявою виступили глави держав і урядів так званого „Веймарського трикутника” - Німеччини, Франції та Польщі. На тристоронніх переговорах, які відбулися у вівторок у західнонімецькому містечку Меттлах, йшлося також про відносини Європейського союзу з Туреччиною та Росією. Докладніше Оксана Щиріна:
Для поглиблення співпраці між Україною та ЄС лідери трьох держав пропонують укласти з Україною додаткову угоду, повідомила канцлер Німеччини Ангела Меркель: „Комюніке нашої зустрічі міститиме чітке речення стосовно України, яке свідчитиме про нашу готовність укласти з нею нову, змістовну угоду. Вона має стати основою для співпраці і відповідати європейському вибору України”, – наголосила канцлер. Однак Меркель додала, що документ не міститиме положення про початок переговорів про вступ України до ЄС. Питання співпраці з Україною на порядок денний зустрічі „трійки” виніс Лех Качинський, який висловив занепокоєння, що майбутня інтеграція України до ЄС може обмежитися лише створенням зони вільної торгівлі. Зі свого боку Меркель та Ширак намагалися переконати Качинського дати „зелене світло” на підписання нової угоди Росія-ЄС. Президент Польщі однак не відступає від своїх вимог: Москва має зняти заборону імпорту польського м’яса. Невтішний сигнал після переговорів у Меттлаху надійшов і до Анкари: французький і німецький лідери підтримали Єврокомісію у намірі відтермінувати переговори про вступ Туреччини до ЄС.
05.12.2006
ЄС задоволений реалізацією політики сусідства з Україною
КИЇВ. Україна досягла найбільших успіхів серед одинадцяти країн, з якими Європейський союз реалізовує свою політику сусідства. Про це у понеділок заявив посол Єврокомісії в Україні Іен Боуг. З нового року набере чинності нова програма добросусідства під назвою: „Простір процвітання, стабільності та безпеки”. Повідомляє Захар Бутирський:
Серед пропозицій, які надіслала Єврокомісія країнам-сусідам, є не лише фінансова, але й консультативна допомога для розвитку демократичного суспільства. Для ефективнішої реалізації політики сусідства створено два спеціалізовані фонди. Фінансовий баланс обох становитиме мільярд євро, із них 300 мільйонів отримають країни, які найплідніше співпрацюють з ЄС, серед них і Україна. Також, як повідомив посол Іен Боуг, нова політика сусідства дозволить користуватися європейською зоною вільної торгівлі та спрощеним візовим режимом. Однак, ця програма не впливає на темпи вступу України до Європейського союзу ,- підкреслив він. На думку експерта агентства „Контекст-медіа” Володимира Нагірного, рішення Єврокомісії є своєрідною подякою Україні за підписану угоду про реадмісію, а також за те, що Київ не тиснув на Євросоюз з питанням щодо членства в спільноті. „Україні дають зрозуміти, що політика дрібних кроків і надалі вітатиметься”, - наголосив експерт. Водночас, на думку Нагірного, українське суспільство досить критично ставиться до політики сусідства, оскільки вона не відповідає амбіціям держави.
11.10.2006
Україна та ЄС готуються до переговорів про "розширену угоду"
КИЇВ. Успішні переговори між Європейським союзом та Україною щодо нової розширеної угоди забезпечать наближення української економіки до євроспільноти. Про це заявив голова Представництва Єврокомісії в Україні Ієн Боуг. Детальніше – Микола Закалюжний:
Ієн Боуг вважає, що комплексна угода між Євросоюзом та Україною фактично означатиме інтеграцію України на ринок ЄС, без вирішення питання щодо її членства у цій організації. Цей документ передбачає посилення співпраці у сфері спільної зовнішньої політики, оборони та безпеки. Окрім того, як зазначив представник Єврокомісії, створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом вимагатиме від Києва наближення промислових норм та стандартів до вимог ЄС. Однак, на думку Боуга, офіційно переговори щодо зони вільної торгівлі між ЄС і Україною зможуть розпочатися лише після її вступу до СОТ, а це у свою чергу залежить від ухвалення Верховною Радою України понад 20-ти законів. За словами представника Єврокомісії, переговори ЄС з Україною щодо укладення розширеної угоди розпочнуться на початку наступного року.
Німецька Хвиля, 24.07.2006
ЄС за інтенсифікацію політики сусідства з Україною
БРЮССЕЛЬ. Єврокомісар з питань розширення Олі Рен закликав держави Європейського союзу досягти консенсусу з приводу вступу до організації нових членів. Він також висловився за інтенсифікацію європейської політики сусідства, зокрема, щодо України. Розповідає Тетяна Карпенко:
За словами Олі Рена, при досягненні консенсусу з одного боку потрібно враховувати прагнення Європейського союзу поширювати європейські цінності. З іншого – зважати на такий фактор, як здатність організації до розширення. Вона ж, говорить Рен, визначається двома факторами: успіхами у трансформації країн-кандидатів та розвитком інституцій та політики Євросоюзу. До кожного розширення ЄС завжди готувався заздалегідь, укладаючи торговельні угоди (як це було із Польщею та Угорщиною) або ж угоди про асоціацію (прикладом є балканські країни). Тож, вважає Олі Рен, прийняття до організації нових членів має й надалі відбуватися саме таким шляхом. З огляду на це комісар Єврокомісії виступає за інтенсифікацію європейської політики сусідства. “Особливо із такими державами, як Україна, Молдова. І одного дня – з Білоруссю, коли вона стане вільною,” - сказав Олі Рен.
Німецька Хвиля, 07.06.2006
Єврокомісар вітає запровадження Україною економічних стандартів ЄС
БРЮССЕЛЬ / ЛЮКСЕМБУРГ. Комісар ЄС з питань зовнішньої політики Беніта Ферреро-Вальднер заявила, що кожна країна-сусід ЄС, до яких належить і Україна, отримає частку у спільному європейському ринку. Про це вона повідомила під час конференції країн Середземномор’я та Європи, що проходить цими днями в Брюсселі. Розповідає Тетяна Карпенко:
За словами Беніти Ферреро-Вальднер, ЄС пропонує своїм сусідам перейти до глибокої економічної та регулятивної інтеграції. Ця співпраця може вийти за межі просто торговельних відносин чи обміну і включатиме запровадження спільних технічних норм та стандартів, прав на інтелектуальну власність, правил конкуренції, захисту прав споживачів. А це в свою чергу означатиме збільшення обсягів торгівлі для країн-сусідів ЄС. На думку Ферреро-Вальднер, ці держави вже змогли оцінити перспективи, що перед ними відкриються. З огляду на це вони нині ухвалюють тверезі рішення з розрахунком на майбутнє. До таких, за словами комісара, належить запровадження Україною стандартів ЄС для власних нафтопродуктів, щоб їх можна було експортувати на європейський ринок. Беніта Ферреро-Вальднер підкреслила, що внутрішній ринок є однією з підвалин Євросоюзу, але також і організмом, що піддається змінам.
Німецька Хвиля, 26.05.2006
Меркель: ми не впораємося із прийняттям України до ЄС
СААРБРЮКЕН. Канцлер Німеччини Анґела Меркель дотримується стриманої позиції щодо розширення Європейського союзу. „Ми маємо визначитися, як можна тісно співпрацювати з нашими сусідами так, щоби не обов’язково кожен з них ставав членом ЄС”, - заявила Меркель під час дискусії з учасниками Загальнонімецької зустрічі католиків у місті Саарбрюкен. Переговори про вступ Туреччини, які вже розпочалися, на думку канцлера, будуть дуже довгими. Тим часом до ЄС хочуть долучитися Україна, Молдова і багато інших країн, зауважила Меркель. „Я гадаю, ми із цим не впораємося, це залякає людей”, - вважає голова німецького уряду.
ЄС поки вирішив залишити Україну за колом
www.ПРАВДА.com.ua, 24.05.2006
ЄС поки не збирається пропонувати Україні і Грузії стати його членами.
Про це заявив верховний представник з питань зовнішньої політики і політики безпеки Євросоюзу Хав'єр Солана в інтерв'ю "Новим ізвестіям".
"На даний момент процес розширення обмежений колом країн, які ми визначили як майбутніх членів союзу. Перші в черзі – Румунія і Болгарія. За ними – Хорватія, Туреччина, а також західно-балканські країни ( колишня Югославія й Албанія.)", - відзначив Солана.
"За межами цього кола ми вирішили поки зупинитися з пропозиціями новим кандидатам, але підтримувати тісні відносини з країнами, які межують з ЄС на сході", - сказав він, на питання про Україну і Грузію.
На питання, чи не бачить він суперництва між ЄС і Росією у відносинах з найближчими сусідами, які раніш входили в Радянський Союз, Солана сказав, що такого суперництва не може бути, якщо не мислити категоріями сфер впливу.
"Але, на мій погляд, такий спосіб мислення безнадійно застарів, його час пройшов. Сьогодні політикою сусідства має бути співробітництво. Ми зацікавлені, щоб наші сусіди, які одночасно є і сусідами Росії, мали гарні, конструктивні відносини з нею", - відзначив представник ЄС.
Українська правда
Німецька Хвиля, 14.05.2006
“Ніхто не скаже, що Україна залишиться поза межами ЄС”
„Оскільки ми не можемо прийняти всіх, хто хоче..., ми розвиватимемо політику сусідства”. Це слова з недавнього виступу канцлера ФРН Ангели Меркель. Деякі оглядачі сприйняли їх як натяк на те, що Україна може поховати європейські амбіції. Чи справді це так? Думка берлінського політолога Екарта Штратеншульте.
Коментуючи урядову промову Меркель, німецька газета „Франкфуртер рундшау” написала: „Канцлер заявила про свою однозначну позицію: ЄС має мати чіткий кордон на Сході. Це звучить невинно й певно відповідає настроям більшої частини правлячої коаліції. Але це висновок дискусії, яка не відбулася. Він означає, що Україна, Молдова та Білорусь і на довгий термін не мають перспективи членства в ЄС”.
Пане Штратеншульте, чи Ви теж так зрозуміли промову Меркель?
Для мене в урядовій заяві Меркель не було нічого нового. В декого може скластися враження, що нібито в України була перспектива членства, але раптом її не стало. Але реально зараз ні Україна, ні Молдова, ні, скажімо, Грузія, не мають перспективи членства в ЄС. В Європі зараз іде широка дискусія про можливість прийому нових членів. Пані Меркель лише сказала, що треба брати до уваги здатність ЄС розширюватися.
Канцлер та інші члени очолюваної нею партії неодноразово говорили, що ЄС потрібні межі розширення, кордони. Як ви гадаєте, якби Меркель вирішувала це питання, де вона провела б кордон Європейського союзу?
Якби Меркель вирішувала це питання, на мою думку, вона б на даний момент провела кордон Європейського союзу на захід від України і на захід від Туреччини. Але повторюю - зараз таке питання не стоїть.
Чи здатний Євросоюз взагалі визначити колись свої кордони і чітко сказати: „Ці держави ми ще можемо прийняти, а ці - вже ні”?
Думаю, що цього ніколи не станеться. Просто тому, що з цього приводу немає консенсусу. У випадку з кожною країною буде окреме рішення. Я не думаю, що 25 країн-членів зможуть одностайно сказати: все, тут проводимо остаточний кордон. Тобто ніхто ніколи не скаже відкритим текстом, що Україна назавжди залишиться поза межами ЄС.
Меркель сказала, що вона за поглиблення політичної співпраці з сусідами Євросоюзу. Як ви гадаєте, що вона мала на увазі?
Існує концепція європейської політики сусідства, але вона поки що не задовольняє потреби. Існують різні думки, як цю політику сусідства можна посилити якимись додатковими перевагами, додатковою інтеграцією. Але ця концепція поки не визріла.
Що означатиме така додаткова інтеграція для України?
Це означатиме доступ на внутрішній ринок, залучення до інших сфер політики Європейського союзу. Але тут існує одне складне питання - право голосу. Чи можна залучати Україну до зовнішньої політики ЄС, не надаючи їй права голосу? Це питання залишається відкритим.
Чи очікуєте Ви якихось змін для України під час головування в ЄС Німеччини, що почнеться з 1-го січня 2007 року?
Ні. Якщо я можу так висловитися, Україні, якщо вона зараз сконцентрується на внутрішніх реформах, варто нарешті облишити практику розгляду всіх питань під кутом вступу чи невступу. Я думаю, що за головування Німеччини в ЄС взагалі нічого не зміниться для України.
Тобто жодних нових ініціатив, поглиблення відносин?
Нових ініціатив не буде, я в це не вірю. Відносини поглиблюються в рамках європейської політики сусідства. План дій України з ЄС ухвалено на три роки, тому час нових рішень настане аж 2008. До того моменту закінчиться термін дії й угоди про партнерство і виникне потреба нової. Чи будуть якісь ініціативи в першій половині 2007 року? Я не знаю. Але я не думаю, що ми скоро почуємо про „ініціативу Меркель” або щось схоже.
Проф. Е. Штратеншульте очолює Європейську Академію в Берліні. З ним говорив Роман Гончаренко.
4 травня 2006
Україна сподівається, що отримає чіткий сигнал від ЄС про «відкритість дверей» уже на нинішньому етапі взаємин
Про це говорив президент Віктор Ющенко в своєму виступі на конференції «Спільне бачення спільного сусідства» в столиці Литви Вільнюсі.
На його думку, Євросоюз мав би укласти з Україною нову угоду про асоціацію, яка повинна створити передумови для поступової інтеґрації України до ЄС за умови, що вона виконає відповідні критерії.
За його словами, Україна не може залишатися там, де вона є зараз, – у зоні невизначеності між Сходом і Заходом.
Ющенко в своєму виступі також зазначив, що вступ України до НАТО як основи загальноєвропейської системи безпеки залишається стратегічним пріоритетом державної політики України.
03.05.2006
ЄС шукає новий формат економічної співпраці з Україною
КИЇВ. Українські експерти вважають, що Європейський союз нині шукає новий формат співпраці з Україною, який би найкраще відповідав економічним інтересам спільноти. Так коментують заяву представника Єврокомісії про те, що майбутня угода про співпрацю з Україною міститиме посилену економічну складову. Розповідає Олена Гмирянська:
Якою буде для України нова угода з Європейським союзом у рамках політики сусідства поки невідомо – її обговорення лише розпочинається. Представники Єврокомісії заявляють, що цей документ повинен передбачати важливий торговельний аспект. Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський розповідає, що нині понад 30 відсотків українського товарного експорту припадає на країни Євросоюзу. Утім, на думку експерта, це цілком не означає що майбутня угода розширить торговельні можливості України на теренах ЄС. “Європа сьогодні гарячково шукає найкращі, найефективніші з точки зору своїх економічних інтересів формати співпраці з такими великими сусідами, як Україна та Росія”. На думку аналітика, під питанням залишається й те, чи готовий Європейський союз проголосити мету приєднання України до зони вільної торгівлі.
19.04.2006
Брюссель і надалі утримується від однозначних заяв про перспективи членства в ЄС для України
БРЮССЕЛЬ. Європейський союз на даному етапi не може дати однозначну відповідь на запитання про перспективи членства в ЄС для України. Про це в інтерв’ю "Німецький хвилі" сказала речник Єврокомiсiї Емма Удвiн, коментуючи заяви мiнiстра закордонних справ України Бориса Тарасюка щодо вiрогiдностi набуття Україною членства в спільноті до 2015-го року. Повідомляє Дмитро Каневський: За словами Емми Удвiн, в Євросоюзi цiнують величезну мотивацiю Києва щодо зближення з Євросоюзом, однак у Брюсселi на даному етапi готовi обговорювати з Україною лише деталi нової угоди про спiвпрацю i партнерство. Натомість питання членства в спiльнотi, каже Удвiн, наразi не стоїть на порядку денному. "Ми прагнемо поглибити вiдносини з Україною в межах полiтики добросусiдства й зараз готуємося до консультацiй щодо погодження аспектiв нової угоди з майбутнім українським урядом. Однак цей документ не дає однозначної вiдповiдi на питання щодо членства України в Євросоюзi", - зазначила Удвiн.Крiм цього, зi слiв речницi Єврокомiсiї, у Брюсселi сподiваються на те, що новий український уряд вдало скористає з того, що йому вже пропонує ЄС, а свою увагу фокусуватиме радше на проведенні реформ, ніж на питанні членства.
12 квітня 2006 року
Коментар МЗС України
МЗС України із здивуванням сприйняло повідомлення окремих засобів масової інформації, згідно з якими Голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозо, виступаючи 11 квітня 2006 року на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи нібито заявив про неможливість для ЄС запропонувати Україні будь-яку перспективу членства в Європейському Союзі.
За нашою інформацією, Голова Європейської Комісії, виступаючи перед депутатами ПА РЄ, недвозначно заявив, що „Україна є членом європейської сім’ї і я вірю, що вона має європейське майбутнє”. Крім того, пан Баррозо наголосив на необхідності більш близьких стосунків з нашою державою тому, що „ми [Європейський Союз] дуже прагнемо підтримати Україну та український народ”. Саме ці слова, з точки зору МЗС України, є найбільш важливими у згаданому висловлюванні і українська сторона поділяє переконаність Голови Європейської Комісії у європейському майбутньому України.
Водночас у своєму виступі Ж.Баррозо констатував, що „зараз немає умов для того, щоб ЄС запропонував нові перспективи членства іншим країнам”, оскільки „для цього необхідна одностайність усіх країн-членів Європейського Союзу”.
Україна сприймає ці слова європейського політика, як такі, що продиктовані актуальною внутрішньополітичною ситуацією в Євросоюзі і які, однак, жодним чином не заперечують відкриття перед Україною перспективи членства в ЄС в майбутньому, згідно зі статутними документами Союзу.
Україна переконана, що успішність нашої держави по здійсненню євроорієнтованих перетворень, як і прогрес ЄС у вирішенні внутрішніх проблем, неодмінно приведуть до політичного консенсусу стосовно членства України в Європейському Союзі.
ЄС не готовий до вступу України
Оана Лунгеску
Бі-Бі-Сі, Брюссель, 11 квітня 2006 p.
Голова Європейської Комісії Жозе Мануель Барозу заявив, що Європейський Союз не має наміру розпочинати переговори про членство України у своїх лавах.
Він заявив, що у Євросоюзі наразі немає одностайності щодо подальшого розширення і що стосунки з Україною будуть і далі розвиватися в рамках програми партнерства.
Промовляючи сьогодні у Страсбурзі після оптимістичних заяв, що пролунали на Парламентській Асамблеї Ради Європи щодо чесних і прозорих парламентських виборів, пан Барозу заявив, що ЄС і далі надаватиме підтримку Україні у розвитку демократії.
Раніше, Емма Удвін, речниця Європейської комісії із зовнішніх відносин, на прохання Бі-Бі-Сі прокоментувати резолюцію Європейського парламенту із закликом поглибити співпрацю з Україною відмовилася дати чітку відповідь на запитання, чи готовий Євросоюз у найближчі кілька років визначати свої відносини з Україною терміном "асоціація".
Німецька Хвиля, 12.04.2006
Тарасюк: Польща – це локомотив інтеграції України до НАТО і ЄС
ВАРШАВА. Польща – це локомотив інтеграції України до НАТО і ЄС, заявив міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. У вівторок у Варшаві разом зі своїм польським колегою Стефаном Меллєром він взяв участь у конференції «Україна в євроатлантичній політиці». З подробицями – Володимир Прядко:
Під час свого дводенного робочого візиту до Польщі Борис Тарасюк зустрівся з нинішнім президентом країни Лєхом Качинським та колишнім - Александром Кваснєвським, а також виступив на конференції за участю політологів з Польщі, України, Австрії та Великобританії. Виступаючи на конференції, керівник української дипломатії підкреслив особливу роль польських євродепутатів, які послідовно підтримують демократичні процеси в Україні. «Ця підтримка України не є кон’юнктурною, вона базується на консенсусі польської політичної еліти», - сказав Тарасюк.
Відповідаючи на запитання журналістів, Борис Тарасюк визнав, що сьогодні в Україні ще немає політичного консенсусу на шляху просування України до євроатлантичних структур. Для цього, за його словами, необхідно проводити широку дискусію серед політичних еліт України. У свою чергу міністр закордонних справ Польщі Стефан Меллєр переконаний, що «Україна стала імпульсом спільного мислення країн Євросоюзу в його східній політиці». За словами польського урядовця, Польща й надалі робитиме все, щоб Україна стала асоційованим членом європейського співтовариства.
Німецька Хвиля, 11.04.2006
Центр європейських політичних досліджень радить укласти Україні та ЄС поглиблену угоду про вільну торгівлю
КИЇВ. Найоптимальнішим варіантом лібералізації торгівлі між Україною та Європейським союзом Центр європейських політичних досліджень вважає поглиблену угоду про вільну торгівлю Україна-ЄС. Про це у понеділок заявив головний експерт Центру Майкл Емерсон під час київської презентації результатів спеціального дослідження Центру. З подробицями Олександр Савицький:
Митний союз України з Євросоюзом можливий лише в разі укладення аналогічного союзу між Брюсселем і Москвою, що сьогодні виглядає безперспективним, заявив Майкл Емерсон. На його думку, норвезький варіант інтеграції ринків без формального вступу в ЄС для України неприйнятний, оскільки накладає тяжкі обов‘язки на приватний сектор. Скасування тарифів на торгівлю товарами на додаток до виконання Україною умов вступу до Світової організації торгівлі виглядає найлегшим, але не надто вигідним для обох сторін. Відтак, засадою української економічної стратегії, яка гарантуватиме державі швидке зростання, може стати лише поглиблена угода про вільну торгівлю з ЄС. За оцінками експертів Центру європейських політичних досліджень, ця угода передбачає вдосконалення регуляторної політики в сфері послуг та зростання стандартів продукції до європейського рівня. Найліпшими умовами для реалізації цього плану автори звіту вважають запровадження зони вільної торгівлі між Україною та Росією.
Німецька Хвиля, 07.04.2006
Європарламент ухвалив резолюцію щодо України
СТРАСБУРГ/БОНН. Європейський парламент у четвер закликав Єврокомісію розпочати переговори з Україною з приводу угоди про асоціацію. Відповідне положення містить декларація, ухвалена Європарламентом у Страсбурзі за підсумками розгляду результатів парламентських виборів в Україні. Розповідає Дмитро Каневський:
Європарламентарi висловилися за всебiчне поглиблення i змiцнення взаємин з Україною. Найкращим варiантом, на їхню думку, має стати укладення нової двосторонньої угоди, яка регламентуватиме новий рiвень взаємин мiж Києвом та Об’єднаною Європою. У резолюцiї, яку затвердили в останній пленарний день весняної сесії, Європарламент пiдкреслює, що термін дії чинної угоди про партнерство i співпрацю спливає 2008 року, отже вже зараз слід продумати пункти нової угоди, яка б краще вiдповiдала новому, глибшому рiвню вiдносин мiж Євросоюзом та Україною. Крiм того, виведенню відносин на новий рівень має сприяти підписання угоди щодо спрощення візового режиму з остаточною метою запровадження безвізового режиму. Європейський парламент закликав майбутній український уряд продовжити ринкові реформи та здійснювати подальші кроки з утвердження прав людини, демократії, громадянського суспільства і верховенства права.
Німецька Хвиля, 06.04.2006
ЄС планує підписати з Україною нову угоду про поглиблення відносин
СТРАСБУРГ. Європейський союз планує підписати з Україною нову угоду про поглиблення відносин. Про це повідомила комісар ЄС з питань зовнішньої політики та політики добросусідства Беніта Ферреро-Вальднер. В середу вона виступила Європарламенті, де розглядалося українське питання. Розповідає Тетяна Карпенко:
За словами Беніти Ферреро-Вальднер, Євросоюз зробить Україні нову пропозицію: “Буде нова угода, в якій певну роль відіграватиме питання членства у Світовій організації торгівлі. А коли Україна вступить до СОТ, можна буде говорити також про створення зони вільної торгівлі,” - повідомила Беніта Ферреро-Вальднер. Депутати Європарламенту в свою чергу закликали єврокомісара надати Україні нову перспективу і почати з конкретних заходів, приміром, скасувати візовий режим. Однак європейські чиновники порадили депутатам не поспішати. За словами держсекретаря Австрії з питань європейської співпраці Ганса Вінклера, Україна не може бігати, не навчившись спочатку ходити. Тому, сказав Вінклер, усе потрібно робити поступово. А підписання нової угоди про співпрацю Євросоюзу та України буде логічним наступним етапом. У четвер Європарламент має розглянути шість проектів резолюцій за результатами виборів в Україні.
5 квітня 2006
Європарламент підтвердив демократичність виборів в Україні, депутати говорили про право Києва вступити до ЄС.
Наталія Вікуліна
Брюссель, 5 квітня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Депутати Європарламенту заявили, що після проведення демократичних виборів Україна має право вступити до Європейського Союзу. Такі заяви лунали на дебатах Європарламенту щодо України, де виступали також представники Єврокомісії і Ради ЄС.
На дебатах промовці говорили, що Україна провела демократичні вибори, а це є важливим для інтеграції Києва до Євросоюзу. Декілька депутатів Європарламенту, насамперед поляки і британець, виступали за вступ України до ЄС. Британський європарламентар, заступник глави Комітету парламентської співпраці Євросоюз-Україна Чарльз Таннок підтримав вступ Києва до ЄС. Однак, за його словами, за нинішніх умов, коли Європа втомлена від попереднього розширення, Україні слід запропонувати іншу форму співпраці з Євросоюзом.
“В ідеалі це має бути Угода про асоціацію, хоча як доповідач з Європейської політики сусідства я мушу сказати, що Єврокомісія буде відстоювати цю політику сусідства. Але в будь-якому випадку Україна має бути ближчою до Європи, до якої вона по праву належить”,- заявив британський депутат Таннок.
Комісар ЄС з зовнішніх відносин і політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер привітала вибори в Україні. За її словами, Ющенко досяг своєї мети провести демократичні вибори. Комісар заявила, що Єврокомісія буде співпрацювати з будь-якою коаліцією, яка прагнутиме розвивати відносини з Євросоюзом. На всі заяви європарламентаріїв про необхідність вступу Києва до ЄС Ферреро-Вальднер відповіла так:
“Майбутнє не можна вирішити наперед. Але в цей момент ми працюємо в рамках політики сусідства, яка не передбачає членства в Євросоюзі”.
Глава комітету парламентської співпраці Євросоюз-Україна Марек Сівец заявив, що українська еліта нині вчиться, як будується компроміс. Польський європарламентарій Єжі Бузек запропонував запровадити безвізовий режим для українців у Євросоюзі.
3 квітня 2006
Східноєвропейські країни, за винятком Польщі, мало цікавляться вступом України до Євросоюзу.
Наталія Вікуліна
Брюссель, 3 квітня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Східноєвропейські країни, за винятком Польщі, мало замислюються над потенційним вступом України до Євросоюзу й фактично не помічають зусиль Варшави щодо збільшення відносин між Києвом та Брюсселем. Такого висновку дійшов польський експерт Пьотр Кажміркевич, співавтор презентованої у Брюсселі книги про перспективи вступу до Євросоюзу України та Туреччини з погляду нових країн ЄС.
“Якщо казати “так” Туреччині, чому не казати “так” Україні?” – це популярне серед польських євродепутатів і урядовців гасло знайшло підтримку і в Чехії та Угорщині, каже експерт польського Інституту громадських справ Кажміркевич. За статистикою, і в старих, і в нових країнах Євросоюзу більше людей підтримують приєднання до ЄС України, ніж Туреччини. Однак питання про можливий вступ Києва до європейського клубу навіть не порушується в мас-медіа Чехії, Угорщини чи Словенії – такого висновку дійшов польський експерт. Виняток становить Польща, в пресі якої Туреччина посідає значно менше місця, ніж Україна, і населення якої підтримує вступ Києва до Євросоюзу:
“Коли дивишся на опитування громадської думки щодо ставлення до українців, то оцінки постійно покращуються. Багато людей у Польщі прихильно ставиться до іноземців і особливо українців, але є і багато тих, хто займає несприятливу позицію. Але якщо запитати людей, чи підтримують вони вступ держави України до Євросоюзу, майже 80 відсотків кажуть “так””.
Він називає Словенію другою східноєвропейською країною, яка підтримує вступ Києва до ЄС, однак і тут українці мають проблеми з іміджем. Словенці їх ототожнюють із злочинною діяльністю. Інший співавтор нової книги, директор чеського Інституту європейської політики Европеум Давід Краль повідомив радіо “Свобода”, що в Чехії не обговорюють можливий вступ Києва до Євросоюзу, хоча після Помаранчевої революції чеські мас-медіа почали більше цікавитися Україною:
“Досить цікаво, що міністерство закордонних справ Чехії визнає, що з різних причин Україна є для нас важливішою, ніж Туреччина. Тому що з Туреччиною ми не маємо природних зв'язків. Це правда, що наші відносини з цією країною розширюються, але не дуже активно. А з Україною в нас є одне питання, яке може відіграти дуже важливу роль – це доволі велика українська трудова міграція в Чеській республіці”.
Експерт Кажміркевич уважає, що центральноєвропейські держави, окрім Польщі, хотіли б бачити в Євросоюзі насамперед Хорватію, а також Сербію і Чорногорію. Водночас, за даними експерта, у нових країнах ЄС невеликі групи активістів почали кампанію протестів проти вступу Туреччини, однак ці люди не заперечують проти прийняття Києва до Євросоюзу.
Безкінечна інтеграція
ЄС хвалить Україну, однак членства не обіцяє
Ольга КОРНIЙЧУК, «День»
№35, 3 березня 2006
Україна досягла дуже значних успіхів у просуванні до Євросоюзу, констатують представники брюссельських інституцій. Утім, питання про членство там надалі ввічливо, проте наполегливо уникають. Тому сьогоднішнє засідання на міністерському рівні у рамках Комісії Україна — Трійка ЄС буде, в основному, присвячене підбиттю підсумків виконання Україною Плану дій Україна — Євросоюз. Одним із головних індикаторів успішного виконання Україною цього документа будуть березневі парламентські вибори, наголошують «єесівські» дипломати. Наскільки прозоро і демократично вдасться їх провести українській владі, настільки високо буде оцінена її робота по виконанню Плану дій в цілому.
«Майбутні вибори будуть свого роду тестом, який покаже рівень переконаності української влади поважати принципи демократії і успішність демократичних перетворень», — зауважив Міхаель Міісс, Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії, яка нині головує в ЄС. Щодо позиції Євросоюзу на парламентських виборах, то голова Представництва Єврокомісії в Україні Iєн Боуг повідомив, що вона залишатиметься такою ж, як і на президентських. «Ми підтримуємо процес, а не кандидата», — зауважив він, висловивши готовність ЄС працювати з будь-яким урядом, який буде сформовано за результатами виборів. Минулий рік співпраці України з Євросоюзом європейські дипломати вважають дуже плідним. Варто зазначити, що воно покриває досить широкий спектр питань — від економічних до питань безпеки. Серед головних досягнень називають надання Україні статусу країни з ринковою економікою, початок переговорів про спрощення візового режиму для українських громадян, підписання меморандуму про взаєморозуміння в енергетичній галузі. Водночас представники Євросоюзу заохочують Україну продовжувати працювати в тому ж дусі, бо, за словами послiв Австрії, «ключем до успішної співпраці є не декларації, а конкретні дії».
Підписання конкретних угод чи домовленостей від засідання Комісії Україна — Трійка ЄС не варто очікувати, повідомили дипломати. Міністри тільки збираються «розглянути деякі перспективи й провести неформальні консультації з певних питань». Одне з них стосується створення між Україною та ЄС зони вільної торгівлі. Представник Єврокомісії Iєн Боуг нагадав, що формальні консультації ЄС зможе почати після того як Україна вступить до ВТО. На стадії переговорів залишиться і питання про спрощення візового режиму між Україною та ЄС. За словами заступника міністра закордонних справ України Анатолія Бутейка, «переговорний процес продовжується, і є прогрес, але, як кожна складна справа, він не завершується, як правило, у ті строки, які хотілося б».
Посол Австрії вважає питання спрощення візового режиму для українських громадян чи не одним iз найважливіших у відносинах України і Євросоюзу і висловив сподівання, що прийняти остаточний документ вдасться протягом року головування Австрії в ЄС. «Це питання контактів між людьми і свободи їхнього пересування. Люди отримують можливість більше дізнатися одне про одного. Ми зробимо все можливе, щоб цю угоду уклали під час австрійського президентства», — наголосив Міхаель Міісс.
Німецька Хвиля, 27.02.2006
Німецький політик заявляє про готовність підтримувати Україну на шляху європейської інтеграції
БОНН. Заступник голови фракції Соціал-демократичної партії у Бундестазі Вальтер Колбов заявляє про готовність німецьких політиків підтримувати Україну на шляху європейської інтеграції. Європейська перспектива України є однозначною, заявив Колбов по завершенні робочої поїздки до Києва. Так німецький депутат відреагував на скептичні заяви віце-президента Єврокомісії Ґюнтера Фергойґена, який вважає членство України в ЄС неможливим протягом найближчих двадцяти років. Розповідає Євген Тейзе:
Вальтер Колбов пояснює скепсис віце-президента Єврокомісії недостатньою поінформованістю: “При зустрічі я обов’язково пораджу моєму колезі Фергойґену, який теж є соціал-демократом, з’їздити до України та поінформуватися про розвиток політичної ситуації у цій країні. Звісно, Києву належить ще чимало попрацювати, однак, як і багато інших німецьких політиків, я вважаю, що Україна однозначно має європейську перспективу”, - наголосив Колбов. При цьому депутат Бундестагу зазначив, що називати будь-які часові рамки європейської інтеграції України нині недоречно. Натомість дуже важливою Колбов назвав реальну підтримку України з боку німецьких політиків. Депутат запевнив, що від представників різних політичних сил у Бундестазі такої підтримки не бракуватиме. Колбов висловив сподівання, що після парламентських виборів „помаранчева” революція отримає “другий шанс”. Аби використати цей шанс на користь європейської інтеграції України, на думку Вальтера Колбова, необхідно буде активізувати спільні зусилля Києва і Берліна, а також сусідів України, що вже стали членами ЄС.
Німецька Хвиля, 22.02.2006
Офіційний Київ здивований заявами комісара Єврокомісії Ґюнтера Ферхойґена
КИЇВ. Офіційний Київ вважає, що немає жодних підстав ставити під сумнів право України подавати заявку на вступ до ЄС та здивований заявами комісара Єврокомісії Ґюнтера Ферхойґена про те, що країни колишнього Радянського Союзу не зможуть стати членами ЄС найближчі 20 років. Повідомляє Олександр Савицький:
Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк закликав не звертати уваги на заяви окремих бюрократів щодо відсутності в України європейської перспективи: «Є основоположні документи і будь-який високий посадовець Європейської Комісії, навіть пан Ферхойґен, не в змозі скасувати ці положення базових документів Європейського союзу». Підтримку Києву висловили й представники країн Вишеградської четвірки. Зокрема, заступник держсекретаря Польщі Рафаель Вішнєвскі зазначив, що в разі поступу перетворень всередині України, будь-які сумніви можуть бути швидко розвіяні. Як приклад, він навів заяви щодо Польщі на початку 90-х років, про те, що ця країна ніколи не стане членом ЄС та НАТО, оскільки вона не потрібна Європі. Дуже важливо, аби країни Вишеградської четвірки допомогли Україні, заявила держсекретар МЗС Словаччини Магдалена Вашаріоєва. Вона назвала збереження спільності з Україною пріоритетом міжнародної політики Братислави.
Німецька Хвиля, 16.02.2006
Голова польського МЗС: Україна стає непересічним актором у європейській політиці
ВАРШАВА. Польща закликає країни Європейського союзу до більш тісної співпраці у виробленні спільної зовнішньої політики ЄС. Найбільш перспективним напрямком розвитку цієї політики є відносини з країнами Східної Європи, заявив міністр закордонних справ Польщі Стафан Міллер, виступаючи у середу перед депутатами Сейму. Міністр також наголосив, що Польща незмінно виступає за розширення Європейського союзу на Схід і надалі підтримуватиме вступ України до ЄС. На думку Стефана Меллера нинішні україно-польські відносини свідчать про „дійсно європейську ідентичність обох країн”. Голова польського зовнішньополітичного відомства запевнив, що Варшава і надалі сприятиме становленню демократії в Україні. „Ми радіємо тому, що зусиллями нових прозахідних еліт, які твердо захищають українські інтереси і сприяють становленню громадянського суспільства, Україна стає непересічним актором у європейській політиці”, - зазначив Стефан Меллер.
1 лютого 2006
Європейський Союз хоче наразі усунути зі своїх відносин із Україною питання про її можливе членство в ЄС на передбачуване майбутнє
Про це заявила комісар Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер після зустрічі в Брюсселі з керівником зовнішньополітичного відомства України Борисом Тарасюком.
Євросоюз уже цього року може розпочати консультації з Україною про нову угоду щодо «розширеного» партнерства, яка може передбачати й створення зони вільної торгівлі між ЄС і Україною. Такі консультації розпочнуться, якщо парламентські вибори в Україні відбудуться вільно й чесно.
А переговори між ЄС і Україною про полегшення візових процедур можуть завершитися досить скоро, сказала Беніта Ферреро-Вальднер. Джерела в Євросоюзі дають знати, що угоду про це можуть підписати вже в кінці лютого чи на початку березня. Борис Тарасюк уважає, що таке полегшення візових процедур має стати першим кроком до повного скасування візової повинності до ЄС для громадян України.
Тим часом у Брюсселі виступила й колишня прем’єр-міністр України, лідер блоку свого імені Юлія Тимошенко. В Європарламенті вона заявила про свою відданість європейському курсові України і про підтримку президента України Віктора Ющенка.