повернутися Ї: наша позиція

   www.ji-magazine.lviv.ua
 

Молитва українсько-польського примирення
на Личаківськомц цвинтарі у Львові 1 листопада 2013 року

Олесь Пограничний

Залишите минуле історикам та святому Петрові

Одинадцять років тому, коли в одержимих конфронтаційною риторикою середовищах Польщі та України роздмухувався конфлікт навколо польських військових поховань на Личаківському кладовищі, група людей доброї волі з обох країн знайшла в собі мудрість і силу подати один одному руку примирення і спільно помолитись за взаємопрощення та взаємопримирення. 1 листопада 2002 року відбулася знакова Польсько-українська зустріч за участю кардиналів Любомира Гузара та Мар’яна Яворського, Яцека Куроня та Михайла Гориня і ще близько сотні громадських лідерів з України та Польщі. (детальніше - http://www.ji-magazine.lviv.ua/seminary/2002/krstil-111/krstil-1lyst.htm). Ця зустріч розпочалася круглим столом «Що нам робити із своєю історією» а закінчилася спільною молитвою на Меморіалі воїнам УГА та Цвинтарі Орлят.  Мета була прозора і далекоглядна – на місці, з котрого почав розгорятися конфлікт, створити ще одну платформу до поєднання і порозуміння.

Рідний брат Єжи Гедройця написав тоді до учасників зустрічі листа, в якому сказав, «Люди доброї волі з обидвох боків польсько-українського кордону, а зокрема інтелігенція, не можуть залишатися байдужими стосовно виявів злої волі та ксенофобії, позаяк пасивність може бути потрактована як згода». А професор Гарвардського університету, знаменитий історик-візантолог Ігор Шевченко зазначив: «Обидві сторони повинні визнати за своє гасло: «Дивитись уперед, а не назад».

Ця миротворча ініціатива виникла тоді в середовищі Українського Католицького університету та Журналу «Ї». Відтак щороку 1 листопада представники української та польської громади Львова спільно моляться на цих скорботних для обох історичних пам’ятей місцях.

В історії часто недалекоглядні ігри патріотів закінчувались плачем вдів і сиріт. Люди, котрі цього не розуміють, провокують конфронтації. Людям, котрі плекають у собі відповідальність за майбутнє свого роду і своєї землі, належить постійно підтримувати мир і прагнути до порозуміння.

Одного разу мій добрий приятель сказав: залишите минуле святому Петрові та науковцям-історикам, віддайте майбутнє в руки Всевишньому, самі ж гідно і в мирі живіть нині, бо тільки так зможете забезпечити собі по смерті прихильність св.Петра перед брамою вічності…

Цього року традиційна спільна молитва на українських і польських військових похованнях Першої світової війни відбудеться 1 листопада. Збір о 14:00 біля головного входу Личаківського цвинтаря.

 

 





 

Яндекс.Метрика