Громада киримли у Львові: тягар чи перевага?

9 червня 2015 року, м. Львів


9 червня у Львові, у приміщенні ГО "Музей Ідей", пройшла інтерактивна лекція "Громада киримли у Львові: тягар чи перевага?" експерта з етнополітики Рустема Аблятіфа за участі головного редактора Незалежного культурологічного журналу "Ї" Тараса Возняка. Як пояснив сам лектор дещо провокативна назва лекції мала на меті спонукати учасників заходу до використання механізму інтерактивності лекції, тобто - до дискусії. Дискусії, що мала визначити шляхи до розв'язання певних проблем, що накопичились за рік перебування вимушених переселенців-киримли у Львові.
Як азначив Р. Аблятіф, його лекція мала на меті, з одного боку, розвіяти деякі стереотипи та мифи, що існують по відношенню до народу киримли - самоназва, етногенез, релігія тощо, з іншого боку, озвучити проблемні питання , що постали перед громадою киримли в процесі облаштування на львівський землі. На початку своєї лекції, лектор коротко розповів про основні етапи в історії Криму, про етногенез народу, його складові та коріння, мову та культуру тощо. Зокрема, експерт наголосив на некоректності назви корінного народу Криму "татарами" чи навіть "кримськими татарами", оскільки це сприймається, певною мірою, як образа. До того ж, путінські пропагандисти активно маніпулюють цими некоректними термінами, аби ввести в оману як власне суспільство, так й міжнародну спільноту та представити народ киримли як чужинців у Криму.
Висвітлюючи час, що пройшов з моменту прибуття перших переселенців до Львову та Львівсьскої області, експерт констатував, що, на жаль, економічний, людський, соціальний потенціал переселенців-киримли не був використаний. Часто-густо місцева влада сприймає переселенців як проблему, як тягар, який вона змушена нести. Влада немає уяви, як використовувати цей потенціал, економічну та соціальну активність цих нових членів львівської громади, їхню високу мотивацію до інтеграції до економічного середовища, зазначив Р. Аблятіф. Попри, це переселенці-киримли щиро хотіли б зробити власний внесок у розвиток Львова, вони не хочуть бути утриманцями, запевнив Р. Аблятіф. Ці слова підтвердив підприємець, ресторатор Шєвкєт Юзбаш, який репрезентує зараз кримську кухню у Львові. Він зазначив, що в їхніх планах створити нові туристичні об'єкти, нові робочі місця, але без підтримки місцевої влади це буде зробити майже неможливе. У свою чергу, голова мусульманської громади "Хатіджа", кримський поет Хан-Темір, зазначивши, що він нікому не бажає опинитися в ситуації, в якій знаходяться кримські переселенці, розповів як вже майже рік відбувається незрозуміла історія з виділенням приміщення під громадський центр громади киримли, де б задовольнялись культурні, освітні, духовні потреби кримців.
Львівський культуролог, головний редактор журналу "Ї" Тарас Возняк розмірковував про те, як з часом та за різних історичних обставин мінявся етнічний склад Львова, як мінялося його культурне середовище. Він казав, що дві тисячі киримли, які приїхали до Львова, також, певною мірою, міняють місто. Як й російськомовні жителі Донбасу: "Ми зараз дещо більше чуємо російську мову на вулицях". Переселення кримців до Львову, на думку Т. Возняка, є черговим іспитом для міста, й міська громада має гідно скласти цей іспит. "Наша завдання - допомогти кримцям адаптуватися у Львові, зробити їхнє перебування трохи комфортніше", - зазначив культуролог.
Андрій Павлишин, викладач Українського Католицького університету та член ПЕН-клубу, поділився думкою, що переселенці-киримли могли би зайнятися виробництвом сільськогосподарчої продукції, оскільки на Львівщині є села, що вмирають, є вільні землі, де можна було займатися традиційними формами землеробства чи твариництва. Він також зазначив, що громада киримли може стати своєрідним містком між Львівщиною та тюрко-мусульманським світом, що відкриє нові можливості для ділового чи культурного співробітництва для міста. Р. Аблятіф коментуючи це, розповів, що, наприклад, пропозиція торгівельної палати Туреччини до Комітету підприємців Львівщини або звернення одного з успішних турецьких міст, мером якого є представник діаспори кримців, яке запропонувало встановити побратимські стосунки, були банально проігноровані. Експерт з гіркотою відмітив, що ці випадки є черговим підтвердженням нерозуміння потенціалу та можливостей нової громади киримли у Львові.
У відповідь на дискусію про форми та можливості переселенців вести бізнес на новому для них місці, Р. Аблятіф та Ш. Юзбаш зазначили, що місцева влада могла б надати якийсь преференції переселенцям, аби підвестися на ноги. Вони зазначили, що місцеві підприємці та представники кримської громади переселенців знаходяться в нерівних умовах та  останні потребують підтримки. Так, Ш. Юзбаш розповів про плани створення етнографічного "Кримського сильця", яке репрезентуватиме культуру та побут киримли, як нового туристичного об'єкту у Львові.
Завідувачка кафедри Львівського інституту державного управління, професор Антонина Колодій зазначила, що за твердженням одного з найавторитетніших канадських вчених Уілла Кімлічки, з наукової точки зору, в Україні, окрім українців, тільки киримли можна назвати народом, оскільки вони мали власну державність, що закарбувалося в їхній історичній свідомості. Професор А. Колодій зазнавчивши, що, на її думку, до питань переселенців-киримли потрібно відноситися з особливою чутливістю, зупинилася на ролі інтелегенції в цьому процесові. Вона вважає, що львівська інтелегенція може звернутися до місцевої влади з петицією, яку б підписали відомі та авторитетні інтелектуали Львова.
Пан А. Павлишин, у свою чергу, висловив впевнення, що ЗМІ, зокрема телебачення, має бути залучені до роз'яснення переваг використання позитивного потенціалу переселенців-киримли задля блага Львова, необхідности сприяння кримцям з боку львовської громади та щоби голос кримців Львова був почутий та зобов'язвався посприяти, аби представників громади киримли запросили до спілкування на місцевих телеканалах.
Керівник західноукраїнського бюро Міжнародного Фонду "Відродження" Оксана Дащаківска проінформувала учасників лекції, що незабаром у Львові запрацює бізнес-інкубатор, матою котрого є сприяння вимушенним переселенцям створити власні справи на Львівщині. О. Дащаківська закликала переселенців взяти активну участь у роботі майбутнього бізнес-інкубатору, за допомогою якого вони зможуть не тільки отримати необхідні знання для ведення бізнесу, а й отримати фінансування для започаткування власної справи від МФ "Відродження".
У результаті обговорення, учасники інтерактивної лекції вирішили звернутися з петицією до місцевих влад з проханням посприяти новій громад киримли адаптуватися та облаштуватися у Львові, зокрема, розглянути питання щодо виділення приміщення під громадський центр киримли, сприяння у створенні нових робочих місць для переселенців.
Захід відбувся у рамках проекту ГО Інститут громадянського суспільства "Новітня кримська община та львівська громада: діалог через порозуміння", що впроваджується за підтримки МФ "Відродження".