Марат Гельман

Чому мені тривожно після промови Путіна в Нью-Йорку

Глава Кремля на сесії Генасамблеї ООН фактично анонсував готовність об'єднатися з мусульманським світом проти Заходу

Звичайно, українці можуть радіти тому, як Путін остаточно і безповоротно "злив Донбас" і питання повернення Донецької і Луганської області тепер "справа техніки", але мені якось тривожно.

Людей "злитих", звичайно, шкода. Для одних вони небезпечний баласт, для інших - зрадники. Вони ж не можуть у більшості своїй, як Кисельов або Соловйов: "Обама Чмо", завтра - "Обама Чмоки". Так що всі ці сирійські сюжети на перший погляд виглядають, як завіса з допомогою, якої Путін зберіг обличчя. Новосирия замість Новоросії. Але боюся, що це не так.

Колись на першому каналі я робив проект з Гейдаром Джемалем (громадський діяч, ідеолог політичного ісламу – НВ). Називався «Війна», мова йшла про Ірак і навколо Іраку. Джемаль - це філософ і поет, розумом і талантом якого я захоплювався і жахався одночасно. У принципі (втім, тільки на словах) він готовий був на будь-які жертви заради того, щоб змінити порядок світу. Себе він мислив таким новим Леніним. Дуже розумний, дуже освічений і надавантюрист. Хоча, він нічого крім текстів не продукував, і тексти ці ходили у вузьких колах – я з ним багато спілкувався як з людиною, що постійно давала їжу для розуму.

Одна з ключових ідей Джемаля полягала в тому, що для зміни світового порядку необхідно об'єднання трьох маргінальних груп: лівих інтелектуалів, мусульманської вулиці і Росії, що програла в холодній війні.

Все, що вам потрібно знати про путінську війну в Сирії

Правда, в той момент (це був 2002 рік) мусульмани, на його думку, були надто правими (традиційними) і хоч могли вважатися пригніченими, самі з європейськими лівими спільну мову не знаходили. А російські еліти були (журився Джемаль) зачаровані західною цивілізацією і головне, ідеями гуманізму. А для змін потрібна еліта, яка ні на секунду не замислюючись, пожертвує тисячами життів простих громадян. Своїх і чужих.

І ось я бачу, що Путін в Нью-Йорку фактично анонсував готовність об'єднатися з мусульманським світом проти Заходу. А те, що він готовий жертвувати життями людей, довів у Донбасі ще раніше. Мусульманський світ радикалізувався і, принаймні на рівні декларацій – сильно полівішав.

Джемаль, напевно, радіє. Ми з ним не бачилися років десять. А я думаю, що надія тільки на європейських лівих. Я навіщо це пишу зараз. Просто вважаю це реальною небезпекою, а не ситуативної грою. От з Китаєм зрозуміло, всі ігри – блеф. А тут... Треба б нам всім послухати, що сьогодні говорить Гейдар. Він краще за мене в сто разів пояснить, що у цього проекту, абсолютно безвідповідального, який загрожує величезними жертвами – є шанс на реалізацію.